БУЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *bul(j)-, bъl-, звуконаслідувальне утворення, мабуть, споріднене з *bьl-k-, *ble-k-, до яких зводяться белькота́ти, блекота́ти, бле́кіт тощо, і *bьl-t-, *bъl-t-, з якими пов’язані бо́вта́ти, бовть;

менш імовірне припущення про зв’язок з бурли́ти, бу́рити, бу́ркати (Лопатин ЭИРЯ II 144);

р. буль, бульк, бу́лькать, бр. бу́лькаць, п. bul-bul, bulkotać, ч. blkotati «булькати» (про струмок тощо), болг. бълбу́кам «дзюрчати, шуміти», бълбо́ля «тс.; бурмотіти»;

звуконаслідувальне утворення, співвідносне з вигуком буль;

п. gulgotać «видавати звук, властивий воді при переливанні», gołgotać «лити в горло», gul gul (наслідування звуку ковтання води або її переливання), нл. glugotaś (про рідину), болг. гу́лком (про голос);

може розглядатись і як продовження псл. *bula (bulja) «грудка; округлість» з пізнішою зміною значення, і як результат видозміни укр. [барабу́ля] «картопля» або бу́льба «тс.»;

не зовсім ясне;

з слов’янських мов, мабуть, було запозичене н. [Bulke] «булка»;

менш імовірне виведення польських слів з романських мов (іт. bulla «круглий хліб; куля», іт. фр. boule «тс.», фр. boulange «ремесло булочника, пекаря») або з двн. būlla «віспинка, прищик, пухирчик, ґуля», свн. biule «ґуля, жовно; опух», шв. bulle «хліб, булка» (Москаленко УІЛ 61; Шанский ЭСРЯ І 2, 222; Соболевский ЖМНП 1911, травень, 166; Грот Фил. раз. І 610, II 484; Sławski І 50; Karłowicz SWO 75; Brückner PF 4, 26; Matzenauer 123; Štrekelj 37) чи з слат. bulla «пузир, ґуля; печатка» (Преобр. І 52; Brückner 48; Bern. I 100; Walde–Hofm. I 122);

очевидно, пов’язане з була́ва́, бу́лька, які зводяться до псл. *bul-a «куля, ґуля, набалдашник», *bul-(j)- «пузир, пухир; ґуля, жовно; куля, брила, грудка»;

не зовсім ясне;

р. бр. бу́лка, п. bułka, buła «великий круглий хліб», ч. bula (дит.) «тс.», bulka «круглий хліб, дешеве печиво», слц. bul′ka, болг. [бу́лка] «хліб», м. буле «коржик, спечений у попелі»;

очевидно, псл. *bulj- «пузир, пухир; ґуля; жовно; куля, брила, грудка», що, як і псл. *bul- «ґуля, набалдашник», укр. була́ва́ «жезл, палиця з кулястим набалдашником», можливо, також бу́лка «білий хліб», пов’язуються із звуконаслідувальними іє. *bu-, *bhū - «надувати, роздувати; розпухати, набрякати; закруглятися, розширюватися» і його похідними *beu-, *bheu-, *bheul-, *bhul- «пухнути, набрякати», *bheua «рости, збільшуватися» тощо;

споріднене з гот. *uf-báuljan «роздувати, розпухати; набрякати; робити бундючним, пихатим», ufbaulidai (дієприкм.) «розпухлий, набряклий, бундючний», двн. paula «прищик, пухирчик», pūlla, дангл. bӯle «тс.», двн. būlla «тс., віспина, ґуля», свн. biule, снн. būle, днн. būla, нвн. Béule «тс.», дісл. beyla «наріст, горб; пагорок», дшв. bolin (bulin) «опух; здутий, пихатий», а також дірл. bolach «прищ; пухир, ґуля» (‹*bhulakā), вірм. boyl (род. в. мн.), bulic «велика кількість, маса, купа, безліч; натовп, юрба; стадо»;

зіставляється також (Fraenkel 63, 64; Jóhannesson 588; Vries AEW 34; NEW 552; Walde–Hofm. I 122; Persson Beitr. 30, 254, 928; Meillet MSL 12, 431; Uhlenbeck 191; PBrB 20, 325–326; Aitzetmüller ZfSlPh 22, 367–371) з лит. bulìs «сідниці», bùlė, bule «тс.», дінд. bulíḥ «зад; жіночий статевий орган», buríḥ «тс.», лат. bulla «пухир, прищ; брунька, опуклість; набалдашник», дісл. pula «недуга, приступ (сміху)», снн. pull «оболонка; лушпайка, шкіра; стручок», poll, pūle «тс.», снідерл. гол. puyl «мішок, кишеня, торба», гол. puilen «пухнути, набрякати»;

р. [бульма́к] «водянистий пухир», [булдыри́] «бульки на воді», [булды́рья] «тс.», [булды́рь] «ґуля, жовно, опух, нарив», [булы́ч] «витрішкувата людина; молодий і поганий квас», бр. [бульды́р] «пузир; неродючий бугор», [булы́шка] «лугова височина», п. [bula] «пузир, пухир», buła «ґуля, брила, грудка», ч. boule «ґуля», [bulka] «тс.; пухирчик», [bula] «клуби диму», bouliti (oči) «витріщити (очі)», pouliti, vybuliti «тс.», ст. búla «ґуля, жовно», слц. [búl’a] «тс.», [bul’avý] «тов стий, надутий», вл. bul «м’яч», схв. буљав «вирячений (про очі)», бу́љити «вирячити, витріщити (очі)», слн. búla «ґуля, опух, нарив», [búliti] «пухнути, набрякати, розбухати», búljiti «уважно дивитися, вирячувати, витріщати очі»;

неясне;

може бути пов’язане з [бу́ля] «картопля» або з бульйо́н;