ВАТУ — ЕТИМОЛОГІЯ

ват

англ. watt походить від прізвища Уатта (Watt), винахідника парової машини;
запозичення з англійської мови;
р. ватт, бр. болг. м. ват, п. wat, watt, ч. слц. вл. watt, схв. ват, слн. vát;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
watt англійська
ват білоруська
ват болгарська
watt верхньолужицька
ват македонська
wat польська
watt польська
ватт російська
ват сербохорватська
watt словацька
vát словенська
watt чеська

ва́та

запозичення з німецької мови;
нвн. Wátte (австрійське Wátta) спочатку стосувалося не бавовняного волокна, а шовкових пачосів і вживалося частіше у формі Wátten, що походить від гол. watten, яке через слат. wadda зводиться до ар. batin, мн. bāṭa’in «підкладка, одяг на ваті», пов’язаного з baṭn «живіт, нутрощі», спорідненим з гебр. bǽṭæn «живіт», арам,. biṭna «нутрощі», ак. buṭim «тс.»;
можливо, в європейські мови слово потрапило через посередництво іспанської мови;
пор. ісп. (la) bata (фонет. la ßata), яке дало v- (укр. в-) інших європейських мов;
пор. також семантику слова в іспанській мові – «халат (на ваті)»;
р. бр. болг. м. ва́та, п. вл. нл. wata, ч. слц. vata, схв. вȁта, слн. váta;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ва́ташник «піджак на ваті»
вати́н
ва́тка «вид теплого жіночого одягу»
ва́тник
ва́товка «вид жіночого зимового одягу»
ватува́ти
ва́тяний
ва́тяник
ва́тянка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
buṭim «тс.» аккадська
batin арабська
ва́та білоруська
ва́та болгарська
wata верхньолужицька
bǽṭæn «живіт» гебрайська
watten голландська
ва́та македонська
wata нижньолужицька
Wátte (австрійське Wátta) нововерхньонімецька
wata польська
ва́та російська
вȁта сербохорватська
wadda середньолатинська
vata словацька
váta словенська
vata чеська
bāṭa'in «підкладка, одяг на ваті» ?
baṭn «живіт, нутрощі» ?
biṭna «нутрощі» ?
v- (укр. в-) ?

ва́та «вид невода»

запозичення з німецької мови;
нвн. Wáte «тс.» (‹двн. wata), споріднене з снн. wade, гол. wad(d)e, дангл. wadu, дат. vod, шв. норв. vad, лтс. vadus «велика сітка», лит. vedejà «рибальська сітка для двох рибалок», псл. nevoďъ, укр, невід;
бр. [ват, вата], ст. вата, п. wata, ч.vata,vatka, нл. wata, wada «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ват білоруська
wad(d)e голландська
wadu давньоанглійська
vod датська
vadus «велика сітка» латиська
vedejà «рибальська сітка для двох рибалок» литовська
wata «тс.» нижньолужицька
wada «тс.» нижньолужицька
Wáte «тс.» (‹двн. wata) нововерхньонімецька
vad норвезька
wata польська
nevoďъ праслов’янська
wade середньонижньонімецька
вата українська
ч.vata українська
vatka українська
vad шведська
невід ?
вата ?

ваточник «асклепій, Asclepias cornuti Desn.» (бот.)

похідне утворення від ва́та, можливо, калька фр. herbe à ouate, herbe à coton «тс.»;
пор. також укр. бавовна дика, шовк дикий, р. русский хлопок, н. syrische Seidenpflanze, фр. Coton sauvage, Plante à soie;
назви пояснюються тим, що шовковистий пух, який оточує насіння цієї рослини, нагадує вату;
р. ва́точник, бр. ва́тачнік «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ва́тачнік «тс.» білоруська
syrische німецька
русский хлопок російська
бавовна дика українська
herbe французька
Coton французька
ва́та ?
coton «тс.» ?
також ?
шовк дикий ?
ва́ ?

снува́ти

псл. snovati, snujǫ;
споріднене з лтс. snaujis «петля», дінд. snā́van-, snāván «зв’язка, сухожилля», гот. sniwan «поспішати», дісл. snúa «вертіти, мотати, плести», гр. νευ̃ρον «жила, нерв», іє. *sneu- «вертіти, мотати»;
р. снова́ть, бр. снава́ць, др. сновати, п. snuć, snować, ч. snout, snovat, слц. snovat’ «мотати, намотувати», вл. snować «мотати; тягнути нитку; снувати», нл. snuś «снувати», snowaś «тс.», полаб. snüvăt «набирати основу», болг. снова́, м. снова, снове, схв. сна̏вати, слн. snováti, р.-цсл. сноути, сновѫ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́сновок
ви́снувати
за́снівка «вид шиття»
засно́ва «ткацька основа; зміст; проект»
засно́вини «основи; закладини»
засно́вник
засно́вництво
за́сновок «посилка; [закладини]»
засно́вчатий «тканий»
заснува́ти
засну́вач «засновник»
насно́ва «натягування основи для ткання»
осні́вка «снівниця»
осні́вний
осні́вниця «тс.»
осно́ва
основа́тель «засновник»
осно́ви́на «основа»
осно́вка «снівниця»
основни́й
осно́вник «засновник»
осно́вниця «тс.»
оснува́ти «зробити основу (з пряжі); (заст.) заснувати»
поснова́т «закласти (хату)»
сні́вниця «пристрій для снування основи тканини»
сно́вадь «прилад для намотування ниток на шпульки»
сно́вало «тс.»
снова́льниця «снівниця»
снова́ля «та, що снує пряжу О; снівниця ВеУг»
снова́нниця «снівниця»
снове́ць «павутинний кліщ тепличний, Tetranychus telarius L.» (зоол.)
сно́вня «снівниця»
снува́вка «тс.»
снува́вник «дощечка з дірами, крізь які проходять нитки при снуванні основи»
снува́лка «снівниця»
снува́льник «той, хто снує пряжу»
снува́льниця «тс.»
сну́ти «снувати»
снуто́к «суть, зміст»
сну́ток «вал у ткацькому верстаті, навій»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
снава́ць білоруська
снова́ болгарська
snować «мотати; тягнути нитку; снувати» верхньолужицька
sniwan «поспішати» готська
νευ̃ρον «жила, нерв» грецька
snā́van- давньоіндійська
snúa «вертіти, мотати, плести» давньоісландська
сновати давньоруська
*sneu- «вертіти, мотати» індоєвропейська
snaujis «петля» латиська
снова македонська
snuś «снувати»«тс.» нижньолужицька
snowaś «снувати»«тс.» нижньолужицька
snüvăt «набирати основу» полабська
snuć польська
snować польська
snovati праслов’янська
снова́ть російська
сноути русько-церковнослов’янська
вати сербохорватська
snovat' «мотати, намотувати» словацька
snováti словенська
снове українська
сновѫ українська
snout чеська
snovat чеська
snujǫ ?
snāván «зв’язка, сухожилля» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України