БОРИ — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники

р. бр. бор, др. боръ (бъръ) «сосна; сосновий ліс», п. вл. bór «бір», ч. bor «ліс», слц. bôr «сосна; сосновий ліс», нл. bór «сосна», болг. м. бор, схв. бȏр, слн. bȏr, bóra «тс.», стсл. бориѥ «сосна», борь «сосновий ліс»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

бірни́к «дрібний сосновий ліс, сосновий гай»

боравиха

боржни́к «білий гриб»

борове́ць «сосновий жук, довгоносик»

борови́к «[житель бору]; білий гриб, Boletus edulİs Bull. Mak»

борови́на «бір; трясовина»

борови́ця «бір»

боровни́ця «тс.»

борушки́ «шишки»

боря́к «лісок»

су́бір «мішаний ліс (сосна з дубом або ялиною)»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
бор	білоруська
бор	болгарська
bór «бір»	верхньолужицька
*fоrhu «сосна»	германські
bearu «ліс»	давньоанглійська
baro «тс.»	давньоверхньонімецька
bǫrr «дерево»	давньоісландська
боръ «сосна; сосновий ліс» (бъръ)	давньоруська
*bher-/bhor-	індоєвропейська
бор	македонська
bór «сосна»	нижньолужицька
bór «бір»	польська
borъ «сосна; сосновий ліс»	праслов’янська
bara «болото»	праслов’янська
бор	російська
бȏр	сербохорватська
bôr «сосна; сосновий ліс»	словацька
brìn	словенська
bȏr «тс.»	словенська
bóra «тс.»	словенська
бориѥ «сосна»	старослов’янська
борь «сосновий ліс»	українська
bor «ліс»	чеська
brìna «яловець, сосна»	?

бір «податок»

очевидно, запозичення з румунської мови;

рум. bir «податок, данина», молд. бир «тс.» походить від болг. ст. бир «податок», стсл. биръ, «подать, данина»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
бир «податок»	болгарська
бир «тс.»	молдавська
bir «податок, данина»	румунська
биръ	старослов’янська
бир «податок»	?

бор «дике просо, мишій, Setaria italica P. В.; Setaria glauca Р. В.; Setaria viridis Р. В.» (род. в. бру՝)] (бот.)

р. [бор] «чорне просо, Milium effusum L.; просо, Panicum miliaceum L.», др. боръ «різновид проса, Panicum», п. ber «італійське просо, Panicum italicum», ч. bér «різновид проса, Setaria», вл. bor «тс.», нл. ber «дрібнозернисте італійське просо, Setaria italica», схв. бȃр, слн. bár «тс.»;

псл. bъrъ;

очевидно, пов’язане з іє. *bher- «бути гострим» (рослина має остюки);

зіставляється також з дангл. bere «ячмінь», дісл. barr «тс.», алб. bar «трава, сіно», лат. farīna «борошно», дірл. bairgen «хліб», дінд. bhárvati «жує, харчується», гр. φέρβω «пасу, годую» (Маковский Этимология 1965, 251);

Махек (ESJČ 61; Jm. rostl. 294) вважає це слово субстратним неіндоєвропейським;

Фонетичні та словотвірні варіанти

бриця «Setaria glauca L.»

брінни́й «просяний, пшоняний»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
bar «трава, сіно»	албанська
φέρβω «пасу, годую»	грецька
bere «ячмінь»	давньоанглійська
bhárvati «жує, харчується»	давньоіндійська
bairgen «хліб»	давньоірландська
barr «тс.»	давньоісландська
*bher- «бути гострим» (рослина має остюки)	індоєвропейська
farīna «борошно»	латинська
bъrъ	праслов’янська

бор (хім. елемент)

запозичення з французької мови;

фр. bore утворене з borax «бура, селітра», яке через слат. borax «тс.» зводиться до ар. bûraq;

р. бр. болг. м. бор, п. вл. bor, ч. bor, bór, слц. слн. bór, схв. бȏр;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
bûraq	арабська
бор	білоруська
бор	болгарська
bor	верхньолужицька
бор	македонська
bor	польська
бор	російська
бȏр	сербохорватська
borax «тс.»	середньолатинська
bór	словацька
bór	словенська
bore утворене з borax «бура, селітра»	французька
bor	чеська
bór	чеська

бор «зуболікарське свердло»

п. bor «свердло»;

запозичення з німецької мови;

н. Bóhrer «свердло» пов’язане з bóhren «свердлити», спорідненим з псл. *borti, *borna, укр. боро́ти, борона́;

р. бр. болг. бор «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
бор «тс.»	білоруська
бор «тс.»	болгарська
Bóhrer «свердло»	німецька
*borti	праслов’янська
боро́ти	українська
bóhren «свердлити»	?
*borna	?
борона́	?
бор «тс.»	?

