БРАНКА — ЕТИМОЛОГІЯ

бра́нка «марена дніпровська, Barbus fluviatilis (В. b. borysthenicus Dyb.)» (іхт.)

запозичення з польської мови;
п. brzana (іхт.) «Barbus», brzanka «Barbus Petenyi», [mrzanka, mrzewka] споріднені з укр. [мере́на] «дніпровський усач», [меренка] «гольян» (псл. *merna);
початкове b на місці закономірного m розвинулось на польському мовному ґрунті в позиції перед г’;
виведення польських форм від лат. mūraena «мурена» (Brückner 44) помилкове;
Фонетичні та словотвірні варіанти

брянка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mūraena «мурена» латинська
brzana «Barbus» (іхт.) польська
мере́на «дніпровський усач» українська
brzanka «Barbus Petenyi» ?
mrzanka ?
mrzewka ?
меренка «гольян» (псл. *merna) ?

бра́нка «хвороба бджіл»

неясне;

бра́ти

р. брать, бр. браць, др. бьрати, брати, п. вл. brać, ч. bráti, слц. brať, нл. braś, полаб. berě «бере», болг. бера́, м. бе́ре, схв. брȁти, слн. bráti, стсл. бьрати;
псл. bьrati, berǫ, похідне від іє. *bher- «носити, приносити»;
споріднене з дінд. bhárati, bíbharti, bibhárti «несе, приносить, веде, відбирає», ав. baraiti «несе», курд. bərən «віднести», гр. φέρω «несу», вірм. berem «тс.», алб. bie «веду, приношу», лат. fero «несу», гот. baíra «тс.», baíran «носити; родити, утворити, виробити», ірл. biru «несу», tobiru «приношу, даю»;
сюди ж, можливо, лит. berti «сипати», лтс. bert «тс.» (Mühl.– Endz. І 291, 292), ос. baryn «зважувати» (Абаев ИЭСОЯ І 194, 238), дінд. bhṛtíḥ «несення, утримання, винагородження», лат. fors «випадок», ірл. brith «народження», гот. baúrþei «ноша, тягар», нвн. Bürde «тс.», Geburt «народження» (Zubatý LF 28, 31; Bern. І 51; Trautmann 31; Uhlenbeck 196; Būga RR II 314; Mikkola Ursl. Gr. I 43);
первісне значення «нести» зберігається в укр. бере́мок «оберемок», р. бере́мя, бр. бере́мо, п. brzemię «тягар», ч. břímě, слц. bremeno, вл. brěmjo, нл. brěmje, болг. бре́ме, схв. брȅме, стсл. брѣма «тс.», пор. дінд. bhártman- «несення, зберігання», переносні розвинулись спочатку в префіксальних формах типу *sъbъrati, первісно «знести»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

