В'ЯЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

в'я́нути

іє. *(s)uendh-;
псл. *vędnǫti;
споріднене з дінд. vandhyaḥ «безплідний, некорисний, марний», двн. swintan «в’янути, зменшуватися, скорочуватися», свн. swinden, нвн. schwinden «зникати»;
р. вя́нуть, бр. вя́нуць, др. вя́нути, п. więdnąć, ч. vadnouti, слц. vadnut’ вл. wjadnyć, нл. wednuś, болг. [ве́на, вя́на], м. вене, схв. вȅнути, слн. véniţi, стсл. оувѧдати, оувѧѫдати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

в
в'я́днути
в'яли́ти
нев «нев’янучий»
я́лений «в’ялений»
ялені́ти «в’янути»
яли́ти «в’ялити»
ялі́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вя́нуць білоруська
ве́на болгарська
swintan «в’янути, зменшуватися, скорочуватися» давньоверхньонімецька
vandhyaḥ «безплідний, некорисний, марний» давньоіндійська
вя́нути давньоруська
вене македонська
wednuś нижньолужицька
schwinden «зникати» нововерхньонімецька
więdnąć польська
*vędnǫti праслов’янська
вя́нуть російська
вȅнути сербохорватська
swinden середньоверхньнімецька
vadnut' вл. wjadnyć словацька
véniţi словенська
оувѧдати старослов’янська
вя́на українська
оувѧѫдати українська
vadnouti чеська
*(s)uendh- ?

ве́дро «ясна погода Ж; видно, сонячно, ясно, нехмарно Ва»

псл. vedrъ;
мабуть, споріднене з двн. wetar «погода», нвн. Wétter, англ, weather «тс.»;
існує також думка про зв’язок слов’янських форм з коренем *(s)vęd- «сушити, сушитися», укр. в’я́нути і про походження германських форм від слов’янських (Machek ESJČ 681), як і протилежна думка про запозичення слов’янських форм з прагерманської мови (Мартынов Сл.-герм. взаимод. 56–58);
р. вёдро «сонячна погода», др. ведро, п. wiodro, wiądro, ч. vedro, вл. wjedro, нл. wjadro, болг. м. ве́дро, схв. вȅдро, слн. vedrô, стсл, ведръ «ясний», ведро «ясно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ве́дряно «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ве́дро болгарська
wjedro верхньолужицька
wetar «погода» давньоверхньонімецька
ведро давньоруська
ве́дро македонська
wjadro нижньолужицька
Wétter нововерхньонімецька
wiodro польська
wiądro польська
vedrъ праслов’янська
вёдро «сонячна погода» російська
вȅдро сербохорватська
vedrô словенська
в'я́нути українська
стсл українська
ведръ «ясний» українська
ведро «ясно» українська
vedro чеська
weather «тс.» ?
*(s)vęd- «сушити, сушитися» ?

одр «ліжко, постіль»

непереконливе припущення (Machek Slavia 18, 73) про походження одр від *vodrъ «сушарня», нібито пов’язаного з ǫditi, vędnǫti, vedro, спорідненими з укр. ве́дро, в’я́нути;
при цьому розвиток семантики слова залишається нез’ясованим;
псл. odrъ, можливо, споріднене з *dervo, drъva як форма з початковим значенням «настил нав-круги дерева» (Ильинский ЖМНП 1904, квітень, 382);
може бути також спорідненим з дангл. eodor «загорода, тин, житло», дісл. jaðarr, joðurr «край», двн. etar, свн. etter «паркан, край, обгороджене поле», гр. ὄστριμον «стійло, хлів», в основі яких лежить іє. *edh- «городити; частокіл» (Holthausen AeWb. 91; Bezzenberger BB 27, 144; Uhlenbeck PBrB 26, 295; Meringer IF 18, 256–257; Torp 24; Pedersen Kelt. Gr. I 178; Jóhannesson 54);
існує думка про зв’язок слова з деру́, дра́ти (Jagić AfSlPh 24, 581; Соболевский ЖМНП 1904, березень, 180; 1914, серпень, 365; Брандт РФВ 23, 95);
р. одр «ліжко, ложе, постіль; піл; поміст (западня) у лісі на ведмедя», [одёр] «тс.», [одри́на] «хлів, сінник», [о́дрина] «спальня», бр. [адры́на] «сінник», [адзёр] «пристосування, на якому сушать вику, горох», др. одръ «ліжко, постіль; лавка; спальня», одрина «хлів (?), сінник (?); хата», п. odryna «приміщення для сіна», ч. odr «стовп, остов; альтанка», [vodr] «горище в повітці», слц. vodôr «клуня», болг. о́дър «поміст, ложе; віконниця», м. одар «дерев’яна лежанка», схв. о̀дар «ложе, поміст», слн. óder «настил, сінник», стсл. одръ «ложе, постіль; труна»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