бо́ра́ «буря, ураган»

запозичення з турецької мови;

тур. bora «буря» походить від нгр. μπόρα чи іт. bora «тс.», яке зводиться до гр. βορέας «північний вітер; Борей, бог північних вітрів» (›лат. Boreās «тс.»);

на формі борві́й виявився вплив основи вій- (ві́яти, пор. буреві́й);

р. бора́ «приморська буря; ураган», бр. бо́ра, п. bora, ч. слц. bóra «тс.», схв. бо́ра «північно-східний вітер»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

бо́рва

борві́й

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
бо́ра	білоруська
βορέας «північний вітер; Борей, бог північних вітрів» (›лат. Boreās «тс.»)	грецька
bora «тс.»	італійська
μπόρα	новогрецька
bora	польська
бора́ «приморська буря; ураган»	російська
бо́ра «північно-східний вітер»	сербохорватська
bóra «тс.»	словацька
bora «буря»	турецька
bóra «тс.»	чеська
борві́й (ві́яти, пор. буреві́й)	?

бо́рах «джиґун, полюбовник»

пов’язане з власним ім’ям Ба́рух, Бо́рух (з гебр. Вāruх, букв. «благословенний»);

нове значення в слові ба́рух (›бо́рах, бо́рах) розвинулось у результаті сплутування з фонетично близьким ба́хур (див.);

бр. [борох] «єврей; нечупара»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
борох «єврей; нечупара»	білоруська
Ба́рух	?
Бо́рух (з гебр. Вāruх, букв. «благословенний»)	?
ба́рух (›бо́рах, бо́рах)	?

бо́ре «більше»

очевидно, результат зворотного словотвору від [бірше], яке могло виникнути на базі бі́льше під впливом [бо́рше] «швидше» (від [бо́рзо]);

Фонетичні та словотвірні варіанти

бі́рше «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
бірше	?
бо́рше «швидше» (від [бо́рзо])	?

бороло́ «скеля»

псл. *bordlo «захисна (оборонна) споруда», похідне від *borti «бороти»;

р. забра́ло (від цсл. забрало «захисна стіна»), др. забороло «захисна стіна», ч. ст. bradlo «низька стіна; скеля», слц. bradlo (bralo) «скеля», стсл. забрало «захисна стіна»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

боро́ло «ущелина в скелі»

заборо́ло «частина шолома; щит на фортеці»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
забороло «захисна стіна»	давньоруська
*bordlo «захисна (оборонна) споруда»	праслов’янська
забра́ло (від цсл. забрало «захисна стіна»)	російська
bradlo «скеля» (bralo)	словацька
забрало «захисна стіна»	старослов’янська
bradlo «низька стіна; скеля»	чеська
*borti «бороти»	?
bradlo «низька стіна; скеля»	?

боро́ти «долати, перемагати»

псл. *borti (*boriti);

споріднене з лит. bárti «ганити, лаяти», лтс. bãrt «лаяти», дісл. berja «бити» (мин. ч. barða), berjask «боротися», двн. berjan «бити», гр. φάρω «розколюю», лат. ferīre «бити, рубати, колоти», ірл. bara «гнів», алб. bsrni «б’єте»;

іє. *bher-/bhor- «ударяти, колоти, різати, терти»;

р. боро́ть, бр. баро́цца «боротись», баро́ць «бити рогами», др. бороти, п. ст. bróć się, слц. boriť sa, вл. ст. wobróć so, нл. wobrojś se, полаб. börě «гавкає», болг. Бо́ря се, м. бори ce, схв. бòрити се, слн. boríti se, стсл. брати, борѩ, р.-цсл. барати;

Фонетичні та словотвірні варіанти

бо́ратись «боротись»

боре́ць

борика́тися

бори́тель

борікати «бити рогами, лобом»

боріка́тися «борюкатися, боротися»

борі́ння

борня́ «боротьба»

боро́йло «той, хто любить боротьбу»

боро́тися

бороття́

боротьба́

боруха́тись «тс.; битися навкулачки»

бору́шка́тися «тс.»

борюка́ти «тс.»

борюка́тися

незбо́рений

незбори́мий «непереможний»

незбо́рний

необори́мий

необо́рний

непобори́мий

непобо́рний «тс.»

перебо́рний

побо́рник

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
bsrni «б’єте»	албанська
баро́цца «боротись»	білоруська
Бо́ря се	болгарська
wobróć so	верхньолужицька
φάρω «розколюю»	грецька
berjan «бити»	давньоверхньонімецька
berja «бити» (мин. ч. barða)	давньоісландська
бороти	давньоруська
*bher-/bhor- «ударяти, колоти, різати, терти»	індоєвропейська
bara «гнів»	ірландська
ferīre «бити, рубати, колоти»	латинська
bãrt «лаяти»	латиська
bárti «ганити, лаяти»	литовська
бори ce	македонська
wobrojś se	нижньолужицька
börě «гавкає»	полабська
bróć się	польська
borti (boriti)	праслов’янська
боро́ть	російська
барати	русько-церковнослов’янська
бòрити се	сербохорватська
boriť sa	словацька
boríti se	словенська
брати	старослов’янська
баро́ць «бити рогами»	українська
борѩ	українська
berjask «боротися»	?
bróć się	?
wobróć so	?

