ВЕЛЮР — ЕТИМОЛОГІЯ
велю́р
запозичення з французької мови;
фр. velours‹ст. velous‹npoб. ст. velos відповідає лат. villōsus «покритий вовною, кошлатий», похідному від villus «вовна, руно, ворса», що є результатом видозміни форми vellus «руно, вовняна пряжа», пов’язаної з lana «вовна», спорідненим з гр. λñνoς (дор. λανος) «вовна», лит. vìlna «волосина», псл. *vьlna, укр. во́вна;
р. бр. велю́р, ч. velur, слц. слн. velúr, болг. велу́р, м. велур, схв. вȅлӯр;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| велю́р | білоруська |
| велу́р | болгарська |
| λñνoς «вовна» (дор. λανος) | грецька |
| villōsus «покритий вовною, кошлатий» | латинська |
| vìlna «волосина» | литовська |
| велур | македонська |
| *v | праслов’янська |
| велю́р | російська |
| вȅлӯр | сербохорватська |
| velúr | словацька |
| velúr | словенська |
| во́вна | українська |
| velos | французька |
| velur | чеська |
| velos | ? |
| velos | ? |
| velos | ? |
| villus «вовна, руно, ворса» | ? |
| vellus «руно, вовняна пряжа» | ? |
| lana «вовна» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України