ВАРТНА — ЕТИМОЛОГІЯ

ва́ртий

запозичено через польську мову з німецької;
нвн. wert «дорогий, вартий», свн. wërt(d), двн. werd «тс.» споріднене з ав. avarətā- «цінність, маєток», кімр. gwerth «ціна»;
бр. ва́рты, п. wart, warty;
Фонетичні та словотвірні варіанти

варт
варта́ти «коштувати»
вартівни́й «вартий»
ва́ртість
вартли́вість «значення, чеснота»
ва́ртний «цінний, гідний»
варто́вний «важливий, значний»
ва́ртостний «цінний, значний»
вартува́ти «мати цінність, коштувати»
варту́нок «вартість, цінність»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
avarətā- «цінність, маєток» авестійська
ва́рты білоруська
werd «тс.» давньоверхньонімецька
gwerth «ціна» кімрська
wert «дорогий, вартий» нововерхньонімецька
wart польська
warty польська
wërt(d) середньоверхньнімецька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України