ВАПНО — ЕТИМОЛОГІЯ

ва́пно́

псл. ѵарьnо, похідне від ѵарь «фарба»;
споріднене з прус. woapis «фарба», лтс. vãpe «глазур»;
менш імовірна припущувана (Преобр. І 64; Фасмер ГСЭ 2, 294; З, 42; Machek ESJČ 677) можливість походження від гр. βαφή «забарвлення»;
р. [ва́пна, ва́пно], бр. ва́пна, др. вапь «фарба», вапьно «вапно», п. вл. нл. wapno, ч. слц. vápno, схв. ва́пно «вапно», [ја́пно] «тс.», слн. áрnо;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вапаці́й «тс.»
вапе́льник «той, що готує вапно»
вапе́нник «тс.; продавець вапна Пі»
ва́пень «кальцій»
ва́пна
вапнець «калій»
вапни́стий «багатий на вапно»
вапни́ти
вапни́ще «вапнякова копальня»
вапно́к «окис кальцію»
вапнува́ти
ва́пня
вапня́к
вапняко́вий
вапня́не́ць «вапнистий шпат»
вапня́ний
вапня́ник «вапняковий шар землі»
вапняни́ця «тс.»
вапня́нка «тс.»
вапня́р
вапня́рка «піч для випалювання вапна; [яма з вапном Пі]»
вапня́стий
Івапни́ця «вапняк»
лапно́
оваплити «поштукатурити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ва́пна білоруська
wapno верхньолужицька
βαφή «забарвлення» грецька
вапь «фарба» давньоруська
vãpe «глазур» латиська
wapno нижньолужицька
wapno польська
ѵарьnо праслов’янська
woapis «фарба» прусська
ва́пна російська
ва́пно «вапно» сербохорватська
vápno словацька
áрnо словенська
ва́пно українська
вапьно «вапно» українська
ја́пно «тс.» українська
vápno чеська
ѵарь «фарба» ?

ва́па «місце, де стоїть вода; грузьке місце»

псл. vapa;
мабуть, споріднене з дінд. vāpi «великий став», лит. úpė «ріка», лтс. upe «ріка, потік», прус. wupyan «хмара», менш імовірне пов’язання з ва́пно́, п. wapno (Brückner 601; Petersson BSl. Wortst. 79) як позначення кольору болота;
др. Ва́па «озеро, калюжа», болг. ва́па «улоговина, яма», слн. vápa «калюжа», стсл. вапа «озеро, калюжа»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ва́па «улоговина, яма» болгарська
vāpi «великий став» давньоіндійська
Ва́па «озеро, калюжа» давньоруська
upe «ріка, потік» латиська
úpė «ріка» литовська
wapno польська
vapa праслов’янська
wupyan «хмара» прусська
vápa «калюжа» словенська
вапа «озеро, калюжа» старослов’янська
ва́пно́ ?

латама́н «отаман»

результат гіперичної видозміни звукової форми др. ватаманъ «тс.», як у [лапно́] з ва́пно́;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ватаманъ «тс.» давньоруська
лапно́ українська
ва́пно́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України