ВАСАЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
васа́л
запозичення з французької мови;
фр. vassal походить від слат. vassallus, пов’язаного з vassus «слуга»;
останнє є словом кельтського (галльського) походження, пор. гал. (Dago-)uassus (особове ім’я), а також дбрет. uuas, брет. gewaz «слуга», кімр. корн. gwas «юнак, слуга», ірл. foss «слуга», що зводяться до іє. *upostho- (пор. споріднене дінд. -upa-sthānam «опіка, служба»), перший компонент якого *upo- (›пкельт. *wo-›гaл. wa-) відповідає дінд. upa «понад», гр. ὑπό «під», гот. іuр «вгору», нвн. auf «на», другий stho- (›пкельт. *tsos› ›гал. -ssus) відповідає дінд. sthā- «стояти», лат. sto «стою», псл. stati (stojǫ), укр. ста́ти;
р. вассал, бр. болг. васа́л, п. wasal, ч. vasal, слц. vazal, м. вазал, схв. ваàзāл, слн. vazal;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| васа́л | білоруська |
| васа́л | болгарська |
| gewaz «слуга» | бретонська |
| іuр «вгору» | готська |
| ὑπό «під» | грецька |
| uuas | давньобретонська |
| upa «понад» | давньоіндійська |
| sthā- «стояти» | давньоіндійська |
| *upostho- (пор. споріднене дінд. -upa-sthānam «опіка, служба») | індоєвропейська |
| foss «слуга» | ірландська |
| gwas «юнак, слуга» | кімрська |
| gwas «юнак, слуга» | корнська |
| sto «стою» | латинська |
| вазал | македонська |
| auf «на» | нововерхньонімецька |
| wasal | польська |
| stati (stojǫ) | праслов’янська |
| вассал | російська |
| ваàзāл | сербохорватська |
| vassallus | середньолатинська |
| vazal | словацька |
| vazal | словенська |
| ста́ти | українська |
| vassal | французька |
| vasal | чеська |
| vassus «слуга» | ? |
| *upo- (›пкельт. *wo-›гaл. wa-) | ? |
| stho- (›пкельт. *tsos› ›гал. -ssus) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України