ВА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ваточник «асклепій, Asclepias cornuti Desn.» (бот.)
похідне утворення від ва́та, можливо, калька фр. herbe à ouate, herbe à coton «тс.»;
пор. також укр. бавовна дика, шовк дикий, р. русский хлопок, н. syrische Seidenpflanze, фр. Coton sauvage, Plante à soie;
назви пояснюються тим, що шовковистий пух, який оточує насіння цієї рослини, нагадує вату;
р. ва́”точник, бр. ва́тачнік «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ва́тачнік «тс.» | білоруська |
| syrische | німецька |
| русский хлопок | російська |
| бавовна дика | українська |
| herbe | французька |
| Coton | французька |
| ва́та | ? |
| coton «тс.» | ? |
| також | ? |
| шовк дикий | ? |
| ва́ | ? |
сова́ «сова; сова вухата, пугач, Asio otus L.; сова пугач, пуга, Bubo bubo L.; сова біла, снігова, Nyctea nyctea L.; сова сіра, погутькало, Strix aluco L.; сова яструбина, гуля, Surnia ulula L.» (орн.)
паралельне дбрет. couann «сова», брет. kaouen «тс.», кімр. cuan «нічна сова», лат. cavannus «сіра сова» (з гал.), а також двн. hūwo «сова», hūwila «тс.», вірм. sag «гуска», лит. šaũkti «кричати» та іншим задньопіднебінним лит. kóva «галка», naktikóva «сова, нічний ворон», двн. kaha «галка», дінд. kā́uti «кричить», що виводяться з іє. *kā˘u-/kē˘u-/kū- «кричати, вити», з яким пов’язані також псл. kavъkati «кричати», укр. ка́вкати «тс.», [ка́ва] «галка, сива ворона»;
псл. sova давнього звуконаслідувального походження;
р. сова́, бр. сава́, др. сова, п. вл. нл. sowa, ч. слц. sova, схв. со̏ва, слн. sôva, с.-цсл. сова;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засо́витися
«спохмурніти, надутися (як сова)»
осові́лий
посовині́ти
«знепритомніти, сп’яніти»
посові́лий
сов'я́тко
со́в'я́чий
совеня́
сови́ний
сови́нка
«карликова сова, Surnia pygmaea»
совинча́
«совеня»
сові́ти
со́вка
«совка-сплюшка, Otus Penn.»
сову́ля
«сич, Athene»
усо́витися
«стати похмурим, понуритися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сава́ | білоруська |
| kaouen «тс.» | бретонська |
| sowa | верхньолужицька |
| sag «гуска» | вірменська |
| couann «сова» | давньобретонська |
| hūwo «сова» | давньоверхньонімецька |
| kaha «галка» | давньоверхньонімецька |
| kā́uti «кричить» | давньоіндійська |
| сова | давньоруська |
| *kā˘u-/kē˘u-/kū- «кричати, вити» | індоєвропейська |
| cuan «нічна сова» | кімрська |
| cavannus «сіра сова» (з гал.) | латинська |
| šaũkti «кричати» | литовська |
| kóva «галка» | литовська |
| sowa | нижньолужицька |
| sowa | польська |
| kavъkati «кричати» | праслов’янська |
| sova | праслов’янська |
| сова́ | російська |
| сова | сербо-церковнослов’янська |
| ва | сербохорватська |
| sova | словацька |
| sôva | словенська |
| ка́вкати «тс.» | українська |
| sova | чеська |
| hūwila «тс.» | ? |
| naktikóva «сова, нічний ворон» | ? |
| ка́ва «галка, сива ворона» | ? |
ща́ва́ «щавель, Rumex L.; кисла рідина, зварена з молочної сироватки або хлібного квасу, хлібних зерен, сухарів і галуну для підготовки вовняної пряжі до фарбування; кислі мінеральні води» (бот.)
