БУРЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

ЗМІСТ

бур «вигук, що передає мурмотіння, бубоніння (людини)»

псл. *bur- звуконаслідувального походжен-. ня;
очевидно, споріднене з псл. bъr-, відображеним у п. ст. barczeć «шуміти», ч. brkati (заст.) «летіти (про птахів), бриніти (при польоті)», ст. brčeti «летіти», слц. bŕkať «пурхати, злітати», вл. borkaty «буркотливий», bórčeć «бурчати, гудіти, дзижчати», bórčawa «буркотуха», нл. barkaś «бурчати», barcas «тс.; гудіти, дзижчати (про колесо); гарчати», barkotaś «ремствувати, нарікати; гарчати, бурчати; дзижчати, гудіти», bórkotaś «тс.», barcawa «м’ясна муха», болг. бъркам «шуміти, бушувати» (про море), м. брчи «дзижчить, гуде, шумить», схв. брчак «шум хвиль»;
пор. лит. burkúoti «воркувати», burkti «муркотіти», лтс. burkstêt «гуркотіти; базікати, невиразно говорити»;
сумнівною є думка (Bezzenberger BB 26, 188) про зв’язок з бу́ря;
р. бу́ркать «бурчати», бурча́ть, бр. бу́ркаць «буркати», бурча́ць «тс., рикати; бурчати», п. burkotać, burczeć «тс.», ч. burcovati «шуміти, стукати» (про поросят), нл. [burcas] «бурчати», схв. бỳркē «струменем»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

боркота́ти «тс.»
боркоту́н «тс., воркотун»
бу́ркало «буркотун»
бу́ркати «бурчати»
бурки́та «тс.»
бу́ркіт «воркування, шум, бурчання»
буркі́тник (про голуба)
бу́ркот
бурко́та «хвороба коней (з проносом)»
буркота́ти «тс.; рокотати, шуміти; бурчати»
буркоті́ти
буркотли́вий «воркотливий»
буркотня́ «шум; кипіння, бродіння; квоктання, воркування (про птахів); плач, хникання»
буркоту́н
буркува́ти «воркувати»
бурку́н «буркотун»
буркута́ти
бурча́к «дзюркотливий струмок»
бурча́ло «вид мухи, Musca vomitoria»
бурчати «буркотіти; дзюрчати (про струмок тощо); ричати»
бурчли́вий «буркотливий»
бурчу́н «буркотун»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́ркаць «буркати» білоруська
бъркам «шуміти, бушувати» (про море) болгарська
borkaty «буркотливий» верхньолужицька
burkstêt «гуркотіти; базікати, невиразно говорити» латиська
burkúoti «воркувати» литовська
брчи «дзижчить, гуде, шумить» македонська
barkaś «бурчати» нижньолужицька
burcas «бурчати» нижньолужицька
barczeć «шуміти» польська
burkotać «тс.» польська
burczeć «тс.» польська
*bur- праслов’янська
bъr- праслов’янська
бу́ркать «бурчати» російська
брчак «шум хвиль» сербохорватська
бỳркē «струменем» сербохорватська
bŕkať «пурхати, злітати» словацька
бурча́ть українська
бурча́ць «тс., рикати; бурчати» українська
brkati «летіти (про птахів), бриніти (при польоті)» (заст.) чеська
burcovati «шуміти, стукати» (про поросят) чеська
ня ?
barczeć «шуміти» ?
brčeti «летіти» ?
bórčeć «бурчати, гудіти, дзижчати» ?
bórčawa «буркотуха» ?
barcas «тс.; гудіти, дзижчати (про колесо); гарчати» ?
barkotaś «ремствувати, нарікати; гарчати, бурчати; дзижчати, гудіти» ?
bórkotaś «тс.» ?
barcawa «м’ясна муха» ?
burkúoti «воркувати» ?
burkti «муркотіти» ?
бу́ря ?

