ВАЛЕТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з французької мови;

фр. valet (‹vaslet) «слуга, лакей; валет (у картах); (ст.) зброєносець» походить від слат. *vassulittum або *vassellittum, зменшеної форми до слат. vassus «слуга»;

р. бр. вале́т, п. walet, болг. вале́(т);

запозичення із західнослов’янських мов, найімовірніше, зі словацької або чеської;

назва карти виникла як семантична калька назви вале́т від фр. valet «слуга, лакей; валет (у картах); (ст.) зброєносець»;

р. [хлап], др. хлапъ «холоп, слуга, раб», п. chłop «селянин», ч. chlap, [chlop] «мужик», слц. chlap «чоловік», болг. хлапа́к, хлапе́ «хлопчисько, підліток», схв. хла̏п «холоп, чоловік», слн. hlápec «тс.»;