БУСИК — ЕТИМОЛОГІЯ
бу́сол «лелека, чорногуз, Сіconia L.» (орн.)
єдиної етимології не має;
спроби пов’язати з р. бу́сый «темноголубий, буро-сірий, попелястий» і пояснити останнє як запозичення з тюркських мов (тур. boz «сірий, землистого кольору», тат. buz, кипч. bozaγ «тс.» – Клепикова ВСЯ 5, 158–160; Преобр. І 55; Matzenauer 126; Mikl. TEL I 266; Korsch AfSlPh 9, 492) викликають заперечення (Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 284; Корш ИОРЯС 8/4, 33; Sadn.– Aitz. VWb. I 425; тут згадується кар. busul «лелека» як гадане джерело запозичення в слов’янські мови);
необґрунтовано зіставляється (Варченко Терит. діал. 113–120) з боця́н, бости́, будя́к, бу́цати, причому за основу найменування приймається значення «тицяти, колоти гострим дзьобом»;
форми бу́цел, бу́циль, бу́цоль, очевидно, є результатом впливу форми боця́н;
р. [бу́сел, бу́сель, бу́сол], бр. бу́сел, [бу́сько, бу́ська, бу́сял], п. [busieł, buśko, buś, busek];
Фонетичні та словотвірні варіанти
бу́зько
бу́зьо́к
«тс.»
бу́саль
бу́сел
бусель
(1626)
бу́сель
бу́сень
бу́сик
бу́сил
бу́силь
бу́сіль
бусленя́
бусли́ний
бусли́ха
бусля́
бусля́чий
бу́ська
бу́сько́
бусьо́к
б́усьол
бусюлъ
(XVI ст.)
бу́сял
бу́сячий сир
«вид грибів»
(бот.)
бу́цел
бу́циль
бу́цоль
бу́шель
бу́шля
«чапля»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бу́сел | білоруська |
| busieł | польська |
| buśko | польська |
| buś | польська |
| busek | польська |
| бу́сый «темноголубий, буро-сірий, попелястий» | російська |
| бу́сел | російська |
| бу́сель | українська |
| бу́сол | українська |
| бу́сько | українська |
| бу́ська | українська |
| бу́сял | українська |
| боця́н | ? |
| бости́ | ? |
| будя́к | ? |
| бу́цати | ? |
| значення «тицяти, колоти гострим дзьобом» | ? |
| бу́цел | ? |
| бу́циль | ? |
| бу́цоль | ? |
| боця́н | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України