ВИРЛО — ЕТИМОЛОГІЯ

ви́рла «випуклі очі»

очевидно, похідне від тієї самої основи псл. *vьṛl(*vьṛdl-?) «повертання, обертання, вивертання», що й верло́ «важіль»;
спроба пов’язання з слн. viréti «здійматися, стирчати; дивитися недобрим оком», схв. víriti «дивитися», р. [ви́рити] «тс.», [виря́ть] «сторонитися, ухилятися» (Куркина Этимология 1970, 100–101) потребує додаткового обґрунтування;
бр. вірлат́ы «витрішкуватий», схв. врљав «косоокий, з пошкодженим оком»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вирла́тий
вирла́ч
вірла́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вірлат́ы «витрішкуватий» білоруська
*v «повертання, обертання, вивертання» праслов’янська
ви́рити «тс.» російська
víriti «дивитися» сербохорватська
врљав «косоокий, з пошкодженим оком» сербохорватська
viréti «здійматися, стирчати; дивитися недобрим оком» словенська
верло́ «важіль» ?
виря́ть «сторонитися, ухилятися» ?

верий «вигнутий, зігнутий, скручений, скоцюрблений»

дальша етимологія остаточно не встановлена;
реконструювалося (Machek ESJČ 672) псл. *ѵіrъ «косий», яке зіставлялося з дірл. fiar, лит. pavairùs «тс.»;
слов’янські форми пов’язуються також (Куркина Этимология 1970, 100– 102) з р. [ви́рити] «дивитися», схв. víriti «тс.», укр. ви́рла «випуклі очі», др. увирити «скосити» (про очі);
ч. (мор.) [uvírý] «покороблений, викривлений», [uvěrý], ст. uvirý, uvířlivý «тс.», слц. [úveriť] «кривити, коробити», слн. svréti «зморщуватися, збиратися в складки», zvirati «потягуватися в усі боки; викривлятися; повертатися; згинатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зуверіти «покоробитися»
уве́ра «уперта особа»
уве́рий «кривий; упертий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
fiar давньоірландська
увирити «скосити» (про очі) давньоруська
pavairùs «тс.» литовська
*ѵіrъ «косий» праслов’янська
ви́рити «дивитися» російська
víriti «тс.» сербохорватська
úveriť «кривити, коробити» словацька
svréti «зморщуватися, збиратися в складки»«потягуватися в усі боки; викривлятися; повертатися; згинатися» словенська
zvirati «зморщуватися, збиратися в складки»«потягуватися в усі боки; викривлятися; повертатися; згинатися» словенська
ви́рла «випуклі очі» українська
uvěrý українська
uvírý «покороблений, викривлений» (мор.) чеська
uvirý «тс.» ?
uvířlivý «тс.» ?

уві́рий «косоокий»

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з [верий] «вигнутий, зігнутий», [уве́рий] «кривий», що зіставляються з ч. [uvírý] «покороблений, викривлений», слц. úverit’ «кривити, коробитися», слн. svréti «зморщуватися», zvirati «викривлятися, згинатися», для яких реконструюється псл. *virъ «косий» (Machek ESJČ 672);
не виключений також зв’язок з ви́рла «випуклі очі», пор. [вірла́тий] «витрішкуватий» Ж, бр. вірла́ты «тс.», схв. вр̏љав «косоокий, з пошкодженим оком», р. [верлио́кий] «косоокий; який повертає в усі боки очима», для яких припускається походження від псл. *vьr̥l- «повертання, обертання»;
др. увирити «скосити (про очі)»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вірла́ты «тс.» білоруська
увирити «скосити (про очі)» давньоруська
*virъ «косий» праслов’янська
*v<SUP>ь</SUP>r̥l- «повертання, обертання» праслов’янська
верлио́кий «косоокий; який повертає в усі боки очима» російська
вр̏љав «косоокий, з пошкодженим оком» сербохорватська
úverit' «кривити, коробитися» словацька
svréti «зморщуватися» словенська
zvirati «викривлятися, згинатися» словенська
верий «вигнутий, зігнутий» українська
уве́рий «кривий» українська
ви́рла «випуклі очі» українська
вірла́тий «витрішкуватий» українська
uvírý «покороблений, викривлений» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України