ВЕРСТАТКА — ЕТИМОЛОГІЯ
верства́ «міра довжини; прошарок»
псл. *vьstva‹ ‹*vьrttva;
споріднене з лит. vaṝstas і лат. versus «поворот плуга в кінці гонів; довжина борозни», дінд. vṛttáḥ «круглий; повернутий», іє. *uert-/*urt«вертіти, крутити»;
спочатку сприймалося як «віддаль між двома поворотами плуга»;
внаслідок переосмислення виник ряд інших значень: «шар землі», «рядок написаного» (на думку Махека, це значення в латинській мові походить з хліборобської лексики), «ряд снопів на току для молотьби», «верстовий стовп», «людина занадто високого росту», «клас, прошарок суспільства», «ставити в шеренги, вирівнювати» тощо з варіаціями в різних слов’янських мовах;
р. Верста́, бр. вярста́, др. вьрста, п. wiorstwa, wiorsta, wersta, werstwa, [werst, werszt], ч. слц. versta, вл. woršta, нл. warsta «прошарок», болг. верста́, схв. врcma, слн. vŕsta, стсл. връста;
Фонетичні та словотвірні варіанти
верста
верста
(XV--XVII ст.)
верстальник
(полігр.)
верста́ти
(полігр. і «прямувати, простувати»)
верста́тка
(полігр.)
верства
(XVII ст.)
верствува́ти
верствува́тий
«складений рядами»
ве́рстка
версто́вник
версто́к
«вершок з молока»
версть
«верста»
переверстка
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вярста́ | білоруська |
верста́ | болгарська |
woršta | верхньолужицька |
vṛttáḥ «круглий; повернутий» | давньоіндійська |
вьрста | давньоруська |
versus «поворот плуга в кінці гонів; довжина борозни» | латинська |
vaṝstas | литовська |
warsta «прошарок» | нижньолужицька |
wiorstwa | польська |
wiorsta | польська |
wersta | польська |
werstwa | польська |
*v | праслов’янська |
врcma | сербохорватська |
versta | словацька |
vŕsta | словенська |
връста | старослов’янська |
werst | українська |
werszt | українська |
versta | чеська |
*uert-/*urt «вертіти, крутити» | ? |
як «віддаль між двома поворотами плуга» | ? |
значень: «шар землі» | ? |
Верста́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України