бур «інструмент для буріння невеликих свердловин»

запозичення з німецької або голландської мови;
нвн. Bóhrer «свердло», гол. boor, шв. borr «тс.» споріднені з свн. born «свердлити», двн. днн. borōn, дангл. borian, дісл. bora «тс.», гр. φάρω «колю, розколюю», φαρόω «орю», лат. forāre «свердлити», сірл. bern «розколина, ущелина», вірм. beran, лит. burnà «розкриття, отвір, проліт; рот», алб. brimë «дірка, отвір; пролом», дінд. bhṛṇati «поранити, пошкодити», псл. *borti «бороти», можливо, також укр. [боре́ць] «воронка», борть;
р. бр. бур, р. бури́ть, нл. bur;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бурильник
бурити
бурін «свердло для металу»
бурка «висвердлюваний у гірській породі отвір для наповнювання вибухівкою»
буровий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
brimë «дірка, отвір; пролом» албанська
бур білоруська
beran вірменська
boor голландська
φάρω «колю, розколюю» грецька
borian давньоанглійська
borōn давньоверхньонімецька
bhṛṇati «поранити, пошкодити» давньоіндійська
bora «тс.» давньоісландська
borōn давньонижньонімецька
forāre «свердлити» латинська
burnà «розкриття, отвір, проліт; рот» литовська
bur нижньолужицька
Bóhrer «свердло» нововерхньонімецька
*borti «бороти» праслов’янська
бур російська
бури́ть російська
born «свердлити» середньоверхньнімецька
bern «розколина, ущелина» середньоірландська
боре́ць «воронка» українська
borr «тс.» шведська
φαρόω «орю» ?
борть ?

бур «голландський колоніст у Південній Африці; представник народності бурів»

запозичення з голландської мови;
гол. boer «селянин, землероб», пов’язане з bóuwen «обробляти [землю]», споріднене з двн. būr «житло», gibūro «селянин», гот. bauan «мешкати», дангл. būan «тс.», нвн. Báuer «селянин», báuen «будувати, обробляти», дінд. bhumī «земля», лат. fuī «був, став», псл. byti, укр. бу́ти;
р. бр. бур, п. Bur, ч. слц. Búr, схв. бури (мн.), слн. Búri «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бур білоруська
boer «селянин, землероб» голландська
bauan «мешкати» готська
būan «тс.» давньоанглійська
būr «житло» давньоверхньонімецька
bhumī «земля» давньоіндійська
fuī «був, став» латинська
Báuer «селянин» нововерхньонімецька
Bur польська
byti праслов’янська
бур російська
бури (мн.) сербохорватська
Búr словацька
Búri «тс.» словенська
бу́ти українська
Búr чеська
bóuwen «обробляти [землю]» ?
gibūro «селянин» ?
báuen «будувати, обробляти» ?

бура́ «борнокислий натрій»

запозичене (можливо, через російське посередництво) з перської мови;
перс. būräh «тс.» іншим шляхом– через посередництво арабської мови (ар. būraq «селітра») – ввійшло в західноєвропейські мови в формі слат. boracum, borax «бура», укр. бо́ракс «тс.»;
безпосереднє пов’язання укр. бура́ з бо́ракс, слат. borax (Matzenauer 184) позбавлене підстав;
р. болг. бура́, п. [burasz], слц. вл. bura;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бура́ болгарська
bura верхньолужицька
būräh «тс.» (ар. būraq «селітра») перська
burasz польська
бура́ російська
boracum середньолатинська
borax середньолатинська
bura словацька
бо́ракс «тс.» українська
бура́ з бо́ракс українська
borax «бура» ?