бара́н «самець вівці; гребінь замету, крижини; [вал або колесо для підтягування тягарів Берл; залізна баба ВеУг]»

загальноприйнятого пояснення немає;

спроба (Meyer EW 33; Bern. І 43–44; Maillet RSl 2, 69–70) пов’язати з гр. βάριον «вівця», βάριχος «вівці, барани», алб. berr «вівця, дрібний скот», barí «пастух» викликає заперечення з фонетичних міркувань (Трубачев Назв. дом. жив. 74–75);

припущення про запозичення з тат. (каз.) bärän «ягня» [Mikl. ТЕL Nachtr. 2, 83;

Räsänen Versuch 62) необґрунтоване, оскільки тат. bärän само є запозиченням з російської мови;

деякі дослідники припускають утворення за допомогою суфікса -anъ від основи bor-, тієї самої, що і в рос. боров, др. боровъ «кабан і баран вихолощений» (Шанский ЭСРЯ І 2, 39; Brückner 15; Linde I 55–56) або від звуконаслідувального комплексу bar- (Schuster-Šewc Probeheft 25–26);

Трубачов виводив від дієприкметника дтюрк. *baran «ідучий», вбачаючи тут паралель до інших назв вівці з аналогічною етимологією: гр. πρόβατα, оск. *eituvo, хет. іiant і т. д.– всі з первісним значенням «іти» (Трубачев Назв. дом. жив. 75–76);

останнім часом висловлено думку (ЭССЯ 1, 158) про походження псл. bārānъ від гіпотетичного ір. *varan, встановлюваного на підставі дінд. uraṇa- «ягня, баран», вірм. gaṙn «ягня», гр. ἀρήν «вівця, баран»;

р. бр. бара́н, др. баранъ, боранъ, п. слц. нл. baran, ч. beran, baran, вл. boran, схв. bàran;

Фонетичні та словотвірні варіанти

барана́р «торговець баранами»

баране́ць «невеликий важіль для підіймання мішків у млині Пі, Я; бекас; якірці земляні. Tribulus terrestris L. Дз; якір для виловлювання відра з колодязя До»

барани́ «кожух з овечих шкур; сорт груш ВеНЗн»

бара́нина

барани́ця «вичинена овеча шкура; запона з овечого хутра»

бара́ній

барані́ти «дивитись бараном, губитись, дурнішати»

баранкова́тіти «скручуватись, морщитись»

баранко́ша «назва вівці»

баранкува́тий «вирячений, як у барана»

баранок «вид теплого одягу»

баранці́ «легкі хмарки; піняві хвилі»

бара́нча «ягня»

бара́нчик «бекас; хвостик кавуна; частина вуздечки»

баранчу́к «баран; дурна людина Я; (орн.) сорокопуд, Lanius L. ВеУг»

баранъ (XVI ст.)

бараня́ «тс.»

бараня́р «тс.; злодій, що краде баранів»

бара́нячий

бара́шка «кучер на голові»

бара́шки «певного виду хмари»

нник «баранячий пастух»

обара́нити «оточити, напасти з усіх боків»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
berr «вівця, дрібний скот»	албанська
бара́н	білоруська
boran	верхньолужицька
gaṙn «ягня»	вірменська
βάριον «вівця»	грецька
πρόβατα	грецька
ἀρήν «вівця, баран»	грецька
uraṇa- «ягня, баран»	давньоіндійська
боровъ «кабан і баран вихолощений»	давньоруська
баранъ	давньоруська
*baran «ідучий»	давньотюркська
*varan	іранські
baran	нижньолужицька
*eituvo	оскська
baran	польська
bārānъ	праслов’янська
боров	російська
бара́н	російська
bàran	сербохорватська
baran	словацька
bärän «ягня» (каз.)	татарська
bärän	татарська
боранъ	українська
іiant	хетська
beran	чеська
baran	чеська
βάριχος «вівці, барани»	?
barí «пастух»	?
ТЕL	?
-anъ	?
bar-	?

ба́рма «одяг; плата грішми і речами»

очевидно, запозичення з давньоісландської мови;

дісл. barmr «край, берег» споріднене з свн. brëm «опушка, обшивка», шв. bräm «борт», гол. barm(e) «купа», двн. brāma, brāmo «ожиновий кущ», псл. borъ, укр. бір «сосновий ліс»;

частково змішалося з брам «вузька смужка хутра для обшивання», запозиченим через німецьке посередництво;

р. ба́рмы «наплічник з зображеннями царів і вищих духовних осіб», ба́рма, [бара́ма, бра́ма], бр. ба́рмы, др. бармы «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

барма «мундир, ліврея» (XVII ст.)

