БОЛГАРИН — ЕТИМОЛОГІЯ
болга́рин
засвоєна від тюркських болгар назва одного з південнослов’янських народів;
дтюрк. bulүаr «метис, змішаного походження» утворене від дієслова budamak, bulġmak «змішувати»;
первісне значення слова тлумачиться як «бунтар» (Pelliot, Oeuvres posthumes 2, 228–229);
менш переконливими були спроби пов’язання з назвою Во́лга (Šišmanov KSz 2, 47–48; Partridge 63), з герм. (н.) balgen «битися, боротися» (Detschew ZONF 2, 198–199) або з ос. bylgaeron «берег, обмілина; край (скелі, берега)» (Vernadsky, Origins of Russia 87);
р. болгарин, бр. болга́рын, др. болгаре (мн.), п. Bułgar, ч. слц. Bulhar, болг. бъ́лгарин, м. бугарин, схв. Бyгарин, слн. Bolgár, стсл. блъгары (зн. в. мн.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бовга́р
болга́р
Болга́рія
Болга́рщина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| болга́рын | білоруська |
| бъ́лгарин | болгарська |
| balgen «битися, боротися» (н.)(Detschew ZONF 2, 198--199) | германські |
| болгаре (мн.) | давньоруська |
| bulүаr «метис, змішаного походження» | давньотюркська |
| бугарин | македонська |
| bylgaeron «берег, обмілина; край (скелі, берега)» | осетинська |
| Bułgar | польська |
| болгарин | російська |
| Бyгарин | сербохорватська |
| Bulhar | словацька |
| Bolgár | словенська |
| блъгары (зн. в. мн.) | старослов’янська |
| Bulhar | чеська |
| bulġmak «змішувати» | ? |
| як «бунтар» | ? |
| Во́лга | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України