БУЛЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
бу́лка «білий хліб»
не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з була́ва́, бу́лька, які зводяться до псл. *bul-a «куля, ґуля, набалдашник», *bul-(j)- «пузир, пухир; ґуля, жовно; куля, брила, грудка»;
з слов’янських мов, мабуть, було запозичене н. [Bulke] «булка»;
менш імовірне виведення польських слів з романських мов (іт. bulla «круглий хліб; куля», іт. фр. boule «тс.», фр. boulange «ремесло булочника, пекаря») або з двн. būlla «віспинка, прищик, пухирчик, ґуля», свн. biule «ґуля, жовно; опух», шв. bulle «хліб, булка» (Москаленко УІЛ 61; Шанский ЭСРЯ І 2, 222; Соболевский ЖМНП 1911, травень, 166; Грот Фил. раз. І 610, II 484; Sławski І 50; Karłowicz SWO 75; Brückner PF 4, 26; Matzenauer 123; Štrekelj 37) чи з слат. bulla «пузир, ґуля; печатка» (Преобр. І 52; Brückner 48; Bern. I 100; Walde–Hofm. I 122);
р. бр. бу́лка, п. bułka, buła «великий круглий хліб», ч. bula (дит.) «тс.», bulka «круглий хліб, дешеве печиво», слц. bul′ka, болг. [бу́лка] «хліб», м. буле «коржик, спечений у попелі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
булка
«білий пшеничний хліб»
(XVIII ст.)
бу́лочна
«хлібна крамниця»
бу́лочник
бу́лочня
«пекарня»
бу́ля
«тс.»
(дит.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бу́лка | білоруська |
бу́лка «хліб» | болгарська |
būlla «віспинка, прищик, пухирчик, ґуля» | давньоверхньонімецька |
буле «коржик, спечений у попелі» | македонська |
Bulke «булка» | німецька |
bułka «великий круглий хліб» | польська |
buła «великий круглий хліб» | польська |
*bul-a «куля, ґуля, набалдашник» | праслов’янська |
бу́лка | російська |
biule «ґуля, жовно; опух» | середньоверхньнімецька |
bulla «пузир, ґуля; печатка» | середньолатинська |
bul′ka | словацька |
bula «тс.»«круглий хліб, дешеве печиво» (дит.) | чеська |
bulka «тс.»«круглий хліб, дешеве печиво» (дит.) | чеська |
bulle «хліб, булка» | шведська |
була́ва́ | ? |
бу́лька | ? |
*bul-(j)- «пузир, пухир; ґуля, жовно; куля, брила, грудка» | ? |
бу́лла «папська грамота, декрет; послання»
запозичення з латинської мови;
слат. bulla «висяча випукла печатка на документі, грамота» походить від лат. bulla «булька, банька, опуклість; набалдашник; ґуля; брунька; прикраса; булла», з яким споріднене і укр. бу́лька «водяна або мильна банька»;
р. бу́лла, бр. болг. м. бу́ла, п. bula, bulla, buła, bóła (заст.), ч. bula, bulla, ст. bulle,слц. bula, схв. була, слн. búla «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
булля
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бу́ла | білоруська |
бу́ла | болгарська |
bulla «булька, банька, опуклість; набалдашник; ґуля; брунька; прикраса; булла» | латинська |
бу́ла | македонська |
bula (заст.) | польська |
bulla (заст.) | польська |
buła (заст.) | польська |
bóła (заст.) | польська |
була | сербохорватська |
bulla «висяча випукла печатка на документі, грамота» | середньолатинська |
bula | словацька |
búla «тс.» | словенська |
бу́лька «водяна або мильна банька» | українська |
bula | чеська |
bulla | чеська |
бу́лла | ? |
bulle | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України