одри́на «тс.; спальня або кімната взагалі Ж, Пі; приміщення для воза, саней, сіна ЛексПол»
одри́ня «ліжко, постіль»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
адры́на «сінник» білоруська
о́дър «поміст, ложе; віконниця» болгарська
ὄστριμον «стійло, хлів» грецька
eodor «загорода, тин, житло» давньоанглійська
etar давньоверхньонімецька
jaðarr давньоісландська
одръ «ліжко, постіль; лавка; спальня» давньоруська
*edh- «городити; частокіл» індоєвропейська
одар «дерев’яна лежанка» македонська
odryna «приміщення для сіна» польська
odrъ праслов’янська
одр «ліжко, ложе, постіль; піл; поміст (западня) у лісі на ведмедя» російська
о̀дар «ложе, поміст» сербохорватська
etter «паркан, край, обгороджене поле» середньоверхньнімецька
vodôr «клуня» словацька
óder «настил, сінник» словенська
одръ «ложе, постіль; труна» старослов’янська
ве́дро українська
одёр «тс.» українська
одри́на «хлів, сінник» українська
о́дрина «спальня» українська
адзёр «пристосування, на якому сушать вику, горох» українська
одрина «хлів (?), сінник (?); хата» українська
vodr «горище в повітці» українська
odr «стовп, остов; альтанка» чеська
одр «сушарня» ?
vędnǫti ?
vedro ?
в'я́нути ?
*dervo ?
значенням «настил нав-круги дерева» ?
joðurr «край» ?
деру́ ?
дра́ти ?

свягну́ти «висихати, засихати»

результат видозміни деетимологізованої форми *свяднути, пов’язаної як запозичення чи як успадкована з праслов’янського періоду паралель з п. swędzić «виділяти кіптяву, чадити», спорідненим зі стсл. присвѧнѫти «присмалити», присмѫдити «висушити, пров’ялити», схв. заст. свуд «чад», сму́дити «обпалювати», ч. smoud «чад, кіптява», двн. swēdan «палити», а також з п. więdnąć «в’янути», wędzić «коптити» (м’ясо), укр. в’я́нути, ву́ди́ти «коптити»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
swēdan «палити» давньоверхньонімецька
swędzić «виділяти кіптяву, чадити» польська
więdnąć «в’янути» польська
в'я́нути польська
свуд «чад» сербохорватська
сму́дити «обпалювати» сербохорватська
присвѧнѫти «присмалити» старослов’янська
присмѫдити «висушити, пров’ялити» старослов’янська
*свяднути українська
ву́ди́ти «коптити» українська
smoud «чад, кіптява» чеська
wędzić «коптити» (м’ясо) ?

свя́лий «згірклий»

очевидно, давнє утворення, пов’язане зі [свялíти] «свербіти», в’янути, [свягну́ти] «висихати, засихати» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

свяділий «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
свялíти «свербіти» українська
в'янути українська
свягну́ти «висихати, засихати» українська

чев'я́діти «хиріти, чахнути»

псл. [*čavęděti], префіксальне утворення, складене з експресивного префікса ča-/če-, що виступає, зокрема, в чамрі́ти і чехарда́, та кореня vęd-, наявного в псл. vędnǫti, укр. в’я́нути;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чав'я́діти «хиріти, хворіти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*čavęděti праслов’янська
vędnǫti праслов’янська
в'я́нути українська
ča-/če- ?
чамрі́ти ?
чехарда́ ?
vęd- ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України