ВИРИСТІ — ЕТИМОЛОГІЯ
вир
псл. virъ;
споріднене з лит. vỹrius «вир», лтс. virags, лат. vertex «тс.», аром. viró «глибоке місце у воді»;
інші ступені чергування відображені у стсл. вкрѣти (псл. *vьrěti) «кипіти, клекотіти», ч. vříti, укр. [врі́ти], лит. vìrti «кипіти», лтс. virt «кипіти, варитися», а також в укр. [ізві́р] «джерело», схв. ùзвор «тс.», укр. варити;
безпосередній зв’язок з ви́ти (Machek ESJČ 690) остаточно не доведений;
р. діал. болг. вир, бр. вір, п. wir, ч. слц. слн. vír, м. вир «калюжа, водоймище», схв. вир, стсл. виръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вер
«вир»
ви́рей
«тс.»
вири́стий
ви́рити
«вирувати»
ви́рник
вирува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
viró «глибоке місце у воді» | аромунський |
вір | білоруська |
вир | болгарська |
vertex «тс.» | латинська |
virags | латиська |
virt «кипіти, варитися» | латиська |
vỹrius «вир» | литовська |
vìrti «кипіти» | литовська |
вир «калюжа, водоймище» | македонська |
wir | польська |
virъ | праслов’янська |
вир | російська |
ùзвор «тс.» | сербохорватська |
вир | сербохорватська |
vír | словацька |
vír | словенська |
вкрѣти «кипіти, клекотіти» (псл. *vьrěti) | старослов’янська |
виръ | старослов’янська |
врі́ти | українська |
ізві́р «джерело» | українська |
варити | українська |
vříti | чеська |
vír | чеська |
ви́ти | ? |
вир | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України