БУРТА — ЕТИМОЛОГІЯ

бурт «насип, бугор, купа; [вогнище Пі; борт Ж; огорожа, край Пі; паз, жолобок у стовпах; чан на салотопні, який складається з великого залізного казана внизу і дерев’яних клепок угорі, обтягнених залізними обручами Я]»

запозичено через польську мову з німецької;
н. Bord «борт, край; карниз; (книжкова) полиця» і Borte «кайма, край, обшивка, тасьма» є тими самими формами, від яких походить і укр. борт «край; обшивка на одязі»;
значення «насип, купа» розвинулись на основі значення «бік насипу»;
р. бурт «насип», бр. [бypm] «велика купа картоплі продовгуватої форми», п. burt, burta «бік насипу; край»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бу́рта «насип, бугор, купа; край, борт (у грі)»
бурти «земляні насипи» (XVIII ст.)
буртница «дошка на три цалі» (XVIII ст.)
бу́ртниця «огорожа навколо жорнів у млині»
буртува́ти «складати в бурти; насипати бурти»
бу́рхвиця «дошка над мучником у млині, в якій укріплено лоточок»
забу́ртати «зарити»
забурти́ти «забити, засипати, заліпити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бypm «велика купа картоплі продовгуватої форми» білоруська
Bord «борт, край; карниз; (книжкова) полиця» німецька
burt «бік насипу; край» польська
burta «бік насипу; край» польська
борт «край; обшивка на одязі» українська
Borte «кайма, край, обшивка, тасьма» ?
значення «насип, купа» ?
значення «бік насипу» ?
бурт «насип» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України