бармува́тися «підроблятись під кого, наслідувати кого»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ба́рмы	білоруська
barm(e) «купа»	голландська
brāma	давньоверхньонімецька
barmr «край, берег»	давньоісландська
бармы «тс.»	давньоруська
brëm «опушка, обшивка»	середньоверхньнімецька
бір «сосновий ліс»	українська
ба́рма	українська
бара́ма	українська
бра́ма	українська
bräm «борт»	шведська
brāmo «ожиновий кущ»	?
borъ	?
брам «вузька смужка хутра для обшивання»	?
ба́рмы «наплічник з зображеннями царів і вищих духовних осіб»	?

баро́н

запозичення з французької мови;

фр. baron походить від франк. (двн.) *baro «вільний; воїн», спорідненого з дісл. berjask «сперечатися», псл. *borti «бороти», укр. боро́ти;

р. бр. болг. баро́н, п. ч. вл. baron, слц. слн. barón, м. барон, схв. бàрōн;

Фонетичні та словотвірні варіанти

бароне́са

баро́нство

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
баро́н	білоруська
баро́н	болгарська
baron	верхньолужицька
berjask «сперечатися»	давньоісландська
барон	македонська
baron	польська
*borti «бороти»	праслов’янська
баро́н	російська
бàрōн	сербохорватська
barón	словацька
barón	словенська
боро́ти	українська
*baro «вільний; воїн» (двн.)	франкська
baron	французька
baron	чеська

борг

через польську мову запозичено з німецької;

н. Borg «позичка», borgen «позичати», споріднене з англ. borrow «позичати», зводиться до того самого кореня, що й н. bergen, укр. берегти́, і первісно означало «давати пощаду, давати строк для виплати»;

п. borg, bórg, слц. borg;

Фонетичні та словотвірні варіанти

бор

бор (XVIII ст.)

борг (1529)

боргува́ти

боржни́к

заборго́ваність

на́бір «у борг»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
borrow «позичати»	англійська
Borg «позичка»	німецька
bergen	німецька
borg	польська
bórg	польська
borg	словацька
берегти́	українська
borgen «позичати»	?
означало «давати пощаду, давати строк для виплати»	?

боре́ць «воронка»

очевидно, пов’язані між собою слова, які можуть бути зведені до того самого кореня іє. *bher-/ bhor- «бити, колоти», що й двн. borōn «свердлити», лат. forāre «тс.», foramen «дірка», рум. bórtă «тс.; дупло, щілина», дірл. berna «розколина, ущелина», псл. b^ъrtь «борть», укр. борть (з іншою огласовкою);

Фонетичні та словотвірні варіанти

боро́ло «ущелина в скелі»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
borōn «свердлити»	давньоверхньонімецька
berna «розколина, ущелина»	давньоірландська
*bher-/ bhor- «бити, колоти»	індоєвропейська
forāre «тс.»	латинська
b «борть»	праслов’янська
bórtă «тс.; дупло, щілина»	румунська
борть (з іншою огласовкою)	українська
foramen «дірка»	?

борина «брусниця, ѵассіnіum vitis idaea L.; чорниця, Vaccinium myrtillus L.; журавлина, Vaccinium oxycoccos L.; буяхи, лохина, Vaccinium uliginosum L.» (бот.)

похідні утворення від бір «сосновий ліс»;

назви зумовлені тим, що ці рослини ростуть у соснових лісах;

р. [борови́ка] «брусниця», бр. \бару́ўка] «тс.», п. borówka, ч. [borůvka] «ягода чорниці», [borovnica], вл. нл. заст. borowka «тс.», болг. борови́нка «брусниця», схв. боро́вница «чорниця», борòвӣнка, слн. borovníca «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

борівка «брусниця Mak; чорниця ВеНЗн, Mak; буяхи Mak»

боровик «вовче лико, вовчі ягоди, Daphne cneorum L.; грушанка, Pyrola minor L.; зимолюбка, Pyrola umbellata L. (Chimaphila)»

боровина «брусниця; чорниця»

борови́ця «чорниця»

боровни́ця «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
бару́ўка «тс.»	білоруська
борови́нка «брусниця»	болгарська
borowka «тс.»	верхньолужицька
borowka «тс.»	нижньолужицька
borówka	польська
борови́ка «брусниця»	російська
боро́вница «чорниця»	сербохорватська
borovníca «тс.»	словенська
borovnica	українська
борòвӣнка	українська
borůvka «ягода чорниці»	чеська
бір «сосновий ліс»	?
borowka «тс.»	?

