ВАННЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ва́нна
запозичено з німецької мови, можливо, через польську;
н. Wánne походить від лат. vannus «віялка» за схожістю форми, кругловидовженої;
лат. vannus пов’язують з ventilāre «віяти зерно на току», що є похідним від ventus «вітер», спорідненого з псл. větrъ, укр. ві́тер;
р. бр. ва́нна, п. wanna, ч. vana, слц. vaňa, вл. wan, wanja, болг. ва́на;
Фонетичні та словотвірні варіанти
у ваннѣ
(1599)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ва́нна | білоруська |
| ва́на | болгарська |
| wan | верхньолужицька |
| wanja | верхньолужицька |
| vannus «віялка» | латинська |
| vannus пов'язують з ventilāre «віяти зерно на току» | латинська |
| Wánne | німецька |
| wanna | польська |
| větrъ | праслов’янська |
| ва́нна | російська |
| vaňa | словацька |
| ві́тер | українська |
| vana | чеська |
| ventus «вітер» | ? |
ванна «коров’як, Verbascum nigrum L.» (бот.)
результат видозміни деетимологізованої назви [диванна (деванна)] «тс.», зближеної з ва́нна;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| диванна «тс.» (деванна)] | ? |
| ва́нна | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України