ВАРТНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ва́рта
запозичено з німецької мови, можливо, через польську;
нвн. Wárte «сторожова башта, спостережна вежа» разом з двн. warta «підглядання, місце для підслуховування», дангл. wearde «вартування», англ. ward «тс.» є дієприкметниковим утворенням від дієслова wahren «берегти», спорідненого з лтс. Vērtiȇs «дивитись, помічати», лат. verēri «дивитися з глибокою пошаною», гр. ὁράν «дивитись»;
бр. ва́рта, п. warta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
варта́рка
варта́рня
варти́на
«сторожа»
вартівни́к
варті́вня
ва́ртник
вартовати
(XVI ст.)
вартови́й
вартови́к
вартовни́чий
вартува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ward «тс.» | англійська |
| ва́рта | білоруська |
| ὁράν «дивитись» | грецька |
| wearde «вартування» | давньоанглійська |
| warta «підглядання, місце для підслуховування» | давньоверхньонімецька |
| verēri «дивитися з глибокою пошаною» | латинська |
| Vērtiȇs «дивитись, помічати» | латиська |
| Wárte «сторожова башта, спостережна вежа» | нововерхньонімецька |
| warta | польська |
| wahren «берегти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України