БУРКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бу́рки «вид взуття»
р. бу́рки «тс.» виводиться від бу́рка «повстяний плащ»;
запозичення з російської мови;
бр. бу́ркі;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бу́ркі | білоруська |
бу́рки «тс.» | російська |
бу́рка «повстяний плащ» | ? |
бу́рка «повстяний плащ; [вид башлика, капюшона; вовняна сукня ВеЗа]»
виводилось і з кавказьких мов (Баскаков та ін. Взаимод. и взаимообог. 53);
зіставлялось також з тюрк. бӳр-/бӳрк- (каз. бүркеу) «морщити, закривати, кутатися» або з каз. бѳрік «шапка з (вовчого) хутра», полов. кирг. бөрүк, башк. тат. бүрек «тс.» і з уг. burok «оболонка, покривало, одяг», burkolat «оболонка, покрив, попона» (Дмитриев 556–557);
переконливої етимології не має;
найчастіше пов’язується з прикметником бу́рий, р. бу́рый (Фасмер І 245; Matzenauer 124; Brückner 49–50) або виводиться від перс. bärk «плече, лопатка» з припущенням пізнішого народноетимологічного зближення з р. бу́рый (Шанский ЭСРЯ І 2, 231–232; Горяев 34; Lokotsch 19);
останнім часом зводиться до лат. burra «стрижена вовна; грубий мохнатий одяг» (Sadn.– Aitz. VWb. I 466–467);
р. бр. бу́рка «повстяний плащ», п. ч. слц. burka, схв. бурка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
буркови́на
бурко́вина
«плащ, бурка»
буркуни́на
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бүрек «тс.» | башкирська |
бу́рка «повстяний плащ» | білоруська |
бѳрік «шапка з (вовчого) хутра» | казахська |
бөрүк | киргизька |
burra «стрижена вовна; грубий мохнатий одяг» | латинська |
bärk «плече, лопатка» | перська |
бөрүк | половецька |
burka | польська |
бу́рый | російська |
бу́рый | російська |
бу́рка «повстяний плащ» | російська |
бурка | сербохорватська |
burka | словацька |
бүрек «тс.» | татарська |
бӳр- «морщити, закривати, кутатися» (каз. бүркеу) | тюркські |
бӳрк- «морщити, закривати, кутатися» (каз. бүркеу) | тюркські |
або з «морщити, закривати, кутатися» (каз. бүркеу) | тюркські |
burok «оболонка, покривало, одяг» | угорська |
burka | чеська |
burkolat «оболонка, покрив, попона» | ? |
бу́рий | ? |
бу́рка «картопля»
очевидно, результат спрощення форми [мандебу́рка] (сорт картоплі) (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мандебу́рка (сорт картоплі) | ? |
бо́рки «бакенбарди»
псл. *bъrkъ «вус, бакенбард»;
південнослов’янські форми вважаються спорід- неними з р. [борк] «стрижень пташиного пера», п. barki «плечі; махові крила», укр. [бо́ркати] «підрізувати крила», н. Bórste «щетина», похідними від іє. *bher-/bhor-/bhr- «бути гострим, колоти»;
українські форми не зовсім переконливо виводяться (Bern. І 119) від уг. barko «бакенбард», яке, в свою чергу, є, очевидно, запозиченням із слов’янських мов, пов’язаним з південнослов’янськими формами;
схв. брк «вус», слн. bŕk «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
борча́стий
« бакенбардами»
бу́рці
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*bher-/bhor-/bhr- «бути гострим, колоти» | індоєвропейська |
Bórste «щетина» | німецька |
barki «плечі; махові крила» | польська |
*b «вус, бакенбард» | праслов’янська |
борк «стрижень пташиного пера» | російська |
брк «вус» | сербохорватська |
bŕk «тс.» | словенська |
barko «бакенбард» | угорська |
бо́ркати «підрізувати крила» | українська |
спорід- | ? |
брук «мостова»
через польську мову запозичено з середньонижньонімецької;
снн. brugge «міст» споріднене з гол. brug «тс.», нн. stēn-brügge «мостова, брук», дангл. brycg «міст», brycgian «мостити», двн. brucka «міст», нвн. Brücke «тс.», дісл. bryggja «пристань, мол», brū «міст», гал. brīva «тс.», спорідненість яких з укр. бер «кладка, місток з двох колод», берв «пень», бе́рва «перекладина, місток», бервено́ «колода» (Kluge–Mitzka 103; Bern. I 92; Pedersen Kelt. Gr. I 62) потребує спеціальної аргументації;
виведення п. bruk безпосередньо з нвн. Brücke «міст» (Шелудько 23; Тимч. 144; ЭСБМ І 383; Brückner 42; SW І 212; Bern. I 89) є неточним;
бр. брук, брукава́ць, п. bruk, [burk], brukować, ст. bruk, brug, burk, burg;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бpyка́р
брукі́вка
бруковати
(1597)
брукови́ця
брукува́ти
«мостити камінням»
бурк
буркі́вка
бурковали
(1633)
бурко́вка
«тс.»
