БОЙОК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бо́йко
назва середиьокарпатської частини українського населення, утворена від вигуку [бой (бо́йє)] «їйбогу», характерного для місцевого діалекту (пор. прізвище Бойкало (1586– 1590);
пор. також назву ле́мко, утворену від частки [лем] «лише, тільки»);
безпідставними були спроби пов’язання з кельтською етнічною назвою Boii, Воїkoi (Šafařík ČČM 10, 23–26; Целевич Правда 1868, 419; Партицький Дѣло № 255, 1894; Perwolf AfSIPh 7, 617– 618);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бо́йка
«жінка з родини бойків»
бо́йкати
«говорити бой (бойє)»
бойки́ня
Бо́йкі́вщина
бойчи́ха
«тс.»
бойчу́к
«малий бойко»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бой «їйбогу» (бо́йє)] | ? |
ле́мко | ? |
лем «лише, тільки» | ? |
коров'як «моховик напівповстистий (моховик зелений), Boletus subtomentosus (L.) Fr.» (бот.)
очевидно, видозмінене запозичення з російської мови;
р. [коровья́к] «білий гриб, Boletus edulis Bull.», [коро́вка, коро́ва́тик, коро́вик, коро́вник, коровя́к, коро́вятник] «тс.» зіставляються з [коро́вка] «гральна кість, подвійна головка п’ясткової кості домашньої рогатої худоби», пов’язаним з коро́ва, укр. коро́ва;
російські назви цього гриба, мабуть, зумовлені схожістю його зовнішньої форми з формою гральної кості;
пор. семантично подібні інші народні назви грибів, утворені від назв різних видів гральних костей: р. [ба́бка] «білий гриб, Boletus edulis Bul].». [бойки (мн.), пан] «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
коровья́к «білий гриб, Boletus edulis Bull.» | російська |
коро́вка «тс.» | російська |
коро́ва́тик «тс.» | російська |
коро́вик «тс.» | російська |
коро́вник «тс.» | російська |
коровя́к «тс.» | російська |
коро́вятник «тс.» | російська |
коро́вка «гральна кість, подвійна головка п’ясткової кості домашньої рогатої худоби» | російська |
коро́ва | російська |
ба́бка «білий гриб, Boletus edulis | російська |
бойки «тс.» (мн.), пан] | російська |
коро́ва | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України