БЛИСК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
блиск
псл. blьskъ, blĕskъ, blisk-, суфіксальні утворення від іє. *bhlei-*bhloi-, *bhli-, того самого, що і в бліди́й та ін;
споріднені з лит. blaikštýtis «прояснятись», blyšketi «блискати», лтс. blaiskums «пляма», двн. bleih «блідий», нвн. bleich, дісл. bleikr «тс.», blíkja «блискати»;
звукова форма укр. бле- походить від псл. blъ- з ь у сильній позиції (як у blьskъ,), а звукова форма бли- в українській мові могла виникати як на місці псл. bli-, так і на місці псл. blь- з ь у слабій позиції (як у blьsčěti);
р. блеск, блесте́ть, бр. бліск, блі́скаць, блісь, др. бльскъ, блискъ, бльстѣти, блискати, п. blask, błysk, błyskać, ч. слц. blesk, blysk, вл. blěsk «блиск», вл. нл. błysk «блискавка», болг. бля́сък «блиск», бле́сна «блисну», м. блескот «блиск», блесне «блисне», схв. блȇсак, блȗсак «блиск, блискавка», слн. blèsk «блиск», blísk «блискавка», стсл. бльскъ «блиск», блискъ «блискавка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блеск
бле́скавий
бле́скати
блескі́тка
блескоті́ти
блесну́ти
блесте́нці
«блиски»
(мін.)
бле́стний
блестя́нка
«шкідник рапсу»
блесь
«тс.»
блещи́ця
«блищання»
блещі́
«блешня»
(мн.)
блискаве́ць
«світляк, Lampyris noctiluca L.»
(ент.)
блиска́вий
«блискучий»
блискави́ця
блискави́чний
«раптовий»
бли́скавка
«блискавиця; [блешня Mo; (ент.) світляк Ж; (іхт.) риба, що часто вистрибує з води; густера, Віісса, bjoerkna L.; верховодка, Alburnus alburnus L. Ж, Л--Г]»
бли́скавки
«скляні буси»
бли́скалка
«глечики жовті, Nuphar luteum Sm.»
(бот.)
бли́скальце
«блискітка»
бли́скати
бли́скіт
бли́скітка
блискону́ти
блискоті́ти
блискотливий
блиску́н
«каганець Я; блешня Mo»
блиску́чий
блиску́чка
«блискавка»
блисня́к
«слюда»
блисті́ти
блись
(виг.)
блища
«блискітка, сяйво»
блищавка
«гольян озерний, Phoxinus percnurus Pall.»
(іхт.)
блища́к
«блискітка Ж; (ент.) світляк»
блища́ти
блища́чий
блищачки́й
бли́щик
«блискітка»
блищи́ця
«верховодка»
(іхт.)
блищі́
«блиски»
(мін.)
ви́блиск
ві́дблиск
зблиск
о́блеск
пере́блиск
про́блиск
розблеск
ро́зблиск
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бліск | білоруська |
| бля́сък «блиск» | болгарська |
| blěsk «блиск» | верхньолужицька |
| błysk «блискавка» | верхньолужицька |
| bleih «блідий» | давньоверхньонімецька |
| bleikr «тс.» | давньоісландська |
| бльскъ | давньоруська |
| *bhlei-*bhloi- | індоєвропейська |
| blaiskums «пляма» | латиська |
| blaikštýtis «прояснятись» | литовська |
| блескот «блиск» | македонська |
| błysk «блискавка» | нижньолужицька |
| bleich | нововерхньонімецька |
| blask | польська |
| błysk | польська |
| błyskać | польська |
| blьskъ | праслов’янська |
| blъ- з ь у сильній позиції (як у blьskъ,) | праслов’янська |
| bli- | праслов’янська |
| blь- у слабій позиції (як у blьsčěti) | праслов’янська |
| блеск | російська |
| блȇсак | сербохорватська |
| blesk | словацька |
| blysk | словацька |
| blèsk «блиск»«блискавка» | словенська |
| blísk «блиск»«блискавка» | словенська |
| бльскъ «блиск» | старослов’янська |
| бле- | українська |
| блесте́ть | українська |
| блі́скаць | українська |
| блісь | українська |
| блискъ | українська |
| бльстѣти | українська |
| блискати | українська |
