БРАТКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

бра́тки́ «фіалка триколірна, Viola tricolor L.» (бот.)

назви зумовлені тим, що кожна квітка відповідних рослин має різнокольорові пелюстки, і пов’язані з казкою про брата і сестру, які, не знаючи про це, одружилися, а щоб не розлучатися, перетворилися в цю квітку;
похідні утворення від брат;
р. [братки́] «Viola tricolor L.; Melampyrum nemorosum L.», бр. бра́ткі «Viola tricolor; Viola hybrida Hort.; [перестріч, Melampyrum L.]», п. bratki «Viola tricolor»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бра́тіки «тс.; перестріч, Melampyrum nemorosum L.»
бра́тка «Viola tricolors»
брато́к «Viola sylvestris Lam.»
бра́тчик «Viola tricolor L.» (і сестри́чка)
бра́тчики «Melampyrum nemorosum L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бра́ткі «Viola tricolor; Viola hybrida Hort.; [перестріч, Melampyrum L.]» білоруська
bratki «Viola tricolor» польська
брат ?
братки́ «Viola tricolor L.; Melampyrum nemorosum L.» ?

брат

псл. bratrъ, bratъ;
споріднене з гр. φρατηρ, φρατωρ «член фратрії», прус. brāti, bratrikai (мн. зменш.) «братки», лит. broterelis «братик», лтс. brātarītis «братець», дінд. bhratā «брат», ав. brātar-, ос. ärvad, вірм. ełbair, лат. frāter, ірл. brāthir, гот. brōþar, двн. bruoder, тох. А рrасаr, тох. В procer «тс.»;
пор. ще зменш. лит. brólis, лтс. brālis, іллір. Βρα;
недостатньо обґрунтоване пов’язання слов’янських форм з іє. *bher-, bhra- «нести, родити» (Горяев 26–27);
р.бр.болг. м. брат, др. братъ, братръ, п. brat, ст. bratr, ч. bratr, ст. brat, слц. brat, вл. bratr, brat, (мн.) bratřa, нл. brat, bratš, полаб. brot, схв. брȁт, слн. bràt, стсл. братръ, братъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бpamúxa «тс.»
бра «брате»
братeйка «братик»
брата́к «друг»
брата́н «племінник»
брата́нич
брата́нна «дочка брата»
брата́нок
брата́ти «здружувати»
брата́тися
брата́ч «тс.»
бра́таш «тс., брат»
брата́шшя «братці»
братва́
бра́тейко
брате́льник «старший брат церковний»
брате́рник «тс.»
брате́рній
брате́рство
брати́ло «брата»
брати́м «побратим»
брати́мство «побратимство»
бра́тин
брати́на «братуха, [дружина брата Пі]»
брати́ня
брати́телі «двоюрідні брати і сестри»
брати́ця «дружина брата»
бра́тичич «тс. (по брату)»
брати́ща (зб.)
братівство́ «брати» (зб.)
братівщина «тс.; військова дружина, загін»
бра́тія
братки́ «вид хлібного печива» (мн.)
бра́тнин
бра́тній
братня́к «син дядька чи тітки»
братня́чка «дочка дядька чи тітки»
брато́ва́ «тс.; дружна компанія»
братови́зна «спадщина після брата»
братра́нець «тс.»
бра́тство
бра́ття
брату́нок
бра́тунь
брату́сь
бра́тця «брати»
бра́тчик
бра́тчик «брат; член братства (церковного тощо); член Січі»
братчина́ «братство»
бра́тчиця «учасниця в дівочому братстві»
бра́тщина «церковне братство»
братьо́ «тс.; товариш, побратим, двоюрідний брат»
бра́шень «тс.»
брита́нець
бря «тс.»
й
по́брат «побратим»
побратим
побрати́мець
побрати́мий
побрати́мство
побра́тний
по́бро «тс.»
ро́збрат «ворожнеча»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
brātar- авестійська
bratr (мн.) верхньолужицька
brat (мн.) верхньолужицька
bratřa (мн.) верхньолужицька
ełbair вірменська
brōþar готська
φρατηρ грецька
bruoder давньоверхньонімецька
bhratā «брат» давньоіндійська
братъ давньоруська
Βρα іллірійська
*bher- індоєвропейська
brāthir ірландська
frāter латинська
brātarītis «братець» латиська
brālis латиська
broterelis «братик» литовська
brólis литовська
брат македонська
brat нижньолужицька
bratš нижньолужицька
ärvad осетинська
brot полабська
brat польська
bratrъ праслов’янська
brāti прусська
брȁт сербохорватська
brat словацька
bràt словенська
братръ старослов’янська
братръ українська
братъ українська
bratr чеська
bratъ ?
φρατωρ «член фратрії» ?
зменш «братки» ?
А ?
procer «тс.» ?
ще ?
brólis ?
bhra- «нести, родити» ?
брат ?
bratr ?
brat ?

