ВЕРСТАК — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

п. warsztat, ст. warsztat, warstat (XVI ст.) походить від нвн. Wérkstatt «місце праці, майстерня», утвореного з Werk «праця» (wirken «працювати»), спорідненого з гр. ἔργον «праця», ὄργανον «знаряддя», ав. varəz- «працювати», і statt (Stätte «місце»), пов’язаного з stehen «стояти», спорідненим з лат. stare «тс.», псл. stati, укр. ста́ти;

р. Верста́к, бр. Варшта́т [верста́т];

псл. v^ьrsta, v^ьrstb;

очевидно, споріднене з дінд. vṛddhi- «ріст, збільшення» від іє. vrdh-/ *verdh- «рости», що відбито також у лит. [verša] «вік; ровесник; рівний кому»;

внаслідок пізнішого формального взаємовпливу із словом *v^ьrstva стало можливим змішування значень обох омонімів;

мабуть, безпідставно пов’язувалось досі з верства¹ «міра довжини; прошарок» (Фасмер І 300; Потебня Из зап. І 13–15);

р. [верста́], све́рстник, бр. вярста́ «ровесник», болг. връст «вік; ровесник», връстни́к «ровесник», м. врст «вік; ровесник», врсник «ровесник», слн. vŕsta «тс.», стсл. връста «вік; люди одного віку, покоління»;

похідне утворення від верст(в)а́ «вік», тобто «людина того самого віку»,– пор. [верстаки́] «ровесники» Ко, [вершня́к] «ровесник» ЕЗб 30, [верствак] «тс.» ВеЛ, а також споріднене р. све́рстник;