БІСІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
біс «чорт; [шал, скаженість ВеУг]»
менш переконливе зведення (Moszyński PZJP 191 – 192) до іє. *bhōs- «блищати, світити» і пов’язування з дінд. bhāsati «блищить», bhāsa «світло, блиск», як і зіставлення (Ильинский РФВ 65, 215–216) з бо́сий;
у такому разі споріднене з лит. baisà «страх», baisùs «жахливий, бридкий», лат. foedus «бридкий», гр. πίθηκος «мавпа» та ін;
псл. běsъ ‹ *boids- (‹iє. *bhoidh-), очевидно, пов’язане з bojati sę «боятися»;
р. м, бес, др. бѣсъ, п. bies, ч, вл. нл. ст. běs, слц. bes, болг. бяс, схв. бȇс «лють, злість, шал», слн. bés, стсл. бѣсъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бісеня́
біси́тель
«чорт, який сварить людей між собою»
біси́ти
біси́ця
біснува́тий
біснува́тися
бісо́вщина
бісо́та
«нечиста сила»
бісу́рка
«тс.»
бішений
«дурман, Datura stramonium L.»
(у виразі [бішені огірки (бот.)
бси́ха
«чортиця»
добі́са
достобі́са
забісо́ваний
збіс
«шал, скаженість»
збі́са
«багато»
збісині́ти
збіснова́тіти
збіші́лість
обі́сіти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бяс | болгарська |
| běs | верхньолужицька |
| πίθηκος «мавпа» | грецька |
| bhāsati «блищить» | давньоіндійська |
| бѣсъ | давньоруська |
| *bhōs- «блищати, світити» | індоєвропейська |
| foedus «бридкий» | латинська |
| baisà «страх» | литовська |
| běs | нижньолужицька |
| bies | польська |
| běsъ | праслов’янська |
| м | російська |
| бȇс «лють, злість, шал» | сербохорватська |
| bes | словацька |
| bés | словенська |
| бѣсъ | старослов’янська |
| бес | українська |
| ч | українська |
| bhāsa «світло, блиск» | ? |
| сий | ? |
| baisùs «жахливий, бридкий» | ? |
| *bhoidh- | ? |
| sę «боятися» | ? |
| běs | ? |
біс (вигук, яким глядачі запрошують повторити виступ)
запозичення з французької мови;
фр. bis являє собою запозичене лат. bis «двічі», яке походить від іє. "dui- і є спорідненим з лит. dù (dvì) «два», дінд. duvā, гот. twai «тс.», стсл. дъва, укр. два;
р. болг. бис, бр. біс, п. ч. слц. bis, схв. бȕс, слн. bís;
Фонетичні та словотвірні варіанти
біси́рувати
«викликати і виступати на біс»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| біс | білоруська |
| бис | болгарська |
| twai «тс.» | готська |
| duvā | давньоіндійська |
| dui- | індоєвропейська |
| bis «двічі» | латинська |
| dù «два» (dvì) | литовська |
| bis | польська |
| бис | російська |
| бȕс | сербохорватська |
| bis | словацька |
| bís | словенська |
| дъва | старослов’янська |
| два | українська |
| bis | французька |
| bis | чеська |
бесиво «блекота, Hyoscyamus niger»
в такому разі назва зумовлена отруйною властивістю рослини;
очевидно, похідне від біс1, біси́тися (пн.-укр. беси́тися);
р. [бе́сиво] «тс.; дурман, Datura; одуряюче зілля»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бе́сиво «тс.; дурман, Datura; одуряюче зілля» | російська |
| біс | ? |
| біси́тися (пн.-укр. беси́тися) | ? |
бесіжни́к «вороняче око, Paris quadrifolia L.» (бот.)