берки́й «липкий, клейкий; проворний (до роботи)»
беру́
беручки́й «тс.»
бра́льник «робітник, який збирає льон, коноплі»
бра́ля «бральниця»
бра́нець «полонений; [рекрут; людина, яку найняли вибрати коноплі]»
бра́нка «полонянка; (набір рекрутів; сваха, шо веде молодих у дім молодого Я; назва, пов’язана з ткацьким верстатом Доп. УжДУ І]»«рогач» (мн.)
бра́тися «починати» (за)
бра́тка «взятка» (при грі в карти)
брачка «тс.; вимога на продукти, купівля; [соснова лопата Ва; тупа лопатка, якою підбирають сміття, глину тощо ЛЧерк; грабарка Л]»
брачки́й «той, хто любить брати, хабарник»
бра́чний «застосовуваний при вибиранні»
вбира́льний
вбира́льня
вбира́ч (спец.)
вби́рка «франтиха»
вбирни́й
вибира́тися «збиратися в дорогу, виїжджати»
ви́бір
ви́бірка
ви́бі́рки «залишки, брак; вередливість, перебірливість; [узори Mo]»
вибірко́вий
ви́бі́рний
вибірни́к (спец.)
вибі́рчий «збирач податків»
вибйранка «вибір»
ви́бо́рець
ви́бори
ви́бо́рни́й
виборо́вий
ви́борочний
ви́бо́рчий
вибра́нець
відбира́льник «приймальник, покупець; одержувач»
ві́дбі́р «приймання; набір рекрутів»
відбі́рка
відбі́рни́й «добірний; такий, шо відбирає»
відбі́рник
відбо́рець «тс.»
відбо́рчик «відбірний струг»
впідбі́р
добира́ти «доїдати; догадуватися, метикувати»
добира́тися «діставатися»
добира́ч
до́бі́р
добі́рка
добі́рний
добі́рчивий «розбірливий»
добра́ння «вибір»
дови́бори
забе́рки «складки на спині свити»
забира́тися «зайти, залізти; піти геть»
за́бі́р «вишивки на кінцях перемітки; грабіж, захват Ж»
забіра́ти «перегороджувати стінкою»
забі́рний «такий, що багато бере»
забірни́к
забірня́к «той, хто бере плату за роботу вперед»
забірчи́вий «загарбницький, хижацький»
забі́рчий
забо́р «перегородка з дощок (у хліві) Я; відправлення боржників на польові роботи Ж»
забо́ра «ряд каміння, що перерізує русло ріки (на дніпровських порогах); комишева стінка, що перетинає річку (під час ловіння риби котцем) Г; барикада, оборона, захист, гребля Ж»
забо́ри «тс.; задатки за роботу»
забо́рка «шуба з складками на спині»
забо́ром «спосіб ткання (квітчастих килимів тощо)»
заборчи́вий «тс.»
заборя́ни́н «робітник, який іде на роботу для виплати податків»
зби́ральний
збира́льник
збира́ч
зби́ркувати «щось легке збирати»
збір «збори; колекція, зібрання; [продукти з молока (сметана, масло); ярмарка; зібрані внески, податок Ж]»
збІрани́на «тс.; зібрання, зібране звідусіль»
збірани́ця «тс.»
збі́ранка «збирання»
збіра́нник «збирач»
збі́рка «збори; сходка; збирання; колекція, зібрання; [овечі шкури, що скуповувались на полтавських ярмарках Г]»
збі́рни́й
збі́рник «зібрання, колекція»
збі́рниця «мітла; зборище»
збі́рня «кімната, де збираються на сходку»
збірча́стий
збі́рщик «збирач податків»
збірщина «зібрані гроші»
збо́ри «зібрання людей; складки на одязі»
збо́ристий
збо́рище
збо́рка «складка на одязі»
збо́рниця «ящик, скриня для збирання»
збо́рня «збори; дім, де збираються люди тощо; общинний дім; казарма»
зборувати «ярмаркувати»
збо́рчий «збирач податків»
зібра́ння
набира́ти «наривати (про болячку); купувати матеріал для шиття»
набі́р «набирання (рекрутів); сукупність (чого-н., кого-н.); [вантаж Ж]»«тс.»
набі́раний «зшитий з купованого матеріалу»
набірни́й «складальний»
набо́ристий «прикрашений, оздоблений»
набо́рна «складальна»
набо́рний «вантажний»
набо́рщик «складач»
набо́рщицтво «складання»
недобі́р «нестача; [залишок, невиплата; дефіцит; малий вибір Ж]»
оббира́льник «грабіжник, здирщик»
оббира́ти «обчищати»
оббира́тися «знаходитися; називатися»
обира́льник «скребло (шкіряника)»
обира́ти
обо́рка «бордюр, обшивка; бахрома; вістря»
обра́нець
переберни́ченько «вередун»
перебира́ти «вередувати; згадувати; переодягати»
перебира́тися «переселятися; переходити, переправлятися; переодягатися»
перебира́ч
перебі́р «лишок, надлишок; огляд, ревізія; перебірливість, вибагливість, каприз, примха»
пере́бі́рка «сортування; переодягання; дощечка або паличка між рядами ткацької основи; перегородка»
пере́бірки
перебірко́вий
перебі́рливий «вибагливий»
перебі́рник «вередун»
перебі́рчивий «тс.»
перебі́рчик
перебо́р «заборгованість»
перебо́ра
перебо́рець
перебо́ристий
перебо́рка «перегородка»
перебо́рщечка «тс.»
переви́бори
переви́борний
підбира́тися «підкрадатися; підроблятися»
підбира́ч
підбі́р «добір; [каблук; мотузка]»
підбо́р «набивка на взутті під п’ятою»
підбо́рний «фальшивий, підроблений; належний до каблука»
побі́р «побори, хабарі»
побіра́тися «виряджатися, рушати»
побі́рець «збирач»
побірни́ці «плоскінь»
побі́рчий «збирач податі»
побо́ри
побра́ти «вирвати (льон, коноплі)»
побра́тися «[тс.]; одружитися»
прибира́льник
прибира́ти «брати; упорядковувати; одягати, виряджати, чепурити; вибрати, підібрати (до чого-н.)»
прибі́р «одяг, вбрання, одягання, убирання; готування (до свята, весілля тощо); прикраса, оздоба; [узорна вишивка різнокольоровими нитками по лацкану кожуха]»
прибі́рний «нарядний»
прибірни́ця «та, що прибирає»
прибо́р (столовий)
прибо́рка
призби́рувач
пробира́ти «виривати якусь частину рослин (коноплі тощо); звільняти, готувати (місце); лаяти»
пробира́тися «продиратися»
пробіра́нець «людина, що її недавно морально покарали»
пробо́р
раний «мережаний» (про сорочку)
розбира́ти «розкладати на складові частини; роздягати; розпізнавати, розрізняти; розуміти, метикувати; пройняти»
розбира́ч
ро́збі́р
розбі́рливий
розбі́рни́й «чіткий, легко зрозумілий; такий, що його можна розібрати і скласти»
розбо́р
розбо́рка
розбо́рливий «тямущий, розсудливий»
розібра́тися «зазнатися»
у за́бір «на заробітки»
убе́речко «одяг, убрання»
убира́льник «скребло (шкіряника)»
убира́льня
убира́ти «одягати, прикрашати; бруднити; їсти»
убира́тися «збиратися, залізти; увійти, оселитися; піти геть»
убира́ч «прикрашувач»
убирни́й
уби́рок «прикраса»
уби́ря «вбрання»
у́бі́р «одяг, вбрання; церковне облачения»
убіра́ння «одягання; одяг, штани»
убо́р «убір» (заст).
убо́ристий
убо́рщик (спец.)
убра́ний «одягнений»
убра́ння́ «одяг; [штани]»
убра́нство
убра́тий «тс.»
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України