буркува́ти
«тс.»
бу́рок
на бурку
(1598)
по бруку
(1598)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
брук | білоруська |
brīva «тс.» | галльська |
brug «тс.» | голландська |
brycg «міст» | давньоанглійська |
brucka «міст» | давньоверхньонімецька |
bryggja «пристань, мол» | давньоісландська |
stēn-brügge «мостова, брук» | нижньонімецька |
Brücke «тс.» | нововерхньонімецька |
Brücke «міст» | нововерхньонімецька |
bruk | польська |
bruk | польська |
brugge «міст» | середньонижньонімецька |
бер «кладка, місток з двох колод» | українська |
брукава́ць | українська |
burk | українська |
brukować | українська |
brycgian «мостити» | ? |
brū «міст» | ? |
берв «пень» | ? |
бе́рва «перекладина, місток» | ? |
бервено́ «колода» | ? |
bruk | ? |
brug | ? |
burk | ? |
burg | ? |
бур «інструмент для буріння невеликих свердловин»
нвн. Bóhrer «свердло», гол. boor, шв. borr «тс.» споріднені з свн. born «свердлити», двн. днн. borōn, дангл. borian, дісл. bora «тс.», гр. φάρω «колю, розколюю», φαρόω «орю», лат. forāre «свердлити», сірл. bern «розколина, ущелина», вірм. beran, лит. burnà «розкриття, отвір, проліт; рот», алб. brimë «дірка, отвір; пролом», дінд. bhṛṇati «поранити, пошкодити», псл. *borti «бороти», можливо, також укр. [боре́ць] «воронка», борть;
запозичення з німецької або голландської мови;
р. бр. бур, р. бури́ть, нл. bur;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бурильник
бурити
бурін
«свердло для металу»
бурка
«висвердлюваний у гірській породі отвір для наповнювання вибухівкою»
буровий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
brimë «дірка, отвір; пролом» | албанська |
бур | білоруська |
beran | вірменська |
boor | голландська |
φάρω «колю, розколюю» | грецька |
borian | давньоанглійська |
borōn | давньоверхньонімецька |
bhṛṇati «поранити, пошкодити» | давньоіндійська |
bora «тс.» | давньоісландська |
borōn | давньонижньонімецька |
forāre «свердлити» | латинська |
burnà «розкриття, отвір, проліт; рот» | литовська |
bur | нижньолужицька |
Bóhrer «свердло» | нововерхньонімецька |
*borti «бороти» | праслов’янська |
бур | російська |
бури́ть | російська |
born «свердлити» | середньоверхньнімецька |
bern «розколина, ущелина» | середньоірландська |
боре́ць «воронка» | українська |
borr «тс.» | шведська |
φαρόω «орю» | ? |
борть | ? |
буре́шка «картопля»
очевидно, пов’язане з [бу́рка2] «картопля» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
буре́шинник
«картопляний відвар»
бури́шка
буришя́нник
«картопляний пиріг»
бу́рочка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бу́рка «картопля» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України