очевидно, результат контамінації назв [беше́зни́к, бешизник Mak] «тс.», [беши́шник] «лобода гібридна, Chenopodium hybridum L.» i слів біс, біси́тися (пн.-укр. беси́тися), зв’язок з якими міг бути зумовлений отруйністю рослини;
-сі- замість очікуваного -си- могло з’явитися в результаті деетимологізації слова під впливом бе́сіда чи бесі́дка, зокрема через зближення з назвою [бесіжни́к огородний] «рожа, мальва, Alcea rosea L.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| беше́зни́к «тс.» | ? |
| бешизник «тс.» | ? |
| Mak «тс.» | ? |
| беши́шник «лобода гібридна, Chenopodium hybridum L.» | ? |
| біс | ? |
| біси́тися (пн.-укр. беси́тися) | ? |
| бе́сіда | ? |
| бесі́дка | ? |
| бесіжни́к огородний «рожа, мальва, Alcea rosea L.» | ? |
бісде́рево «дурман, Datura stramonium L.» (бот.)
складна назва, утворена із слів біс і де́рево;
назва зумовлена отруйними властивостями рослини;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бізьдерево
бісдрево
бузьдерево
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| біс | ? |
| де́рево | ? |
бісма́ «немає»
складне утворення з іменника біс і дієслівної форми ма́є;
пор. Чортма́ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
біс-ма́є
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| біс | ? |
| ма́є | ? |
| Чортма́ «тс.» | ? |
бісурма́н «бусурман»
результат видозміни негативно забарвленого слова бусурма́н під впливом слова біс1;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́сур
«тс. »
бісурма́нець
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бусурма́н | ? |
| біс | ? |
босо́рка «ворожка, відьма, чаклунка»
очевидно, запозичення з угорської мови;
уг. boszorkány «дух померлих, примара, (ст.) відьма, чаклунка», можливо, пов’язане з тюрк. basyrkan «нічний кошмар», що походить від bas- «давити, штовхати; мучити»;
менш переконлива спроба Ільїнського (РФВ 1911/1, 212–217) через др. босъ «біс» (?), босовъ пов’язати з псл. běзъ, укр. біс, басува́ти, баски́й;
пор. узб. [basǝrγan] «відьма», удм. busturgan «нічний кошмар» (з чув.);
[босорку́н], очевидно, утворене від [босорка́ня] (Німчук НЗ УжДУ 14, 176);
мор.-слц. слц. [bosorka] «відьма, чаклунка», vozorka «тс.», bosorák «чаклун», vozorák, vozieraě «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бісу́рка
бісурканя
борсука́ня
боси́рка
босори́ти
«ворожити»
босорку́н
«упир»
босурґа́ня
босюрка́ня
бусурканя
ня
«тс.; нічний метелик, Phalaenа; жаба, Būfo ВеУг»
пошурка́ня
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| босъ «біс» (?) | давньоруська |
| běзъ | праслов’янська |
| bosorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | словацька |
| vozorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | словацька |
| bosorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | словацька |
| vozorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | словацька |
| vozieraě «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | словацька |
| basyrkan «нічний кошмар» | тюркські |
| boszorkány «дух померлих, примара, (ст.) відьма, чаклунка» | угорська |
| busturgan «нічний кошмар» (з чув.) | удмуртська |
| basǝrγan «відьма» | узбецька |
| біс | українська |
| bas- «давити, штовхати; мучити» | ? |
| босовъ | ? |
| басува́ти | ? |
| баски́й | ? |
| basǝrγan «відьма» | ? |
| босорку́н | ? |
| босорка́ня | ? |
| bosorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | ? |
| vozorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | ? |
| bosorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | ? |
| vozorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | ? |
| vozieraě «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | ? |
досто- (перша частина складних прислівників типу достобі́са, достоли́ха)
результат афективного ускладнення виразів типу до біса, до лиха, можливо, за допомогою слова сто (пор. сто чортів і под.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| до | ? |
| біса | ? |
| до | ? |
| лиха | ? |
| сто (пор. сто чортів і под.). | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України