бра́ти

р. брать, бр. браць, др. бьрати, брати, п. вл. brać, ч. bráti, слц. brať, нл. braś, полаб. berě «бере», болг. бера́, м. бе́ре, схв. брȁти, слн. bráti, стсл. бьрати;
псл. bьrati, berǫ, похідне від іє. *bher- «носити, приносити»;
споріднене з дінд. bhárati, bíbharti, bibhárti «несе, приносить, веде, відбирає», ав. baraiti «несе», курд. bərən «віднести», гр. φέρω «несу», вірм. berem «тс.», алб. bie «веду, приношу», лат. fero «несу», гот. baíra «тс.», baíran «носити; родити, утворити, виробити», ірл. biru «несу», tobiru «приношу, даю»;
сюди ж, можливо, лит. berti «сипати», лтс. bert «тс.» (Mühl.– Endz. І 291, 292), ос. baryn «зважувати» (Абаев ИЭСОЯ І 194, 238), дінд. bhṛtíḥ «несення, утримання, винагородження», лат. fors «випадок», ірл. brith «народження», гот. baúrþei «ноша, тягар», нвн. Bürde «тс.», Geburt «народження» (Zubatý LF 28, 31; Bern. І 51; Trautmann 31; Uhlenbeck 196; Būga RR II 314; Mikkola Ursl. Gr. I 43);
первісне значення «нести» зберігається в укр. бере́мок «оберемок», р. бере́мя, бр. бере́мо, п. brzemię «тягар», ч. břímě, слц. bremeno, вл. brěmjo, нл. brěmje, болг. бре́ме, схв. брȅме, стсл. брѣма «тс.», пор. дінд. bhártman- «несення, зберігання», переносні розвинулись спочатку в префіксальних формах типу *sъbъrati, первісно «знести»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

