ВАРКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ва́рка «голова риби»
може бути зіставлене й з дієсловом вари́ти (з риб’ячими головами варять юшку);
yг. fark «хвіст» є похідним від far «зад», спорідненого з манс. pär «назад», хант. pyr «ззаду», фін. perä «кінець; корма» (Skok III 566; Mikl. EW 376; MNTESz I 841; Bárczi 73);
можливо, пов’язане з схв. варка «хвіст риби», яке вважається запозиченням з угорської;
неясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pär «назад» | мансійська |
| варка «хвіст риби» | сербохорватська |
| perä «кінець; корма» | фінська |
| pyr «ззаду» | хантийська |
| вари́ти (з риб’ячими головами варять юшку). | ? |
| fark «хвіст» | ? |
| far «зад» | ? |
Варва́ра
через старослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. Βαρβάρα – жіноче ім’я, паралельне до чоловічого Βαρβάρος, утвореного на основі прикметника βάρβαρος «варварський, іноземний»;
р. болг. Варва́ра, бр. Варва́ра, Барба́ра, др. Варвара, п. Barbara, ч. Barbara, Barbora, слц. Barbora, вл. Borbora, слн. Barbara, стсл. Варвара;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Варвара
«крѣпка а(бо) сроґаа»
(1627)
варва́рити
«святкувати день св. Варвари»
Варка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Варва́ра | білоруська |
| Варва́ра | болгарська |
| Borbora | верхньолужицька |
| Βαρβάρα | грецька |
| Варвара | давньоруська |
| Barbara | польська |
| Варва́ра | російська |
| Barbora | словацька |
| Barbara | словенська |
| Варвара | старослов’янська |
| Барба́ра | українська |
| Barbara | чеська |
| βάρβαρος «варварський, іноземний» | ? |
ва́ре «чи можливо це»
іноді припускається, що укр. ва́ре разом із слц. vari походить від варува́ти, як п. wara «геть, стережись», з розвитком значення від застереження до сумніву, непевності, питання, а укр. ва́рко, ва́ркось походять безпосередньо від п. wara (Cranjală 417–419);
виводиться від рум. oáre «хіба, невже», джерелом якого є лат. *volet (=vult) «він хоче», споріднене з гот. wiljan «хотіти», лит. viliúos «сподіваюсь», укр. во́ля (Scheludko 128; Vincenz 14; Niţă-Armaş та ін. Romanoslavica 16, 92; Vrabie Romanoslavica 14, 178; Walde–Hofm. II 828–830);
не зовсім ясне;
ч. [vara(he)], слц. vari «хіба, мабуть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ва́рі
«хіба»
ва́рко
«може, ймовірно»
ва́ркось
«тс.»
ве́ра
«мабуть»
ве́ре
«чи справді; невже»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wiljan «хотіти» | готська |
| *volet «він хоче» (=vult) | латинська |
| viliúos «сподіваюсь» | литовська |
| wara «геть, стережись» | польська |
| wara | польська |
| oáre «хіба, невже» | румунська |
| vari | словацька |
| vari «хіба, мабуть» | словацька |
| ва́ре | українська |
| ва́рко | українська |
| во́ля | українська |
| vara(he) | чеська |
| ва́ркось | ? |
вари́ти
споріднене з лит. vérdu, vìrti «бурлити, кипіти», лтс. verdu, virt «кипіти» (балтосл. *ver- «кипіти, клекотіти»), вірм. varım «горю», нвн. англ. warm «теплий», алб. vorbë «горщик для варіння»;
іє. *uer- «палити»;
псл. variti «варити», пов’язане з ѵъrĕti «кипіти»;
р. вари́ть, бр. вары́ць, др. варити, п. warzyć, ч. vařiti, слц. variť, вл. waric, нл. wariś, болг. варя́ «варю», м. вари «варить», схв. ва́рити, слн. varíti, стсл. варити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вар
«спека; варена смола; мазь для дерев; окріп; [кількість для варіння за один раз; узвар]»
варéxa
«ополоник»
вара́
«кухарка»
варба́
«варіння»
варевня́
«комора для картоплі і капусти»
ва́рево
варе́на
«вид напою»
варе́ник
варени́на
«варене, страва»
варени́ця
варе́нички
«медоносна рослина»
варе́нична
варе́ння
варенуха
«вид напою»
варе́шка
варе́шниця
вари́во
«те, що вариться; варіння; [квашенина Л]»
вари́йка
«горщик; приміщення для готування їжі тваринам»
вари́ло
«варіння»
вари́льний
вари́льник
«робітник, що займається варінням сумішей; [великий горщик Бі]»
вари́стий
вари́шка
«тс.»
