БОМКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
бом (вигук для передачі глухого удару дзвона)
звуконаслідувальне утворення, аналогічне до бам, бім, бум (див.);
бр. бом, п. слц. bom (вигук для передачі звуку дзвона);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бо́мкати
«глухо ударяти в дзвін; базікати»
бо́мки
(вигук на позначення удару в дзвін)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бом | білоруська |
| bom (вигук для передачі звуку дзвона) | польська |
| bom (вигук для передачі звуку дзвона) | словацька |
| бам | ? |
| бім | ? |
| бум | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України