борода́

псл. *borda;

споріднене з лтс. bàrda, bārzda, лит. barzda, рпус. bordus, двн. bart, лат. barba (‹*farba) «тс.»;

походить від того самого іє. *bher-/ /bһоr- «бути гострим, колоти», що і бір, [бо́рки], борона́;

р. боро́да, бр. барада́, др. борода, п. вл. нл. broda, ч. слц. brada, болг. брада́, м. брада, схв. бра́да, слн. bráda, стсл. брада;

Фонетичні та словотвірні варіанти

борода́й

борода́нь

борода́стий

борода́тий

борода́ч

підборі́ддя

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
барада́	білоруська
брада́	болгарська
broda	верхньолужицька
bart	давньоверхньонімецька
борода	давньоруська
*bher-/ /bһоr- «бути гострим, колоти»	індоєвропейська
barba «тс.» (‹*farba)	латинська
bàrda	латиська
barzda	литовська
брада	македонська
broda	нижньолужицька
broda	польська
*borda	праслов’янська
боро́да	російська
бра́да	сербохорватська
brada	словацька
bráda	словенська
брада	старослов’янська
brada	чеська
bārzda	?
bordus	?
бір	?
бо́рки	?
борона́	?

борозна́

псл. borzda, в українській мові поширене суфіксом -н-;

очевидно, споріднене з лит. biržìs «борозна», лтс. bìrze, birz(i)s «тс.», гр. φαρóω «орю», ав. bāra «з вістрям», лат. forare «свердлити»;

в такому разі походить від того самого іє. *bher-/bhor- «бути гострим, різати», що й бір, [борк], борона́ та ін;

Откупщиков (ЭИРЯ IV 87–95) виводить від іє. *bhreg’ – «ламати, розбивати, дробити, товкти»;

р. борозда́, бр. баразна́, др. борозда, п. brózda, bruzda, brózna, ч. слц. brázda, вл. brózda, нл. brozda, полаб. borӡə, borzdə, болг. Бразда́, м. бразда, схв. бра́зда, слн. brázda, стсл. бразда;

Фонетичні та словотвірні варіанти

борозда́

борозди́ти «робити наперекір, заперечувати»

бороздува́ти «виляти (Umwege machen)»

борозенний «правий в упряжі»

борозе́нник «личинка хруща»

борозе́нчастий «покритий борознами»

боро́зний «тс.»

борозни́к «той, що борознить» (с.-г.)

борозни́стий «такий, що має борозни, робить великі борозни»

борозни́ти «робити борозни»

борознува́ти «боронувати»

борозню́к

борозня́к «тс.»

за́- «личинка хруща»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
bāra «з вістрям»	авестійська
баразна́	білоруська
Бразда́	болгарська
brózda	верхньолужицька
φαρóω «орю»	грецька
борозда	давньоруська
*bher-/bhor- «бути гострим, різати»	індоєвропейська
*bhreg' «ламати, розбивати, дробити, товкти»	індоєвропейська
forare «свердлити»	латинська
bìrze	латиська
biržìs «борозна»	литовська
бразда	македонська
brozda	нижньолужицька
borӡə	полабська
borzdə	полабська
brózda	польська
bruzda	польська
brózna	польська
borzda	праслов’янська
борозда́	російська
бра́зда	сербохорватська
brázda	словацька
brázda	словенська
бразда	старослов’янська
brázda	чеська
-н-	?
birz(i)s «тс.»	?
бір	?
борк	?
борона́	?

борона́

псл. *borna «борона», пов’язане, очевидно, з *borna «оборона, заслона»;

корінь той самий, що і в бір, борозна́, іє. *bhar- «гострий», bher-/bhor- «ударяти, колоти, різати, терти»;

споріднене з лтс. beȓzt «терти», гр. φαρόω «орю», лат. forāre «свердлити», двн. boron «тс.», barta «сокира»;

неприйнятними виявились спроби виведення псл. borna з складнішої основи borxna ‹ ‹ bharsna (Pedersen IF 5, 72–73) або з ірл. barn «борона» (Meyer EW 44–45), як і реконструкція праслов’янської форми (Откупщиков 230–232; ЭИРЯ IV 87–95) у вигляді bhorgsnā, з виведенням від ускладненого кореня іє. *bherg- «ламати, дробити»;

р. борона́, бр. барана́, п. нл. brona, каш. borna, barna, brona, слнц. barnă, ч. brány, слц. brány, brána, вл. bróna, полаб. bornə, болг. брана́, м. брана, схв. бра́на, слн. brána;

Фонетичні та словотвірні варіанти

борі́нник «той, хто працює з бороною»

борони́ти

боро́нниця «худа коняка»

боронува́льник

боронува́ти

бороня́к «кінь для польової роботи»

бороня́ний

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
барана́	білоруська
брана́	болгарська
bróna	верхньолужицька
φαρόω «орю»	грецька
boron «тс.»	давньоверхньонімецька
*bherg- «ламати, дробити»	індоєвропейська
barn «борона»	ірландська
borna	кашубський
barna	кашубський
brona	кашубський
forāre «свердлити»	латинська
beȓzt «терти»	латиська
брана	македонська
brona	нижньолужицька
bornə	полабська
brona	польська
*borna «борона»	праслов’янська
borna з складнішої основи borxna ‹ bharsna	праслов’янська
борона́	російська
бра́на	сербохорватська
brány	словацька
brána	словацька
brána	словенська
barnă	словінцький
brány	чеська
*borna «оборона, заслона»	?
бір	?
борозна́	?
*bhar- «гострий»	?
bher-/bhor- «ударяти, колоти, різати, терти»	?
barta «сокира»	?

