БЛУДИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. blǫdъ, blǫdi ti ‹ *blond- пов’язане чергуванням голосних з основою blęd-(‹*blend-), збереженою в слові блядь;

споріднене з лит. blandýti(s) «хмуритись; тинятися; опускати очі (від сорому)», blandѝs «мутний, темний», дісл. blunda «закривати очі» та ін;

р. блуд, блуди́ть, бр. блуд, блудзі́ць, др. блудъ, блудити, п. błąd «помилка», błądzić «помилятися; блукати», ч. blud, blouditi «заблудитись», слц. blud, blúditi, вл. нл. błud «помилка, божевілля», вл. błudźic «блукати», нл. błuźiś «тс.», полаб. Blǫdål «блудив», болг. [блъда́я, блъда́], м. блада «маячить, говорить з гарячки», бланда «блукає», блуд, блуди, схв. блŷд «розпуста», блу́дети «блукати», блу́дити «блудити», слн. blód «розпуста», blóditi «блукати», стсл. блѫдь «розпуста», блѫдити «блукати; блудити»;

н. Bléndrahmen «підрамник» є складним словом, утвореним з основ дієслова blénden «затуляти, маскувати, засліплювати», спорідненого з дангл. blendan, стсл. блѫдити, укр. блуди́ти, і іменника Ráhmen «рама»;

запозичення з німецької мови;

п. blejtram «підрамник; рама для виготовлення ікони»;

може бути зіставлене і з бле́ндати «швендяти, плентати ногами»;

можливо, походить від нвн. blind «сліпий», Blínder «тс.» (іменник), спорідненого з дангл. blendan «засліплювати», псл. blǫditi, укр. блуди́ти;

не зовсім ясне;

пов’язане з блуд (див.);

припускається можливість його походження від незасвідченого *ублудок, пов’язаного з блуд (пом’якшення л’ під впливом вы́блядок «ублюдок, байстрюк»), яке походить від др. блясти «помилятися; розпусничати» (Фасмер IV 143; Преобр. II, вып. последний 37);

не виключається вплив на формування р. ублю́док слова верблю́д (Черных II 279–280);

походження р. ублю́док «помісь; (лайл.) позашлюбна дитина; людина з негативними рисами», зафіксованого з 1802 р., остаточно не з’ясоване;

очевидно, запозичення з російської мови;

бр. [ублю́дак] «маля від тварин різних порід» (Носович);