бу́рий

переконливої етимології не має;
можливо, давнє запозичення з тюркських мов;
тур. bur «рудий» походить від перс. bōr «рудий; лис», спорідненого з дінд. babhrúḥ «рудо-бурий», псл. bobrъ, укр. бобе́р;
зіставляється також (Егоров 149; Щербак ИРЛТЯ 100; Korsch AfSlPh 9, 493–494) з монг. bürüj «темноколірний», bur «сірий, темний», bor «тс.»;
менш переконливе зіставлення (Bern. І 102–103; Matzenauer LF 7, 17–18) з лат. burrus «багряний» або з рум. bur(ă) «віл» (Machek ESJČ 77), як і пряме виведення з перської мови (Herne 65);
р. бу́рый, бр. бу́ры, др. буръ, п. bury, ч. діал. слц. burý;
Фонетичні та словотвірні варіанти

буравий
бурик «кличка бурого пса»
бурі́ти
буро́ха «тинівка бура, Accentor (Prunella?) modularis» (орн.)
бурува́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́ры білоруська
babhrúḥ «рудо-бурий» давньоіндійська
буръ давньоруська
burrus «багряний» латинська
bürüj «темноколірний» монгольська
bōr «рудий; лис» перська
bury польська
bobrъ праслов’янська
бу́рый російська
bur(ă) «віл» румунська
burý словацька
bur «рудий» турецька
бобе́р українська
burý чеська
bur «сірий, темний» ?
bor «тс.» ?
burý ?

би́рса «сильний вітер, буря; епілепсія»

очевидно, споріднене з р. [бырь] «вир, вихор», [быpúmь] «текти швидко, з шумом», [бы́ркать] вкидати», вл. byrać «метати», нл. byrąs «тс.», які можуть розглядатися як пов’язані чергуванням голосних з основою слів бу́ря, бу́рити;
українські форми можуть бути зіставлені також з бо́рсатися;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бирсува́тися «опинатися, шаленіти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
byrać «метати» верхньолужицька
byrąs «тс.» нижньолужицька
бырь «вир, вихор» російська
быpúmь «текти швидко, з шумом» ?
бы́ркать ?
бу́ря ?
бу́рити ?
бо́рсатися ?

бу́зі́во́к «однорічне теля; [теля, яке народилось восени ЛЧерк; бичок після першого року Дз; відгодоване теля Ва]»

очевидно, запозичення з тюркських мов;
ног. кум. бузав «теля», аз. бузов «теля до шести місяців», каз. бұзау «теля», тат. бозау, башк. бызау «тс.», тур. buzağı «тс.; молоді слони, носороги, жирафи», чаг. buzağu «тс.», можливо, пов’язані з тюрк. буз/боз «сірий, темний», монг. бур/бор «тс.» (пор. як. боруоску «теля з потемнілою шерстю; теля після п’яти місяців», боруор «темніти»);
у формах [бу́зи́мок, бу́зімок] простежується вплив з боку укр. зима́, на́зи́мок «однорічне теля», [на́зімок] «тс.»;
р. [бузави́к] «бичок від одного до двох років», [бузаво́к, бу́зевок, буз] «тс.», [бу́зевка] «однорічна телиця», [бузник] «однорічний баран», м. [бузе] «теля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бузело́к «півторарічне чи дворічне теля»
бузило́к «тс.»
бу́зи́мок «відгодоване теля Ва; однорічне теля»
бу́зинок «теля, яке народилося восени»
бузів'я́ «однорічне теля»
бузі́вка «телиця після першого року»
бу́зімок «тс. ЛЧерк; однорічне теля»
бузув'я «теля»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бузов «теля до шести місяців» азербайджанська
бызау «тс.» башкирська
бұзау «теля» казахська
бузе «теля» македонська
бур «тс.» (пор. як. боруоску «теля з потемнілою шерстю; теля після п’яти місяців», боруор «темніти») монгольська
бор «тс.» (пор. як. боруоску «теля з потемнілою шерстю; теля після п’яти місяців», боруор «темніти») монгольська
бузав «теля» ногайська
бузави́к «бичок від одного до двох років» російська
бозау татарська
buzağı «тс.; молоді слони, носороги, жирафи» турецька
буз «сірий, темний» тюркські
боз «сірий, темний» тюркські
зима́ українська
бузаво́к українська
бу́зевок українська
буз «тс.» українська
бу́зевка «однорічна телиця» українська
бузник «однорічний баран» українська
buzağu «тс.» чагатайська
бузав «теля» ?
бу́зи́мок ?
бу́зімок ?
на́зи́мок «однорічне теля» ?
на́зімок «тс.» ?