бо́рсу́к «Meles meles, Meles vulgaris, Meles taxus» (зоол.)

очевидно, давньоруське запозичення з тюркських мов;

тур. borsuk, porsuk, тат. бурсык, барсык, каз. уйг. карач. борсук, узб. бурсук, аз. порсуғ, кумик.алт.порсук, ккалп. порсык, каз. ног. борсык, туркм. торсук, дтюрк. borsuq «тс.» тлумачаться по-різному: як похідні від кореня *бор- «сірий» (Bang KSz 17, 136), від кореня *бор- «ситий, жирний» (Ramstedt 52 а) або від дієслова *бор«пахнути, смердіти» (Цельникер Этимология 1963, 120–123);

залишається недоведеним твердження (Никольский ФЗ 1893/4–6, 45) про безпосереднє запозичення в слов’янські мови з давньоперської;

р. барсу́к, [борсу́к], бр. барсу́к, др. борсукъ, п. слц. borsuk (мабуть, з укр.), болг. [борсу́к, бурсу́к];

Фонетичні та словотвірні варіанти

барсу́к «тс.»

борсуковыи (XVII ст.)

бо́рсу́чий

бо́рсучка «самка борсука»

борсюк

боръсоуковыє (XV ст.)

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
порсуғ	азербайджанська
барсу́к	білоруська
борсу́к	болгарська
борсукъ	давньоруська
borsuq «тс.»	давньотюркська
борсук	казахська
борсык	казахська
порсык	каракалпакська
борсук	карачаївська
борсык	ногайська
borsuk (мабуть, з укр.)	польська
барсу́к	російська
borsuk (мабуть, з укр.)	словацька
бурсык	татарська
borsuk	турецька
торсук	туркменська
бурсук	узбецька
борсук	уйгурська
борсу́к	українська
бурсу́к	українська
porsuk	?
барсык	?
порсук	?
бор- «сірий»	?
бор- «ситий, жирний»	?
бор «пахнути, смердіти»	?

брадло́ «великий стіг снопів»

запозичення з словацької мови;

слц. [bradlo] «скирта соломи», як і п. [bródło, brodło] «тс.; стіг сіна; копа хліба», ст. brodło «стіг сіна», пов’язується з слц. bradlo «скеля», bralo, ч. Bradlo, ст. bradlo «тс.», bradla (мн.) «укріплення», укр. [бороло́] «скеля»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

брадло «скирта, стіжок»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
bródło, brodło «тс.; стіг сіна; копа хліба»	польська
bradlo «скирта соломи»	словацька
bradlo «скеля»	словацька
бороло́ «скеля»	українська
Bradlo	чеська
brodło «стіг сіна»	?
bralo	?
bradlo «тс.»	?

бри́ця «мишій сизий, Setaria glauca (L.) P. В.; [куряче просо, Panicum Crus galli L. Мак; березка, Convolvulus arvensis L. Mak; трава, яка стелеться по землі Ва]» (бот.)

очевидно, псл. *bъrіса, похідне від *bъrъ, якому відповідає укр. бор «різновид проса»;

припущення про спорідненість із фрак. βρίζα «вид зернової рослини» (Младенов 45) необґрунтоване;

р. [бри́ца] «мишій сизий; куряче просо; китник, лисохвіст, Alopecurus L.», бр. [бры́ца] «куряче просо», п. ст. brzyca «сорт проса», болг. [бри́ца] «сорт пшениці», схв. [bríca] «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
бры́ца «куряче просо»	білоруська
бри́ца «сорт пшениці»	болгарська
brzyca «сорт проса»	польська
*bъrіса	праслов’янська
бри́ца «мишій сизий; куряче просо; китник, лисохвіст, Alopecurus L.»	російська
bríca «тс.»	сербохорватська
бор «різновид проса»	українська
βρίζα «вид зернової рослини»	фракійська
*bъrъ	?
brzyca «сорт проса»	?

