БОРЗА — ЕТИМОЛОГІЯ

бо́рзий «швидкий»

менш обґрунтованими є зіставлення (Преобр. І 37; Machek ESJČ 71; БЕР І 102; Зализняк ВСЯ 6, 36; Sadn. – Aitz. VWb. l 486 – 487) з гр. βραχύς «короткий», лат. brevis «тс.»;
споріднене з лит. burzdùs «жвавий», burzdeti «рухатися, махати», сірл. bras «швидкий, стрімкий», можливо, також дінд. bhuráti «швидко рухається»;
псл. bъrzъ ‹*bъrg’-;
р. бо́рзый «скорий», бр. бо́рзды «швидкий», [бо́рзо] «швидко», др. бързыи «швидкий», п. bardzo «дуже, вельми», ст. barzo «тс.», ч. brzy «швидко», вл. bórzy «скоро», нл. bórze «тс.», полаб. borz «швидше», болг. бърз «швидкий», м. брз, схв. брз, слн. brz, стсл. бръзъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бі́рше «більше»
боржі́й «швидше»
борзина́ «бистрина»
борзи́ти «квапити»
бо́рзість
бо́рше «тс.»
на́борзі «наспіх»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бо́рзды «швидкий» білоруська
бърз «швидкий» болгарська
bórzy «скоро» верхньолужицька
βραχύς «короткий» грецька
bhuráti «швидко рухається» давньоіндійська
бързыи «швидкий» давньоруська
brevis «тс.» латинська
burzdùs «жвавий» литовська
брз македонська
bórze «тс.» нижньолужицька
borz «швидше» полабська
bardzo «дуже, вельми» польська
b праслов’янська
бо́рзый «скорий» російська
брз сербохорватська
bras «швидкий, стрімкий» середньоірландська
brz словенська
бръзъ «тс.» старослов’янська
бо́рзо «швидко» українська
brzy «швидко» чеська
burzdeti «рухатися, махати» ?
barzo «тс.» ?

амфібра́хій «один з віршових розмірів»

запозичення з грецької мови;
гр. ἀμφίβραχυς «тс.», букв. «короткий з обох боків», складається з основ ἀμφι«двояко-» і βραχύς «короткий», спорідненого з лат. brevis «тс.», псл. *bьrzъ, укр. [бо́рзий];
р. болг. амфибра́хий, бр. амфібра́хій, п. ч. amfibrach, слц. amfibrachius, amfibrach, м. амфибрах, схв. амфùбрах, слн. amfibráh;
Фонетичні та словотвірні варіанти

амфібра́х
амфібрахіа́льний
амфібрахі́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
амфібра́хій білоруська
амфибра́хий болгарська
ἀμφίβραχυς «тс.» грецька
brevis «тс.» латинська
амфибрах македонська
amfibrach польська
*b праслов’янська
амфибра́хий російська
амфùбрах сербохорватська
amfibrachius словацька
amfibrach словацька
amfibráh словенська
бо́рзий українська
amfibrach чеська
ἀμφι «двояко-» ?
βραχύς «короткий» ?

ба́рза «чорна вівця з білими грудьми; чорний цап»

запозичення з румунської мови;
рум. [bárză] «лелека» (з чорними крилами і білими грудьми), [bǎrzóiu] «тс.», (capra) bardzǎ («коза) ряба з чорним», аром. bardzŭ «білявий», очевидно, походять від алб. bardhë «білий, білявий», спорідненого з псл. *berza «береза» і ін;
відповідники південнослов’янських мов пройшли, очевидно, через аромунську мову;
болг. [барз] «попелястий, сивий», [ба́рзав, бардз, бардзи́в, ба́рдзав] «тс.», м. барз, барзав «з білими смугами на голові або на тілі (про козу); попелястий», схв. [ба́рза] (кличка барзистої вівці, кози), [бȁрзаст] «барзистий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́рдза «чорна коза з білими грудьми»
ба́рдзя «тс.»
барзи́ста «чорна коза з білими пасмами»
барзя «тс.»
борзі́й «тс. Г; чорний баран з білими грудьми Ж»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bardhë «білий, білявий» албанська
bardzŭ «білявий» аромунський
барз «попелястий, сивий» болгарська
барз македонська
*berza «береза» праслов’янська
bárză «лелека» (з чорними крилами і білими грудьми) румунська
ба́рза (кличка барзистої вівці, кози) сербохорватська
ба́рзав українська
бардз українська
бардзи́в українська
ба́рдзав «тс.» українська
барзав «з білими смугами на голові або на тілі (про козу); попелястий» українська
бȁрзаст «барзистий» українська
bǎrzóiu «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України