ВИВЕРГАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ви́верні «тріска, відрубана впоперек дерева; шматки болота, що вилітають з-під копит коней»
результат видозміни слова і́верень на основі зближення з ви́вернути;
початкове в перед наступним голосним того ж типу, що і в словах ви́рій, ви́вільга тощо;
у другому значенні слово може бути пов’язане і з [виверга́ти] «викидати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| і́верень | ? |
| ви́вернути | ? |
| ви́рій | ? |
| ви́вільга | ? |
| виверга́ти «викидати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України