бу́зі́во́к «однорічне теля; [теля, яке народилось восени ЛЧерк; бичок після першого року Дз; відгодоване теля Ва]»

очевидно, запозичення з тюркських мов;

ног. кум. бузав «теля», аз. бузов «теля до шести місяців», каз. бұзау «теля», тат. бозау, башк. бызау «тс.», тур. buzağı «тс.; молоді слони, носороги, жирафи», чаг. buzağu «тс.», можливо, пов’язані з тюрк. буз/боз «сірий, темний», монг. бур/бор «тс.» (пор. як. боруоску «теля з потемнілою шерстю; теля після п’яти місяців», боруор «темніти»);

у формах [бу́зи́мок, бу́зімок] простежується вплив з боку укр. зима́, на́зи́мок «однорічне теля», [на́зімок] «тс.»;

р. [бузави́к] «бичок від одного до двох років», [бузаво́к, бу́зевок, буз] «тс.», [бу́зевка] «однорічна телиця», [бузник] «однорічний баран», м. [бузе] «теля»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

бузело́к «півторарічне чи дворічне теля»

бузило́к «тс.»

бу́зи́мок «відгодоване теля Ва; однорічне теля»

бу́зинок «теля, яке народилося восени»

бузів'я́ «однорічне теля»

бузі́вка «телиця після першого року»

бу́зімок «тс. ЛЧерк; однорічне теля»

бузув'я «теля»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
бузов «теля до шести місяців»	азербайджанська
бызау «тс.»	башкирська
бұзау «теля»	казахська
бузе «теля»	македонська
бур «тс.» (пор. як. боруоску «теля з потемнілою шерстю; теля після п’яти місяців», боруор «темніти»)	монгольська
бор «тс.» (пор. як. боруоску «теля з потемнілою шерстю; теля після п’яти місяців», боруор «темніти»)	монгольська
бузав «теля»	ногайська
бузави́к «бичок від одного до двох років»	російська
бозау	татарська
buzağı «тс.; молоді слони, носороги, жирафи»	турецька
буз «сірий, темний»	тюркські
боз «сірий, темний»	тюркські
зима́	українська
бузаво́к	українська
бу́зевок	українська
буз «тс.»	українська
бу́зевка «однорічна телиця»	українська
бузник «однорічний баран»	українська
buzağu «тс.»	чагатайська
бузав «теля»	?
бу́зи́мок	?
бу́зімок	?
на́зи́мок «однорічне теля»	?
на́зімок «тс.»	?

бура́й «сильний ураган»

очевидно, результат контамінації форм бора́, бура́н «тс.», буреві́й;

Фонетичні та словотвірні варіанти

буре́й «сильний вітер, шквал»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
бора́	?
бура́н «тс.»	?
буреві́й	?

бурдю́к «міх із козячої або телячої шкіри (для води, вина); [шкіряна пастушача торба Пі]»

очевидно, давнє запозичення з тюркських мов на Кавказі;

наводилось аз. *бордук «міх для вина» при дтюрк. bor «вино», уйг. ст. бор «тс.», *бор-дук/*бор-лук «вмістилище (посудина) для вина»;

менш імовірне виведення слов’янських форм (безпосередньо або через румунську мову) з тур. bardak «жбан, склянка, вид глиняного глечика» (Brückner 49; Kałužn. 13);

сумнівне також виведення українських слів від рум. burdúh «бурдюк, ковальський міх, шкіряний фартух, міх волинки», burdúş, burdúf «тс.» (Vincenz 10; Tiktin 243);

р. бурдю́к «шкіряний міх», [бурдю́г], бр. бурдзю́к, п. burdziuk (заст.), burdiuh (з укр.), ч. слц. burďuk «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

бypдуга́тий «череватий, пузатий»

бордю́г

бордю́х «тс.; кендюх, міхур тварини»

бурдю́г

бурдюгъ (1669)

бурдю́х «свинячий міхур; іграшка з вим’ятого і надутого свинячого міхура»

бурдюшкува́ти «викидати колос»

бурдюшо́к «молодий, ще закритий колос жита, пшениці, ячменю»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
*бордук «міх для вина»	азербайджанська
бурдзю́к	білоруська
bor «вино»	давньотюркська
burdziuk (заст.), burdiuh (з укр.)	польська
burdúh «бурдюк, ковальський міх, шкіряний фартух, міх волинки»	румунська
burďuk «тс.»	словацька
bardak «жбан, склянка, вид глиняного глечика»	турецька
бор «тс.»	уйгурська
бурдю́г	українська
burďuk «тс.»	чеська
бор «тс.»	?
бор-дук/*бор-лук «вмістилище (посудина) для вина»	?
burdúş	?
burdúf «тс.»	?
бурдю́к «шкіряний міх»	?

бурівни́к «волошка, Centaurea scabiosa L.» (бот.)

очевидно, результат фонетичної видозміни форми *борівник, пов’язаної з бір «ліс»;

пор. іншу назву тієї ж рослини [ясокор боровий] Mak;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
борівник	?
бір «ліс»	?
іншу	?