буре́ша «назва вівці»

очевидно, пов’язане (за характером кольору) з бу́рий (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

бу́ря «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́рий ?

бури́ло «ведмідь»

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з бу́рий (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́рий ?

бу́рити «непокоїти, турбувати, перешкоджати; заплутувати; кудлати МСБГ; рити (землю і т. ін.)»

[бурлиди́ти] «бурлити» Ж, [бурлува́тися] «тс.» Я, бурли́ти «бушувати, клекотати», [бурлі́ти] «тс.; підбурювати» Ж, бурува́ти «бурлити», [буря́ти] «руйнувати», [бу́ра] «вирування, бурління води; буря Ж», [бури́тель] «порушник» Ж, [бурла́] «крикун, підбурювач» Я, [бурлі́й] «тс.», [бурли́вість] «глумливість» Я, [бурло́] «сварка», [буру́н] «замет; снігопад з вітром, буран Л», [буруни́ще] «хуртовина, завірюха» Я, бу́ря, буре́мний, [бу́рий] «сердитий, насуплений» О, бурли́вий, бу́рни́й Г, Ж, бурло́м (текти) «з бурлінням» Я, [забу́ра] «сердита, роздратована людина» Ж, [забу́рний] «буян», [забуру́нний] «тс.», обу́рювати, обу́рення, обу́рливий, підбу́рювати, підбу́рник, підбу́рювач, підбу́рливий;
псл. buriti ‹*bourītei, burja ‹ bouria;
споріднене з гр. φύρω «змішую, сплутую», лат. furo «бушую», дірл. búrach «риття землі», лтс. baũruôt «ревіти» (про биків), норв. būra «тс.», ос. burdæn «завірюха», снн. bore-lôs «безвітряний»;
зіставлення з дінд. bhuráti «ворушиться, здригається, борсається» (Фасмер І 244, 250; Шанский ЭСРЯ І 2, 236–237; Преобр. І 55; Walde–Hofm. I 571) викликає заперечення;
р. бурли́ть «бурлити», [бу́рить] «тс.», бу́ря, бу́рный, бр. бурлі́ць, бу́ра, п. burzyć «непокоїти, турбувати», ч. bouřiti «бушувати; бунтувати», болг. [бури́ се] «збирається на бурю», бу́ря, схв. бу́рити се «сердитися», слн. búriti «бушувати (про бурю), біснуватися», búrkati «бити джерелом, клекотати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бу́ритися «обурюватися, хвилюватися; збиратися на бурю; вирувати, кипіти (про кров); бродити (про вино, пиво); хвилюватися (про море), підніматися (про тісто) Ж»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бурлі́ць білоруська
бури́ се «збирається на бурю» болгарська
φύρω «змішую, сплутую» грецька
bhuráti «ворушиться, здригається, борсається» давньоіндійська
búrach «риття землі» давньоірландська
furo «бушую» латинська
baũruôt «ревіти» (про биків) латиська
būra «тс.» норвезька
burdæn «завірюха» осетинська
burzyć «непокоїти, турбувати» польська
buriti праслов’янська
бурли́ть «бурлити» російська
бу́рити се «сердитися» сербохорватська
bore-lôs «безвітряний» середньонижньонімецька
búriti «бушувати (про бурю), біснуватися»«бити джерелом, клекотати» словенська
búrkati «бушувати (про бурю), біснуватися»«бити джерелом, клекотати» словенська
бу́рить «тс.» українська
бу́ря українська
бу́рный українська
бу́ра українська
бу́ря українська
bouřiti «бушувати; бунтувати» чеська

бу́рити «дзюрити, безладно лити Me; багато лити МСБГ»

