ВЕКТОР — ЕТИМОЛОГІЯ
ве́ктор
запозичення з латинської мови;
лат. vector «носій, пасажир, вершник» через проміжну форму vecto «несу, везу» походить від veho «їду, веду, несу», спорідненого з псл. vezti, укр. ве́зти́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
vektor
vektor
wektor
wektor
вектар
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vector «носій, пасажир, вершник» | латинська |
| vezti | праслов’янська |
| ве́зти́ | українська |
| vecto «несу, везу» | ? |
| veho «їду, веду, несу» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України