берки́й «липкий, клейкий; проворний (до роботи)»
беру́
беручки́й «тс.»
бра́льник «робітник, який збирає льон, коноплі»
бра́ля «бральниця»
бра́нець «полонений; [рекрут; людина, яку найняли вибрати коноплі]»
бра́нка «полонянка; (набір рекрутів; сваха, шо веде молодих у дім молодого Я; назва, пов’язана з ткацьким верстатом Доп. УжДУ І]»«рогач» (мн.)
бра́тися «починати» (за)
бра́тка «взятка» (при грі в карти)
брачка «тс.; вимога на продукти, купівля; [соснова лопата Ва; тупа лопатка, якою підбирають сміття, глину тощо ЛЧерк; грабарка Л]»
брачки́й «той, хто любить брати, хабарник»
бра́чний «застосовуваний при вибиранні»
вбира́льний
вбира́льня
вбира́ч (спец.)
вби́рка «франтиха»
вбирни́й
вибира́тися «збиратися в дорогу, виїжджати»
ви́бір
ви́бірка
ви́бі́рки «залишки, брак; вередливість, перебірливість; [узори Mo]»
вибірко́вий
ви́бі́рний
вибірни́к (спец.)
вибі́рчий «збирач податків»
вибйранка «вибір»
ви́бо́рець
ви́бори
ви́бо́рни́й
виборо́вий
ви́борочний
ви́бо́рчий
вибра́нець
відбира́льник «приймальник, покупець; одержувач»
ві́дбі́р «приймання; набір рекрутів»
відбі́рка
відбі́рни́й «добірний; такий, шо відбирає»
відбі́рник
відбо́рець «тс.»
відбо́рчик «відбірний струг»
впідбі́р
добира́ти «доїдати; догадуватися, метикувати»
добира́тися «діставатися»
добира́ч
до́бі́р
добі́рка
добі́рний
добі́рчивий «розбірливий»
добра́ння «вибір»
дови́бори
забе́рки «складки на спині свити»
забира́тися «зайти, залізти; піти геть»
за́бі́р «вишивки на кінцях перемітки; грабіж, захват Ж»
забіра́ти «перегороджувати стінкою»
забі́рний «такий, що багато бере»
забірни́к
забірня́к «той, хто бере плату за роботу вперед»
забірчи́вий «загарбницький, хижацький»
забі́рчий
забо́р «перегородка з дощок (у хліві) Я; відправлення боржників на польові роботи Ж»
забо́ра «ряд каміння, що перерізує русло ріки (на дніпровських порогах); комишева стінка, що перетинає річку (під час ловіння риби котцем) Г; барикада, оборона, захист, гребля Ж»
забо́ри «тс.; задатки за роботу»
забо́рка «шуба з складками на спині»
забо́ром «спосіб ткання (квітчастих килимів тощо)»
заборчи́вий «тс.»
заборя́ни́н «робітник, який іде на роботу для виплати податків»
зби́ральний
збира́льник
збира́ч
зби́ркувати «щось легке збирати»
збір «збори; колекція, зібрання; [продукти з молока (сметана, масло); ярмарка; зібрані внески, податок Ж]»
збІрани́на «тс.; зібрання, зібране звідусіль»
збірани́ця «тс.»
збі́ранка «збирання»
збіра́нник «збирач»
збі́рка «збори; сходка; збирання; колекція, зібрання; [овечі шкури, що скуповувались на полтавських ярмарках Г]»
збі́рни́й
збі́рник «зібрання, колекція»
збі́рниця «мітла; зборище»
збі́рня «кімната, де збираються на сходку»
збірча́стий
збі́рщик «збирач податків»
збірщина «зібрані гроші»
збо́ри «зібрання людей; складки на одязі»
збо́ристий
збо́рище
збо́рка «складка на одязі»
збо́рниця «ящик, скриня для збирання»
збо́рня «збори; дім, де збираються люди тощо; общинний дім; казарма»
зборувати «ярмаркувати»
збо́рчий «збирач податків»
зібра́ння
набира́ти «наривати (про болячку); купувати матеріал для шиття»
набі́р «набирання (рекрутів); сукупність (чого-н., кого-н.); [вантаж Ж]»«тс.»
набі́раний «зшитий з купованого матеріалу»
набірни́й «складальний»
набо́ристий «прикрашений, оздоблений»
набо́рна «складальна»
набо́рний «вантажний»
набо́рщик «складач»
набо́рщицтво «складання»
недобі́р «нестача; [залишок, невиплата; дефіцит; малий вибір Ж]»
оббира́льник «грабіжник, здирщик»
оббира́ти «обчищати»
оббира́тися «знаходитися; називатися»
обира́льник «скребло (шкіряника)»
обира́ти
обо́рка «бордюр, обшивка; бахрома; вістря»
обра́нець
переберни́ченько «вередун»
перебира́ти «вередувати; згадувати; переодягати»
перебира́тися «переселятися; переходити, переправлятися; переодягатися»
перебира́ч
перебі́р «лишок, надлишок; огляд, ревізія; перебірливість, вибагливість, каприз, примха»
пере́бі́рка «сортування; переодягання; дощечка або паличка між рядами ткацької основи; перегородка»
пере́бірки
перебірко́вий
перебі́рливий «вибагливий»
перебі́рник «вередун»
перебі́рчивий «тс.»
перебі́рчик
перебо́р «заборгованість»
перебо́ра
перебо́рець
перебо́ристий
перебо́рка «перегородка»
перебо́рщечка «тс.»
переви́бори
переви́борний
підбира́тися «підкрадатися; підроблятися»
підбира́ч
підбі́р «добір; [каблук; мотузка]»
підбо́р «набивка на взутті під п’ятою»
підбо́рний «фальшивий, підроблений; належний до каблука»
побі́р «побори, хабарі»
побіра́тися «виряджатися, рушати»
побі́рець «збирач»
побірни́ці «плоскінь»
побі́рчий «збирач податі»
побо́ри
побра́ти «вирвати (льон, коноплі)»
побра́тися «[тс.]; одружитися»
прибира́льник
прибира́ти «брати; упорядковувати; одягати, виряджати, чепурити; вибрати, підібрати (до чого-н.)»
прибі́р «одяг, вбрання, одягання, убирання; готування (до свята, весілля тощо); прикраса, оздоба; [узорна вишивка різнокольоровими нитками по лацкану кожуха]»
прибі́рний «нарядний»
прибірни́ця «та, що прибирає»
прибо́р (столовий)
прибо́рка
призби́рувач
пробира́ти «виривати якусь частину рослин (коноплі тощо); звільняти, готувати (місце); лаяти»
пробира́тися «продиратися»
пробіра́нець «людина, що її недавно морально покарали»
пробо́р
раний «мережаний» (про сорочку)
розбира́ти «розкладати на складові частини; роздягати; розпізнавати, розрізняти; розуміти, метикувати; пройняти»
розбира́ч
ро́збі́р
розбі́рливий
розбі́рни́й «чіткий, легко зрозумілий; такий, що його можна розібрати і скласти»
розбо́р
розбо́рка
розбо́рливий «тямущий, розсудливий»
розібра́тися «зазнатися»
у за́бір «на заробітки»
убе́речко «одяг, убрання»
убира́льник «скребло (шкіряника)»
убира́льня
убира́ти «одягати, прикрашати; бруднити; їсти»
убира́тися «збиратися, залізти; увійти, оселитися; піти геть»
убира́ч «прикрашувач»
убирни́й
уби́рок «прикраса»
уби́ря «вбрання»
у́бі́р «одяг, вбрання; церковне облачения»
убіра́ння «одягання; одяг, штани»
убо́р «убір» (заст).
убо́ристий
убо́рщик (спец.)
убра́ний «одягнений»
убра́ння́ «одяг; [штани]»
убра́нство
убра́тий «тс.»
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України