БРИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бри́ка́ти «підкидати задні ноги, хвицати, вихати; бігати підстрибуючи; норовитися, вередувати, зазнаватися»
очевидно, псл. brykati «бити, ударяти, брикати», пов’язане (як многократне) з *brъkati «тс.»;
споріднене з р. [брука́ть] «брикати, бити ногами», лит. briáukšt, brúkšt (вигук на позначення різкого ривка), braũkti «торкатися, терти, змахувати, рвати, шарпати, скребти», braukýti «терти, рвати, стягувати»;
пов’язання з р. прыгать (Kořínek 247) викликає сумнів;
р. брыка́ть, бр. бры́ка́ць, п. brykać «брикати, підплигувати, підстрибувати», схв. бṕкати «штовхати, стирчати, стовбурчитися», слн. bŕkati «брикати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
брик
(вигук, що передає брикання, поштовх ногою)
брика́йло
«той, хто має звичку хвицатися»
брикане́ць
«стрибок коня»
брика́тися
«битися задніми ногами; норовитись»
брикли́вий
«той, хто дриґає, хвицає; норовливий, вередливий»
бри́кну́ти
«дриґнути, хвицнути; впасти, перевернутися»
бри́ку-бри́ку
брику́ля
«бриклива корова»
брику́н
«баский кінь; пустун, пустотливий хлопчик; норовиста людина»
брику́ха
«пустунка; норовлива»
брику́чий
«тс.»
ви́брик
ви́бриком
стри́кубри́ку
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бры́ка́ць | білоруська |
briáukšt | литовська |
brykać «брикати, підплигувати, підстрибувати» | польська |
brykati «бити, ударяти, брикати» | праслов’янська |
брука́ть «брикати, бити ногами» | російська |
прыгать | російська |
брыка́ть | російська |
бṕкати «штовхати, стирчати, стовбурчитися» | сербохорватська |
bŕkati «брикати» | словенська |
*brъkati «тс.» | ? |
brúkšt (вигук на позначення різкого ривка) | ? |
braũkti «торкатися, терти, змахувати, рвати, шарпати, скребти» | ? |
braukýti «терти, рвати, стягувати» | ? |
бри́чка «легкий візок для їзди»
запозичення з польської мови;
п. bryczka, bryczyna, bryka, каш. [brička] виводиться (через н. Birutsche «двоколісний тарантас») з іт. biroccio (baroccio) «двоколка», що походить від лат. birota, утвореного з основ прислівника bis «двічі» і іменника rota «колесо» (Шелудько 22; Шанский ЭСРЯ І 2, 198–199; Преобр. І 46; Sławski І 45; Machek ESJČ 46; Въгленов БЕ 3, 237–238; Младенов 45; БЕР І 79; Bern. I 93);
помилковим є пов’язання п. bryka (з XVIII ст.) з фр. break (з 1859), що походить від англ. break «англійська коляска» (Фасмер І 215; Wartburg FEW І 508), а також з н. Prítsche «дошка» (Brückner 43; Holub–Kop. 78; Sadn.– Aitz. VWb. 1436);
р. бри́чка, бри́ка, [бры́ка], бр. бры́чка, ч. bryčka, pryčka, слц. brička, bryčka, болг. бри́чка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бри́ка
«хура»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
break «англійська коляска» | англійська |
бры́чка | білоруська |
бри́чка | болгарська |
biroccio «двоколка» (baroccio) | італійська |
brička (через н. Birutsche «двоколісний тарантас») | кашубський |
birota | латинська |
Prítsche «дошка» | німецька |
bryczka | польська |
bryka (з XVIII ст.) | польська |
бри́чка | російська |
brička | словацька |
bryčka | словацька |
бри́ка | українська |
бры́ка | українська |
break (з 1859) | французька |
bryčka | чеська |
pryčka | чеська |
bryczyna | ? |
bryka | ? |
bis «двічі» | ? |
rota «колесо» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України