| бле́сна «блисну» | українська |
| блесне «блисне» | українська |
| блȗсак «блиск, блискавка» | українська |
| блискъ «блискавка» | українська |
| blesk | чеська |
| blysk | чеська |
| blĕskъ | ? |
| blisk- | ? |
| *bhli- | ? |
| бліди́й | ? |
| blyšketi «блискати» | ? |
| blíkja «блискати» | ? |
| бли- | ? |
бле́кнути
очевидно, псл. "blьknǫti (‹*bhlĭk-). поряд з яким, можливо, існувала форма псл. *bIěknǫti з *bhloik-;
споріднене з лит. nubliekti «блякнути»;
похідне від того самого кореня *bhel-/bhl-, який зберігається і в словах бі́лий, блиск, бліди́й;
зв’язок з блекота́, [бле́кіт] (Bern. I 63; Sadn.– Aitz VWb. I 141 –142) недостатньо обґрунтований;
р. блёкнуть;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бле́клий
бле́клість
бле́кній
«бляклий, блідий»
збле́клий
побле́клий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nubliekti «блякнути» | литовська |
| blьknǫti | праслов’янська |
| *bIěknǫti | праслов’янська |
| блёкнуть | російська |
| поряд | ? |
| *bhel-/bhl- | ? |
| бі́лий | ? |
| блиск | ? |
| бліди́й | ? |
| блекота́ | ? |
| бле́кіт | ? |
бли́кати «блимати»
утворення від іє. bhlī(*bhlei-) «сяяти», споріднене з блиск;
псл. blikati;
р. [бли́кать] «блискати» (про блискавку), ч. blikati, blik «блим», слц. blikat’, blik «блимання»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блик
«блим»
(вигук на позначення блимання світла)
бликоті́ти
«тс.»
блику́н
«примітивна лампа»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bhlī(*bhlei-) «сяяти» | індоєвропейська |
| blikati | праслов’янська |
| бли́кать «блискати» (про блискавку) | російська |
| blikat' «блимання» | словацька |
| blik «блимання» | словацька |
| blikati «блим» | чеська |
| blik «блим» | чеська |
| блиск | ? |
бли́мати
паралельне до бли́кати утворення від основи іє. *bhlī- (*bhlei-) «сяяти», споріднене з блиск;
слц. blinkat’ «блимати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блим
(виг.)
бли́мавка
«блукаючий вогник»
блимли́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *bhlī- «сяяти» (*bhlei-) | індоєвропейська |
| blinkat' «блимати» | словацька |
| бли́кати | ? |
| блиск | ? |
бліди́й
споріднене з лит. blaīvas «блідий, збляклий» (‹*blaidvas), двн. bleizza «блідість», дангл. blât «блідий, можливо, алб. bl’ehurë «блідий»;
псл. blědъ, утворення з суфіксом -do- від іє. *bhloi-/ bhlei-, того самого, що і в блиск та ін;
р. бле́дный, бр. Бле́дны, [бляды́], др. блěдым, п. blady, ч. слц. bledý, вл. нл. blědy, полаб. bledaić «блідість», болг. м. блед, бле́ден, схв. блȇд, слн. bled, стсл. блѣдъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бліда́вий
блі́день
«бура»
блі́дість
блі́длий
блі́дний
блідни́ця
«недокрів’я Ж; (бот.) білоцвітник, Leucojum vernum L. Ж»
блі́днути
блідо́та
блідува́тий
зблі́длий
поблі́длий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Бле́дны | білоруська |
| блед | болгарська |
| blědy | верхньолужицька |
| blât «блідий, можливо, алб. bl’ehurë «блідий» | давньоанглійська |
| bleizza «блідість» | давньоверхньонімецька |
| блěдым | давньоруська |
| *bhloi-/ | індоєвропейська |
| blaīvas «блідий, збляклий» (‹*blaidvas) | литовська |
| блед | македонська |
| blědy | нижньолужицька |
| bledaić «блідість» | полабська |