мабуть, пов’язане з бу́рити1, бу́ря і далі, можливо, з лит. biaũrinti «валяти, плямити, бруднити», biauróti «тс.», bіáurioja «дощить безперервно»;
позбавлене підстав виведення (Scheludko 133) від рум. burá (молд. бура́) «моросити»;
р. [бу́ри́ть] «лити безладно; мочитися», бр. [бу́ры́ць] «тс.», схв. бу́рити «дзюрити, витікати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бурка́нити «багато лити»
бу́ркати «бити ключем»
бурка́ч «водопад»
бурну́ти «сипонути»
забу́ритися «замочитися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́ры́ць «тс.» білоруська
biaũrinti «валяти, плямити, бруднити» литовська
бу́ри́ть «лити безладно; мочитися» російська
burá «моросити» (молд. бура́) румунська
бу́рити «дзюрити, витікати» сербохорватська
бу́рити ?
бу́ря ?
biauróti «тс.» ?
bіáurioja «дощить безперервно» ?

бу́рич «ведмежий корінь, Meum mutellianum Gaertn. (M. athamanticum Jacq.)» (бот.)

неясне;
можливо, пов’язане з бу́рий (у значенні «ведмідь»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́рий (у значенні «ведмідь»). ?

бурі́нник «лісова тинівка, тинівка бура, Accentor (Prunella?) modularis; славка, кропив’янка, Sylvia Sсор.» (орн.)

пов’язане з прикметником бу́рий (птахи мають бурувате забарвлення; пор. [буро́ха] «тинівка бура»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

бурі́нниця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́рий (птахи мають бурувате забарвлення; пор. [буро́ха] «тинівка бура») ?

бу́рка «повстяний плащ; [вид башлика, капюшона; вовняна сукня ВеЗа]»

переконливої етимології не має;
найчастіше пов’язується з прикметником бу́рий, р. бу́рый (Фасмер І 245; Matzenauer 124; Brückner 49–50) або виводиться від перс. bärk «плече, лопатка» з припущенням пізнішого народноетимологічного зближення з р. бу́рый (Шанский ЭСРЯ І 2, 231–232; Горяев 34; Lokotsch 19);
останнім часом зводиться до лат. burra «стрижена вовна; грубий мохнатий одяг» (Sadn.– Aitz. VWb. I 466–467);
зіставлялось також з тюрк. бӳр-/бӳрк- (каз. бүркеу) «морщити, закривати, кутатися» або з каз. бѳрік «шапка з (вовчого) хутра», полов. кирг. бөрүк, башк. тат. бүрек «тс.» і з уг. burok «оболонка, покривало, одяг», burkolat «оболонка, покрив, попона» (Дмитриев 556–557);
виводилось і з кавказьких мов (Баскаков та ін. Взаимод. и взаимообог. 53);
р. бр. бу́рка «повстяний плащ», п. ч. слц. burka, схв. бурка;
Фонетичні та словотвірні варіанти

буркови́на
бурко́вина «плащ, бурка»
буркуни́на «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бүрек «тс.» башкирська
бу́рка «повстяний плащ» білоруська
бѳрік «шапка з (вовчого) хутра» казахська
бөрүк киргизька
burra «стрижена вовна; грубий мохнатий одяг» латинська
bärk «плече, лопатка» перська
бөрүк половецька
burka польська
бу́рый російська
бу́рый російська
бу́рка «повстяний плащ» російська
бурка сербохорватська
burka словацька
бүрек «тс.» татарська
бӳр- «морщити, закривати, кутатися» (каз. бүркеу) тюркські
бӳрк- «морщити, закривати, кутатися» (каз. бүркеу) тюркські
або з «морщити, закривати, кутатися» (каз. бүркеу) тюркські
burok «оболонка, покривало, одяг» угорська
burka чеська
бу́рий ?
burkolat «оболонка, покрив, попона» ?