псл. sъčava (‹ *sъkěva, *sъkjava);
суфіксальне утворення від кореня *sъk-, варіанта кореня *sek-, наявного (з іншим вокалізмом) у псл. sokъ, укр. сік, псл. *sękаti, укр. ся́ка́ти;
не виключене й інше походження слова, пояснюваного (Schuster-Šewc 1413) як продовження іє. *skēu̯- ‹ *sē˘k- «різати, сікти», наявного в лат. secо «січу, ріжу», псл. *sěkti, укр. сі́кти́, отже, «різкий на смак сік; рослина з різким, гострим соком»;
розглядалося як пов’язане з р. щи «рідка страва» (Черных II 429);
малоймовірні зближення з дінд. churikā (‹ *sk̂hurikā) (Loewenthal ZfSlPh 8, 129) або з ки́слий (р. ки́слый), квас (Преобр. IІ, вып. последний 113);
р. щаве́ль (бот.) «Rumex L.», бр. шча́ўе «тс.», др. щавьныи «кислий (?)», п. szczaw (бот.) «щавель», [szczawa] «тс.; кисла мінеральна вода», ч. št’ava «сік», št’avel (бот.) «квасениця, Oxalis L.», слц. št’ava «сік; підлива», št’avel «(бот.) щавель», вл. šćehel (‹ *šćewjel) (бот.) «щавель горобиний, Rumex acetosella L.», нл. šćaw «тс.», болг. ща́ва «дубитель, дубильна кислота», м. шта́ва, штавина «тс.», штавеj «щавель», схв. шта̏ва «дубіння; дубильна кислота», шта̏вина «дубильна кислота», шта́валь «щавель», слн. ščávje «бур’ян», ščávelj «щавель», [ščav], цсл. штавъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оща́вистий
«прокислий, кислий (переважно про хліб)»
шєва
«щавель кучерявий, Rumex сrispus L.»
(бот.)
щiвни́к
«тс.»
щав
«щавель, Rumex L.»
(бот.)
щав'я́н
«назва рослини»
щаве́й
«тс.»
щаве́ль
«Rumex L.»
ща́вельний
«щавлевий»
щаві́й
«тс.»
щаві́йниця
«совка щавлева, Triphaena pronuba L.»
(ент.)
ща́вка
«щавель, Rumex L.»
(бот.)
щавле́вий
щавни́к
«тс.»
щаву́х
«квасениця звичайна, Oxalis acetosella L.»
(бот.)
ща́лка
«щавель, Rumex L.»
(бот.)
щеве́ль
щеві́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шча́ўе «тс.» | білоруська |
| ща́ва «дубитель, дубильна кислота» | болгарська |
| šćehel «щавель горобиний, Rumex acetosella L.» (‹ *šćewjel)(бот.) | верхньолужицька |
| churikā (‹ *sk̂hurikā)(Loewenthal ZfSlPh 8, 129)(р. ки́слый) | давньоіндійська |
| щавьныи «кислий (?)» | давньоруська |
| *skēu̯- ‹ *sē˘k- «різати, сікти» | індоєвропейська |
| secо «січу, ріжу» | латинська |
| шта́ва | македонська |
| šćaw «тс.» | нижньолужицька |
| szczaw «щавель» (бот.) | польська |
| sъčava (‹ *sъkěva, *sъkjava) | праслов’янська |
| sokъ | праслов’янська |
| *sękаti | праслов’янська |
| *sěkti | праслов’янська |
| щи «рідка страва» | російська |
| щаве́ль «Rumex L.» (бот.) | російська |
| ва «дубіння; дубильна кислота» | сербохорватська |
| št'ava «сік; підлива»«(бот.) щавель» | словацька |
| št'avel «сік; підлива»«(бот.) щавель» | словацька |
| ščávje «бур’ян»«щавель» | словенська |
| ščávelj «бур’ян»«щавель» | словенська |
| сік | українська |
| ся́ка́ти | українська |
| сі́кти́ | українська |
| szczawa «тс.; кисла мінеральна вода» | українська |
| штавина «тс.» | українська |
| штавеj «щавель» | українська |
| вина «дубильна кислота» | українська |
| шта́валь «щавель» | українська |
| ščav | українська |
| штавъ «тс.» | церковнослов’янська |
| št'ava «сік»«квасениця, Oxalis L.» (бот.) | чеська |
| št'avel «сік»«квасениця, Oxalis L.» (бот.) | чеська |
| *sъk- | ? |
| *sek- | ? |
| квас | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України