буру́лька «висячий кусок льоду; [обточена голівка палки; скляна кулька Me; булька, пухирець Ж; малий горщик Пі; трубка, дудочка, шматочок різаної соломи Бі; дещиця, дрібничка Бі]»

очевидно, запозичення з тюркських мов;

пор. кар. крим.-тат. полов. бӳрлӳ «брунькастий», похідне від бӳр «брунька», а також кар. крим.-тат. полов. борулу «трубчастий», тур. borulu «тс.», похідне від бору (boru) «труба», яке зводиться до того самого тюрк. bor-/bur-, що й тат. буран «буран», борау «бурав»;

р. [буру́лька] «дудочка, трубочка, очеретинка, трубчастий стовбур», бирю́льки «дудочки, сопілки; дрібнички», болг. [буру́я] «залізна пічна труба»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

буру́ля «малий на зріст, товстий, з шишками на руках чоловік»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
буру́я «залізна пічна труба»	болгарська
бӳрлӳ «брунькастий»	караїмська
борулу «трубчастий»	караїмська
бӳрлӳ «брунькастий»	кримсько-татарська
борулу «трубчастий»	кримсько-татарська
бӳрлӳ «брунькастий»	половецька
борулу «трубчастий»	половецька
буру́лька «дудочка, трубочка, очеретинка, трубчастий стовбур»	російська
буран «буран»	татарська
borulu «тс.»	турецька
bor-/bur-	тюркські
бирю́льки «дудочки, сопілки; дрібнички»	українська
бӳрлӳ «брунькастий»	?
бӳр «брунька»	?
бору «труба» (boru)	?
борау «бурав»	?

забо́ра «загородження; гребля Ж; очеретяна стінка поперек річки для ловіння риби; ряд каменів поперек річища»

остаточно не з’ясоване;

зіставляється з двн. bara «огороджена земля», свн. bar «бар’єр, огорожа», лит. bãras «частина поля, оброблювана за один раз», лат. ferus «доріжка навколо грядки», ferio «б’ю, колю», гр. φάρος «ділянка землі» (Berп. І 76; Mühl.–Endz. І 265; Walde–Hofm. I 537; Фасмер II 70);

пов’язується також з бра́ти, беру́ (Pokrovski ZfSlPh 9, 102; Grünenthal IF 46, 103);

найімовірніше, як і заборо́ло, пов’язане з боро́ти;

р. забо́р «паркан»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
φάρος «ділянка землі»	грецька
bara «огороджена земля»	давньоверхньонімецька
ferus «доріжка навколо грядки»	латинська
ferio «б’ю, колю»	латинська
bãras «частина поля, оброблювана за один раз»	литовська
забо́р «паркан»	російська
bar «бар’єр, огорожа»	середньоверхньнімецька
бра́ти	?
беру́	?
заборо́ло	?
боро́ти	?

заборо́ло «частина шолома; щит на мурі фортеці» (іст.)

псл. *(za)bordlo;

пов’язується з бороти, псл. *borti;

р. [за́бороло] «огорожа», др. забороло «міська стіна; паркан на міській стіні», п. [brodło] «стіжок сіна; легка покрівля над током», ч. [bradlo] «поручні; скеля», слц. bradlo «скеля», стсл. забрало «стіна міської фортеці»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
забороло «міська стіна; паркан на міській стіні»	давньоруська
brodło «стіжок сіна; легка покрівля над током»	польська
*(za)bordlo	праслов’янська
*borti	праслов’янська
за́бороло «огорожа»	російська
bradlo «скеля»	словацька
забрало «стіна міської фортеці»	старослов’янська
bradlo «поручні; скеля»	чеська
бороти	?

фронт «лінія розгортання військ, а також бойового зіткнення з ворогом»

запозичення з французької мови;

фр. front «лоб, чоло; перед; фронт» походить від лат. frōns (род. в. frontis) «тс.», яке мало первісне значення «те, що виступає, видається вперед» і зводиться до іє. *bhron-t- від *bhren- «виступати наперед», *bher-/bhor- «краяти», звідки також псл. borъ, *borda, *borna, укр. бір, борода́, борона́;

р. бр. болг. м. фронт, п. слц. front, ч. вл. fronta, схв. фро̏нта, слн. frónta;

Фонетичні та словотвірні варіанти

нефронтови́к

прифронто́ви́й

фронта́льний

фронтови́й

фронтови́к

фрунт

хронт

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
фронт	білоруська
фронт	болгарська
fronta	верхньолужицька
*bhron-t- «виступати наперед»	індоєвропейська
*bhren-	індоєвропейська
frōns «тс.» (род. в. frontis)	латинська
фронт	македонська
front	польська
borъ	праслов’янська
*borda	праслов’янська
*borna	праслов’янська
фронт	російська
фро̏нта	сербохорватська
front	словацька
frónta	словенська
бір	українська
борода́	українська
борона́	українська
front «лоб, чоло; перед; фронт»	французька
fronta	чеська
*bher- / bhor- «краяти»	?

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України