бурмо́ситися «дутися, показувати незадоволення»

не зовсім ясне;
можливо, походить від молд. бруmóc (рум. brumós) «похмурий; покритийінеєм», пов’язаного з молд. бру́мэ (рум. brúmă) «іній», яке зводиться до лат. brūma «початок зими, холод», пов’язаного з brevis «короткий» (маються на увазі короткі дні);
може бути зіставлене також з схв. бу́рити се «сердитися», бурлав «надутий; товстощокий», укр. [бурманитися] «хмаритися», пов’язаними з бу́ря;
Фонетичні та словотвірні варіанти

набурмо́ситися «надутися, розсердитися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
brūma «початок зими, холод» латинська
бруmóc «похмурий; покритийінеєм» (рум. brumós) молдавська
бру́мэ «іній» (рум. brúmă) молдавська
бу́рити се «сердитися» сербохорватська
бурманитися «хмаритися» українська
brevis «короткий» (маються на увазі короткі дні) ?
бурлав «надутий; товстощокий» ?
бу́ря ?

буру́н «навальна піниста хвиля, вал на морі»

загальноприйнятої етимології не має;
виводиться від тур. burun «ніс, передня частина, мис» (ССРЛЯ І 701; Дмитриев 566; Кипарский ВЯ 1956/5, 133);
є спроби пов’язання з бурли́ти, бу́ркати (Преобр. І 54), бу́ря (Bern. І 103; Горяев 34; Matzenauer 22; Zubatý St. a čl. I 1, 4–6);
р. бр. буру́н;
Фонетичні та словотвірні варіанти

буру́нити «здіймати хвилі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
буру́н білоруська
буру́н російська
burun «ніс, передня частина, мис» турецька
бурли́ти ?
бу́ркати ?
бу́ря ?

бур'я́н

неясне;
можливо, споріднене з бу́йний (початкове значення – «рослина, що буйно росте»);
діалектна форма [бу́йрян], очевидно, є результатом пізнішої метатези народноетимологічного характеру, що пов’язує слово з бу́йний і може вказувати на ймовірність їх первісного зв’язку;
зіставляється також (Потебня РФВ 4, 189) з пирі́й, лит. pūraĩ «озима пшениця», гр. πυρός «пшениця»;
Фасмер (І 249) пов’язує з р. бури́ть «розкидати» (ці рослини буйно розростаються);
розглядається також (Шанский ЭСРЯ І 2, 236; Младенов 50) як похідне від основи bur-, паралельної основі byl- (укр. били́на);
Преображенський (І 57) вважає бур’я́н переоформленням свн. baldrian, з лат. valeriana;
припускається запозичення з тюркських мов (ЭССЯ 3, 99–100);
Нікольський (ФЗ 1893/5–6, 67) вважає бур’я́н запозиченим через татарську мову перським словом, що буквально означає «жарений, спалений», перен. «все, що спалюється»;
р. Бурья́н, бр. бур’я́н, п. burzan (з укр.), ч. buřan (з рос.), buřeň (з слц.), слц. burina, болг. бу́рен, м. бурјан, схв. бу́рјан «бузина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бу́йрян
бур
бур'яни́на
бур'яні́ти
бур'янни́к «вид невеликого ведмедя, що живе в бур’янах»
бур'янова́тіти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бур'я́н білоруська
бу́рен болгарська
πυρός «пшениця» грецька
valeriana латинська
pūraĩ «озима пшениця» литовська
бурјан македонська
burzanукр.) польська
бури́ть «розкидати» (ці рослини буйно розростаються) російська
Бурья́н російська
бу́рјан «бузина» сербохорватська
baldrian середньоверхньнімецька
burina словацька
buřanрос.), buřeň (з слц.) чеська
бу́йний (початкове значення -- «рослина, що буйно росте») ?
бу́йрян ?
бу́йний ?
пирі́й ?
bur- ?
byl- (укр. били́на) ?
бур'я́н ?
бур'я́н ?
означає «жарений, спалений» ?