варі́вник
«посудина для варіння страви»
ва́рій
«вариво, страва»
варі́йка
«маленький горщик»
варі́йник
«вид кухонного горщика»
варі́нка
«варіння»
варі́нник
«вид горщика»
варінча́
«невеличкий горщик, достатній для двох»
ва́рка
варки́й
ва́рко
«жарко, душно»
варни́й
ва́рниця
«солеварня»
варня́
«варіння Я; кухня; солеварня Ж»
варняни́й
варови́й
варо́вний
«призначений під квашенину»
варо́та
«спека»
варо́ха
«вид напою»
вару́нок
«вариво, приварок»
варьо́ха
«вид напою»
ва́ря
«варене, вид страви»
варяниця
«варени́ця»
ва́рянка
«страва з капусти»
взвар
«узвар»
ви́вар
«відвар»
ви́варка
ви́варки
ви́варни́й
вива́рювальний
відва́р
відва́рений
відварни́й
зава́рка
за́варка
(вид страви)
заварни́й
зава́рювальний
звари́льний
(тех.)
зва́рич
«солевар»
зва́рка
зварни́й
зва́рник
зва́рок
«відвар»
зва́рювальний
зва́рювальник
зва́рювати
(тех.)
зва́рювач
зваря́ти
«золити шмаття»
нава́р
нава́ристий
нава́рка
наварни́й
нава́рний
нава́рювати
(тех.)
нева́ра
«погана хазяйка, яка не вміє варити»
не́варка
«сироватка»
недова́рка
«шлак, окалина»
обаря́ти
«варити, кип’ятити»
обва́рювальний
перева́руха
«жінка, що продає гарячі страви»
по́вар
«кухар»
повари́ха
пова́рня
«кухня»
пова́рувати
«кухарювати»
поварчу́к
при́варка
«гарнір»
прива́рок
«тс.»
ро́звар
«кип’ячий відвар»
розварни́й
розварня
«лінива жінка»
ува́р
(спец.)
у́вар
«відвар»
ува́рка
(спец.)
ува́рювальний
(тех.)
ува́рювач
(тех.)
узва́р
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vorbë «горщик для варіння» | албанська |
| warm «теплий» | англійська |
| вары́ць | білоруська |
| варя́ «варю» | болгарська |
| waric | верхньолужицька |
| varım «горю» | вірменська |
| варити | давньоруська |
| verdu | латиська |
| vérdu | литовська |
| вари «варить» | македонська |
| wariś | нижньолужицька |
| warm «теплий» | нововерхньонімецька |
| warzyć | польська |
| variti «варити» | праслов’янська |
| вари́ть | російська |
| ва́рити | сербохорватська |
| variť | словацька |
| varíti | словенська |
| варити | старослов’янська |
| vařiti | чеська |
| vìrti «бурлити, кипіти» | ? |
| virt «кипіти» (балтосл. *ver- «кипіти, клекотіти») | ? |
| *uer- «палити» | ? |
| ѵъrĕti «кипіти» | ? |
варува́ти «зберігати, берегти, остерігати»
очевидно, спільнослов’янське запозичення з давньоверхньонімецької мови (двн. (bi)warōn «зберігати, берегти», нвн. wáhren «тс.»);
необґрунтовано вважається (Machek ESJČ 678) власним слов’янським, спорідненим з німецьким;
р. [варова́ть] «оберігати», [варя́ть] «попереджати, оберігати», [вари́ть] «тс.», бр. [варава́ць́ «обумовлювати», др. варовати «зберегти, захистити», п. warować «стерегти, застерігати», ч. varovati «попереджати, застерігати», слц. varovat’ «тс.», болг. ва́рам, ва́рвам «не непокою», схв. вȁрати, вȁровати «оберігати» слн. várovati «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
варівки́й
«нерішучий; небезпечний»
варівко́
«небезпечно; незручно»
варівни́й
«тс.»
варівно́
«тс.»
варко́
«небезпечно»
варува́тися
«стерегтися, соромитись; мати намір Пі»
варувки́й
«соромливий»
вару́нок
«попередження, умова Пі; захисна берегова споруда Ж; дерево-насінник ЕЗб 10»
заварува́ти
«забезпечити, зберегти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| варава́ць́ «обумовлювати» | білоруська |
| ва́рам | болгарська |
| варовати «зберегти, захистити» | давньоруська |
| warować «стерегти, застерігати» | польська |
| варова́ть «оберігати» | російська |
| вȁрати | сербохорватська |
| varovat' «тс.» | словацька |
| варя́ть «попереджати, оберігати» | українська |
| вари́ть «тс.» | українська |
| ва́рвам «не непокою» | українська |
| вȁровати «оберігати»«тс.» | українська |
| varovati «попереджати, застерігати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України