БУРКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

бу́рки «вид взуття»

р. бу́рки «тс.» виводиться від бу́рка «повстяний плащ»;
запозичення з російської мови;
бр. бу́ркі;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́ркі білоруська
бу́рки «тс.» російська
бу́рка «повстяний плащ» ?

бу́рка «повстяний плащ; [вид башлика, капюшона; вовняна сукня ВеЗа]»

виводилось і з кавказьких мов (Баскаков та ін. Взаимод. и взаимообог. 53);
зіставлялось також з тюрк. бӳр-/бӳрк- (каз. бүркеу) «морщити, закривати, кутатися» або з каз. бѳрік «шапка з (вовчого) хутра», полов. кирг. бөрүк, башк. тат. бүрек «тс.» і з уг. burok «оболонка, покривало, одяг», burkolat «оболонка, покрив, попона» (Дмитриев 556–557);
переконливої етимології не має;
найчастіше пов’язується з прикметником бу́рий, р. бу́рый (Фасмер І 245; Matzenauer 124; Brückner 49–50) або виводиться від перс. bärk «плече, лопатка» з припущенням пізнішого народноетимологічного зближення з р. бу́рый (Шанский ЭСРЯ І 2, 231–232; Горяев 34; Lokotsch 19);
останнім часом зводиться до лат. burra «стрижена вовна; грубий мохнатий одяг» (Sadn.– Aitz. VWb. I 466–467);
р. бр. бу́рка «повстяний плащ», п. ч. слц. burka, схв. бурка;
Фонетичні та словотвірні варіанти

буркови́на
бурко́вина «плащ, бурка»
буркуни́на «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бүрек «тс.» башкирська
бу́рка «повстяний плащ» білоруська
бѳрік «шапка з (вовчого) хутра» казахська
бөрүк киргизька
burra «стрижена вовна; грубий мохнатий одяг» латинська
bärk «плече, лопатка» перська
бөрүк половецька
burka польська
бу́рый російська
бу́рый російська
бу́рка «повстяний плащ» російська
бурка сербохорватська
burka словацька
бүрек «тс.» татарська
бӳр- «морщити, закривати, кутатися» (каз. бүркеу) тюркські
бӳрк- «морщити, закривати, кутатися» (каз. бүркеу) тюркські
або з «морщити, закривати, кутатися» (каз. бүркеу) тюркські
burok «оболонка, покривало, одяг» угорська
burka чеська
burkolat «оболонка, покрив, попона» ?
бу́рий ?

бу́рка «картопля»

очевидно, результат спрощення форми [мандебу́рка] (сорт картоплі) (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мандебу́рка (сорт картоплі) ?

бо́рки «бакенбарди»

псл. *bъrkъ «вус, бакенбард»;
південнослов’янські форми вважаються спорід- неними з р. [борк] «стрижень пташиного пера», п. barki «плечі; махові крила», укр. [бо́ркати] «підрізувати крила», н. Bórste «щетина», похідними від іє. *bher-/bhor-/bhr- «бути гострим, колоти»;
українські форми не зовсім переконливо виводяться (Bern. І 119) від уг. barko «бакенбард», яке, в свою чергу, є, очевидно, запозиченням із слов’янських мов, пов’язаним з південнослов’янськими формами;
схв. брк «вус», слн. bŕk «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

борча́стий « бакенбардами»
бу́рці «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*bher-/bhor-/bhr- «бути гострим, колоти» індоєвропейська
Bórste «щетина» німецька
barki «плечі; махові крила» польська
*b «вус, бакенбард» праслов’янська
борк «стрижень пташиного пера» російська
брк «вус» сербохорватська
bŕk «тс.» словенська
barko «бакенбард» угорська
бо́ркати «підрізувати крила» українська
спорід- ?

брук «мостова»

через польську мову запозичено з середньонижньонімецької;
снн. brugge «міст» споріднене з гол. brug «тс.», нн. stēn-brügge «мостова, брук», дангл. brycg «міст», brycgian «мостити», двн. brucka «міст», нвн. Brücke «тс.», дісл. bryggja «пристань, мол», brū «міст», гал. brīva «тс.», спорідненість яких з укр. бер «кладка, місток з двох колод», берв «пень», бе́рва «перекладина, місток», бервено́ «колода» (Kluge–Mitzka 103; Bern. I 92; Pedersen Kelt. Gr. I 62) потребує спеціальної аргументації;
виведення п. bruk безпосередньо з нвн. Brücke «міст» (Шелудько 23; Тимч. 144; ЭСБМ І 383; Brückner 42; SW І 212; Bern. I 89) є неточним;
бр. брук, брукава́ць, п. bruk, [burk], brukować, ст. bruk, brug, burk, burg;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бpyка́р
брукі́вка
бруковати (1597)
брукови́ця
брукува́ти «мостити камінням»
бурк
буркі́вка
бурковали (1633)
бурко́вка «тс.»
буркува́ти «тс.»
бу́рок
на бурку (1598)
по бруку (1598)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
брук білоруська
brīva «тс.» галльська
brug «тс.» голландська
brycg «міст» давньоанглійська
brucka «міст» давньоверхньонімецька
bryggja «пристань, мол» давньоісландська
stēn-brügge «мостова, брук» нижньонімецька
Brücke «тс.» нововерхньонімецька
Brücke «міст» нововерхньонімецька
bruk польська
bruk польська
brugge «міст» середньонижньонімецька
бер «кладка, місток з двох колод» українська
брукава́ць українська
burk українська
brukować українська
brycgian «мостити» ?
brū «міст» ?
берв «пень» ?
бе́рва «перекладина, місток» ?
бервено́ «колода» ?
bruk ?
brug ?
burk ?
burg ?

бур «інструмент для буріння невеликих свердловин»

нвн. Bóhrer «свердло», гол. boor, шв. borr «тс.» споріднені з свн. born «свердлити», двн. днн. borōn, дангл. borian, дісл. bora «тс.», гр. φάρω «колю, розколюю», φαρόω «орю», лат. forāre «свердлити», сірл. bern «розколина, ущелина», вірм. beran, лит. burnà «розкриття, отвір, проліт; рот», алб. brimë «дірка, отвір; пролом», дінд. bhṛṇati «поранити, пошкодити», псл. *borti «бороти», можливо, також укр. [боре́ць] «воронка», борть;
запозичення з німецької або голландської мови;
р. бр. бур, р. бури́ть, нл. bur;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бурильник
бурити
бурін «свердло для металу»
бурка «висвердлюваний у гірській породі отвір для наповнювання вибухівкою»
буровий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
brimë «дірка, отвір; пролом» албанська
бур білоруська
beran вірменська
boor голландська
φάρω «колю, розколюю» грецька
borian давньоанглійська
borōn давньоверхньонімецька
bhṛṇati «поранити, пошкодити» давньоіндійська
bora «тс.» давньоісландська
borōn давньонижньонімецька
forāre «свердлити» латинська
burnà «розкриття, отвір, проліт; рот» литовська
bur нижньолужицька
Bóhrer «свердло» нововерхньонімецька
*borti «бороти» праслов’янська
бур російська
бури́ть російська
born «свердлити» середньоверхньнімецька
bern «розколина, ущелина» середньоірландська
боре́ць «воронка» українська
borr «тс.» шведська
φαρόω «орю» ?
борть ?

буре́шка «картопля»

очевидно, пов’язане з [бу́рка2] «картопля» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

буре́шинник «картопляний відвар»
бури́шка
буришя́нник «картопляний пиріг»
бу́рочка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́рка «картопля» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України