ферме́нт

запозичення із західноєвропейських мов;
фр. англ. ferment, нім. Fermént походять від лат. fermentum «бродіння; дріжджі, закваска», спорідненого з дангл. beorma «дріжджі, гуща», снн. barm «пивні дріжджі», bеrm, н. Вärmе «тс.», діран. berbaim «киплю, клекочу», дінд. bhuráti «піднімається, здригається», також псл. burja, укр. бу́ря;
р. бр. болг. ферме́нт, п. ч. слц. вл. ferment, м. фермент, схв. фѐрмен(а)т, слн. fermѐnt;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ферментати́вний
ферментаці́й-ний
фермента́ція
ферме́нтний
ферментува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ferment англійська
ферме́нт білоруська
ферме́нт болгарська
ferment верхньолужицька
beorma «дріжджі, гуща» давньоанглійська
bhuráti «піднімається, здригається» давньоіндійська
fermentum «бродіння; дріжджі, закваска» латинська
фермент македонська
Fermént німецька
Вärmе «тс.» німецька
ferment польська
burja праслов’янська
ферме́нт російська
фѐрмен(а)т (а)т сербохорватська
barm «пивні дріжджі» середньонижньонімецька
bеrm середньонижньонімецька
ferment словацька
fermѐnt словенська
бу́ря українська
ferment французька
ferment чеська
berbaim «киплю, клекочу» ?

фу́рія «кожна з трьох богинь помсти в давньоримській міфології; перен. лиха, сварлива або розлючена жінка»

запозичення з латинської мови;
лат. Furiae «Фурії (назва богинь)», furia «лють, шаленство» пов’язані з furo «лютую, шаленію», яке зіставляється з гр. ϑύω «бушувати» (лесб. ϑύιω), ϑυι˜α, ϑυιĩάς «(несамовита) вакханка» (Klein 630);
менш імовірне пов’язання (Walde–Hofm. I 571) з дінд. bhuráti «швидко рухатися», псл. burja, укр. бу́ря або з гр. αδῡˊρω «грати, розважатися», псл. durъ, укр. дур, о́дур;
р. фу́рия, бр. фу́рыя, п. furia, ч. fúrie, слц. fúria, болг. фу́ри́я, схв. фу̑риjа;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ху́рія
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фу́рыя білоруська
фу́ри́я болгарська
ϑύω «бушувати» (лесб. ϑύιω) грецька
ϑυι˜α грецька
ϑυιάς «(несамовита) вакханка» грецька
αδῡˊρω «грати, розважатися» грецька
bhuráti «швидко рухатися» давньоіндійська
Furiae «Фурії (назва богинь)» латинська
furia «лють, шаленство» латинська
furo «лютую, шаленію» латинська
furia польська
burja праслов’янська
durъ праслов’янська
фу́рия російська
фу̑риjа сербохорватська
fúria словацька
бу́ря українська
дур українська
о́дур українська
fúrie чеська

ковби́р «глибока тиха вода»

очевидно, результат контамінації слів [го́в՛ бур] «вир» і ковба́ня (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ко́вбір «заросле болото»
ко́вбу́р «яма у воді, ковбаня; стрімка западина у воді; вікнина (у болоті) Ж»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
го́в «вир» ?
бур «вир» ?
ковба́ня ?

шу́рa-бу́ря «вихор; розгардіяш»

звуконаслідувально-зображальне утворення (Ильинский ИОРЯС 20/4, 181);
другий компонент пов’язаний або вторинно зближений зі словом бу́ря або [бу́рити] «руйнувати», бр. буры́ць «тс.»;
р. шуру́м-буру́м, бр. шуру́м-буру́м, [шу́ром-бу́ром] (присл.) «догори ногами, у найбільшому безладді», [шуры-буры] «сильний вітер, буря», п. (рідк.) szur-bur «ні те ні се; нісенітниця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шарабу́рити
шурабу́ра «вихор; бешкетник, шельма, шалапут»
шурубу́ра «тс.»
шурубу́рити «бешкетувати»
шурубу́рство «витівки, бешкетування»
шуря-бу́ря «вихор; розгардіяш»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
буры́ць «тс.» білоруська
шуру́м-буру́м білоруська
шу́ром-бу́ром «догори ногами, у найбільшому безладді» (присл.) білоруська
шуры-буры «сильний вітер, буря» білоруська
szur-bur «ні те ні се; нісенітниця» (рідк.) польська
шуру́м-буру́м російська
бу́ря «руйнувати» українська
бу́рити українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України