ВИРЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ви́рла «випуклі очі»
очевидно, похідне від тієї самої основи псл. *vьṛl(*vьṛdl-?) «повертання, обертання, вивертання», що й верло́ «важіль»;
спроба пов’язання з слн. viréti «здійматися, стирчати; дивитися недобрим оком», схв. víriti «дивитися», р. [ви́рити] «тс.», [виря́ть] «сторонитися, ухилятися» (Куркина Этимология 1970, 100–101) потребує додаткового обґрунтування;
бр. вірлат́ы «витрішкуватий», схв. врљав «косоокий, з пошкодженим оком»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вирла́тий
вирла́ч
вірла́тий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вірлат́ы «витрішкуватий» | білоруська |
*v «повертання, обертання, вивертання» | праслов’янська |
ви́рити «тс.» | російська |
víriti «дивитися» | сербохорватська |
врљав «косоокий, з пошкодженим оком» | сербохорватська |
viréti «здійматися, стирчати; дивитися недобрим оком» | словенська |
верло́ «важіль» | ? |
виря́ть «сторонитися, ухилятися» | ? |
верий «вигнутий, зігнутий, скручений, скоцюрблений»
дальша етимологія остаточно не встановлена;
реконструювалося (Machek ESJČ 672) псл. *ѵіrъ «косий», яке зіставлялося з дірл. fiar, лит. pavairùs «тс.»;
слов’янські форми пов’язуються також (Куркина Этимология 1970, 100– 102) з р. [ви́рити] «дивитися», схв. víriti «тс.», укр. ви́рла «випуклі очі», др. увирити «скосити» (про очі);
ч. (мор.) [uvírý] «покороблений, викривлений», [uvěrý], ст. uvirý, uvířlivý «тс.», слц. [úveriť] «кривити, коробити», слн. svréti «зморщуватися, збиратися в складки», zvirati «потягуватися в усі боки; викривлятися; повертатися; згинатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зуверіти
«покоробитися»
уве́ра
«уперта особа»
уве́рий
«кривий; упертий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
fiar | давньоірландська |
увирити «скосити» (про очі) | давньоруська |
pavairùs «тс.» | литовська |
*ѵіrъ «косий» | праслов’янська |
ви́рити «дивитися» | російська |
víriti «тс.» | сербохорватська |
úveriť «кривити, коробити» | словацька |
svréti «зморщуватися, збиратися в складки»«потягуватися в усі боки; викривлятися; повертатися; згинатися» | словенська |
zvirati «зморщуватися, збиратися в складки»«потягуватися в усі боки; викривлятися; повертатися; згинатися» | словенська |
ви́рла «випуклі очі» | українська |
uvěrý | українська |
uvírý «покороблений, викривлений» (мор.) | чеська |
uvirý «тс.» | ? |
uvířlivý «тс.» | ? |
уві́рий «косоокий»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з [верий] «вигнутий, зігнутий», [уве́рий] «кривий», що зіставляються з ч. [uvírý] «покороблений, викривлений», слц. úverit’ «кривити, коробитися», слн. svréti «зморщуватися», zvirati «викривлятися, згинатися», для яких реконструюється псл. *virъ «косий» (Machek ESJČ 672);
не виключений також зв’язок з ви́рла «випуклі очі», пор. [вірла́тий] «витрішкуватий» Ж, бр. вірла́ты «тс.», схв. вр̏љав «косоокий, з пошкодженим оком», р. [верлио́кий] «косоокий; який повертає в усі боки очима», для яких припускається походження від псл. *vьr̥l- «повертання, обертання»;
др. увирити «скосити (про очі)»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вірла́ты «тс.» | білоруська |
увирити «скосити (про очі)» | давньоруська |
*virъ «косий» | праслов’янська |
*v<SUP>ь</SUP>r̥l- «повертання, обертання» | праслов’янська |
верлио́кий «косоокий; який повертає в усі боки очима» | російська |
вр̏љав «косоокий, з пошкодженим оком» | сербохорватська |
úverit' «кривити, коробитися» | словацька |
svréti «зморщуватися» | словенська |
zvirati «викривлятися, згинатися» | словенська |
верий «вигнутий, зігнутий» | українська |
уве́рий «кривий» | українська |
ви́рла «випуклі очі» | українська |
вірла́тий «витрішкуватий» | українська |
uvírý «покороблений, викривлений» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України