В'ЮРОК — ЕТИМОЛОГІЯ

можливо, утворення звуконаслідувального характеру, що в окремих слов’янських мовах вторинно зближене з ім’ям Юрій;

виводилося і безпосередньо з цього імені (Sławski I 562–563);

пов’язувалося з ви́ти(ся), в’ю́(ся) (Горяев 60), що теж може розглядатися як вторинне зближення початково звуконаслідувального слова;

сумнівним є зіставлення (Преобр. І 106) з р. ю́ркий, яке дає можливість пояснити лише російські й українські мовні факти поза їхнім зв’язком з іншими слов’янськими;

р. [юро́к], вьюро́к «юрок», бр. [юро́к] «юрок, Fringilla montifringilla L.; зяблик, Fringilla coelebs L.», [уюро́к] «юрок», п. [jurzyk] «серпокрилець, Apus apus L.», jer «юрок, Fringilla montifringilla L.», jerzyk «тс.», ч. jiřice, jiřička, ст. jiřicě, jiříček «ластівка міська, Delichon urbica L.», слц. jurička «тс.», jurica «серпокрилець», схв. jȕričica «коноплянка, Carduelis cannabina L.», слн. juričica «тс.», júrica «чиж, Carduelis spinus L.», jûrka «іволга, Oriolus galbula L.» – не зовсім ясне;

не зовсім ясне, можливо, фонетично спрощений варіант др. *вьюръкъ, що походить від псл. [*virьkъ] «знаряддя навивати нитки, завивати, закручувати мотузки» i з’явився під впливом 1-ї ос. одн. вью дієслова ви́ти;

псл. *virьkъ є здрібніло-пестливим утворенням від virъ (укр. вир);

р. [юро́к] «трубочка для нитки при мотанні клубків», бр. [віро́к, юро́к, ўюрок, уюро́к] «трубочка, за допомогою якої навивають нитку на клубок», п. [jurek, wijórek] «тс.; вигнута палиця для в’язання снопів», [wirek] «трубочка для звивання ниток»;