БУЛЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

бу́лка «білий хліб»

не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з була́ва́, бу́лька, які зводяться до псл. *bul-a «куля, ґуля, набалдашник», *bul-(j)- «пузир, пухир; ґуля, жовно; куля, брила, грудка»;
з слов’янських мов, мабуть, було запозичене н. [Bulke] «булка»;
менш імовірне виведення польських слів з романських мов (іт. bulla «круглий хліб; куля», іт. фр. boule «тс.», фр. boulange «ремесло булочника, пекаря») або з двн. būlla «віспинка, прищик, пухирчик, ґуля», свн. biule «ґуля, жовно; опух», шв. bulle «хліб, булка» (Москаленко УІЛ 61; Шанский ЭСРЯ І 2, 222; Соболевский ЖМНП 1911, травень, 166; Грот Фил. раз. І 610, II 484; Sławski І 50; Karłowicz SWO 75; Brückner PF 4, 26; Matzenauer 123; Štrekelj 37) чи з слат. bulla «пузир, ґуля; печатка» (Преобр. І 52; Brückner 48; Bern. I 100; Walde–Hofm. I 122);
р. бр. бу́лка, п. bułka, buła «великий круглий хліб», ч. bula (дит.) «тс.», bulka «круглий хліб, дешеве печиво», слц. bul′ka, болг. [бу́лка] «хліб», м. буле «коржик, спечений у попелі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

булка «білий пшеничний хліб» (XVIII ст.)
бу́лочна «хлібна крамниця»
бу́лочник
бу́лочня «пекарня»
бу́ля «тс.» (дит.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́лка білоруська
бу́лка «хліб» болгарська
būlla «віспинка, прищик, пухирчик, ґуля» давньоверхньонімецька
буле «коржик, спечений у попелі» македонська
Bulke «булка» німецька
bułka «великий круглий хліб» польська
buła «великий круглий хліб» польська
*bul-a «куля, ґуля, набалдашник» праслов’янська
бу́лка російська
biule «ґуля, жовно; опух» середньоверхньнімецька
bulla «пузир, ґуля; печатка» середньолатинська
bul′ka словацька
bula «тс.»«круглий хліб, дешеве печиво» (дит.) чеська
bulka «тс.»«круглий хліб, дешеве печиво» (дит.) чеська
bulle «хліб, булка» шведська
була́ва́ ?
бу́лька ?
*bul-(j)- «пузир, пухир; ґуля, жовно; куля, брила, грудка» ?

бу́лла «папська грамота, декрет; послання»

запозичення з латинської мови;
слат. bulla «висяча випукла печатка на документі, грамота» походить від лат. bulla «булька, банька, опуклість; набалдашник; ґуля; брунька; прикраса; булла», з яким споріднене і укр. бу́лька «водяна або мильна банька»;
р. бу́лла, бр. болг. м. бу́ла, п. bula, bulla, buła, bóła (заст.), ч. bula, bulla, ст. bulle,слц. bula, схв. була, слн. búla «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

булля (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́ла білоруська
бу́ла болгарська
bulla «булька, банька, опуклість; набалдашник; ґуля; брунька; прикраса; булла» латинська
бу́ла македонська
bula (заст.) польська
bulla (заст.) польська
buła (заст.) польська
bóła (заст.) польська
була сербохорватська
bulla «висяча випукла печатка на документі, грамота» середньолатинська
bula словацька
búla «тс.» словенська
бу́лька «водяна або мильна банька» українська
bula чеська
bulla чеська
бу́лла ?
bulle ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України