ВИЛУЧИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
вилуча́ти
псл. lǫčiti (др. лучити) «з’єднувати; згинати»;
значення «роз’єднувати, відокремлювати» розвинулося в похідних утвореннях з префіксами *orz- «роз-», ot-, vy-;
бр. вылуча́ць, п. wyłączać «виключати», ч. vylučovati, слц. vylučovať, нл. wylichowaś, болг. излъ́чвам «виділяти», слн. izlóčati «тс.; виключати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вилу́ка
«вилучення»
ви́лучити
ви́лучка
«виняток»
ви́лучний
«винятковий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вылуча́ць | білоруська |
| излъ́чвам «виділяти» | болгарська |
| wylichowaś | нижньолужицька |
| wyłączać «виключати» | польська |
| lǫčiti «з’єднувати; згинати» (др. лучити) | праслов’янська |
| vylučovať | словацька |
| izlóčati «тс.; виключати» | словенська |
| vylučovati | чеська |
| *orz- «роз-» | ? |
| ot- | ? |
| vy- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України