БУЗЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

бу́зя «уста, рот, обличчя»«поцілувати» (дати бузі )

етимологічно не зовсім ясне;
можливо, давнє звуконаслідувальне утворення від *bu- «цілувати, губа, рот» (з мови дітей), якому, мабуть, відповідають алб. búzë «губа; край, облямівка, межа», н. [Buss] «поцілунок», лит. bùč (вигук, що передає звук від поцілунку), bučiúoti «цілувати», перс. bōsī-dan «тс.»;
менш імовірне, з огляду на географічне поширення слів, припущення (Scheludko 128; Niţă-Armaş та ін. Romanoslavica 16, 77) про запозичення з румунської мови, в якій búză «губа; край, вістря», очевидно, походить від алб. búzë «тс.» (Rosetti ILR II 110; Çabej Glotta 25, 52–53);
бр. [бу́ся] «поцілунок», [бу́сяць] «цілувати», п. buzia «ротик, губки, личко; поцілунок; гарна особа; статуетка, лялечка», buziak, [busia, busiak] «тс.», busi «поцілунок», ч. pusa «поцілунок; рот», [bozkati] «цілувати», мор. [bozat], слц. bozať, bozkať, [boskať, bočkac] «тс.», bozk «поцілунок», božtek «тс.», болг. бу́за «щока», м. [буза] «губа»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
búzë «губа; край, облямівка, межа» албанська
búzë «тс.» албанська
бу́ся «поцілунок» білоруська
бу́за «щока» болгарська
bùč (вигук, що передає звук від поцілунку) литовська
буза «губа» македонська
bozat моравське
Buss «поцілунок» німецька
bōsī-dan «тс.» перська
buzia «ротик, губки, личко; поцілунок; гарна особа; статуетка, лялечка» польська
buziak «ротик, губки, личко; поцілунок; гарна особа; статуетка, лялечка» польська
bozať словацька
bozkať словацька
бу́сяць «цілувати» українська
busia «тс.»«поцілунок» українська
busiak «тс.»«поцілунок» українська
busi «тс.»«поцілунок» українська
bozkati «цілувати» українська
boskať «тс.»«поцілунок»«тс.» українська
bočkac «тс.»«поцілунок»«тс.» українська
bozk «тс.»«поцілунок»«тс.» українська
božtek «тс.»«поцілунок»«тс.» українська
pusa «поцілунок; рот» чеська
*bu- «цілувати, губа, рот» (з мови дітей) ?
bučiúoti «цілувати» ?
búză «губа; край, вістря» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України