| blady | польська |
| blědъ | праслов’янська |
| бле́дный | російська |
| блȇд | сербохорватська |
| bledý | словацька |
| bled | словенська |
| блѣдъ | старослов’янська |
| бляды́ | українська |
| бле́ден | українська |
| bledý | чеська |
| -do- | ? |
| блиск | ? |
блік «світла пляма, відблиск»
через російську мову запозичено з німецької;
н. Blick «погляд, блиск, світле місце» споріднене з гр. φλέγω «горю, блищу», лат. flagro «горю», далі з псл. blikati, blьskъ, укр. бли́кати, блиск;
р. болг. блик, бр. блік, п. blik;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| блік | білоруська |
| блик | болгарська |
| φλέγω «горю, блищу» | грецька |
| flagro «горю» | латинська |
| Blick «погляд, блиск, світле місце» | німецька |
| blik | польська |
| blikati | праслов’янська |
| блик | російська |
| бли́кати | українська |
| blьskъ | ? |
| блиск | ? |
бліх «вибілювання; білильня, місце вибілювання полотна»
через польську мову запозичено з німецької;
н. Bléiche «місце для вибілювання» пов’язане з bleich «світлий, блідий», спорідненим з псл. blědъ (‹*bloid-), blьsкъ, укр. бліди́й, блиск;
бр. блех «місце для вибілювання полотна», п. blich, blech «місце, де білиться віск, полотно», нл. blejcha «місце для вибілювання»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бліха́р
«біли́льник (полотна)»
бліхо
«білильня»
бліхува
«вибілювати (полотно)»
бліши́ти
«тс.»
блѣхарня
(1627)
блѣхаръ
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| блех «місце для вибілювання полотна» | білоруська |
| blejcha «місце для вибілювання» | нижньолужицька |
| Bléiche «місце для вибілювання» | німецька |
| blich «місце, де білиться віск, полотно» | польська |
| blech «місце, де білиться віск, полотно» | польська |
| blědъ (‹*bloid-) | праслов’янська |
| бліди́й | українська |
| bleich «світлий, блідий» | ? |
| blьsкъ | ? |
| блиск | ? |
бля́кнути
лит. nubliŤkti «блякнути» вказує на можливість поряд з формою псл. blьnǫti, збереженою в укр. бле́кнути, р. блекнуть, паралельної форми псл. *bIěknǫti з основи *bhloik-, похідної від того самого кореня іє. *bhel-/bhl-, який зберігається і в словах бі́лий, бле́кнути, блиск, бліди́й;
вважається запозиченням з польської мови, в якій форма з bla- замість очікуваного *ble- відповідно до укр. бле́кнути, р. блёкнуть пояснюється як результат впливу з боку blady «блідий» [Bern. І 63);
бр. бля́кнуць, п. blaknąć, blakować «блякнути», вл. blak «блідість, бляклість»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блакува́ти
«тс.»
бля́клий
бля́клість
бляку́вати
«линяти»
блякува́тий
збля́клий
побля́клий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бля́кнуць | білоруська |
| blak «блідість, бляклість» | верхньолужицька |
| *bhel-/bhl- | індоєвропейська |
| nubliŤkti «блякнути» | литовська |
| blaknąć «блякнути» | польська |
| blakować «блякнути» | польська |
| blьnǫti | праслов’янська |
| *bIěknǫti | праслов’янська |
| блекнуть | російська |
| блёкнуть «блідий» | російська |
| blady «блідий» | російська |
| бле́кнути | українська |
| бле́кнути | українська |
| бі́лий | ? |
| бле́кнути | ? |
| блиск | ? |
| бліди́й | ? |
| bla- | ? |
| І | ? |
бля́ха «жерсть; [полиця Дз]»
через польську мову запозичено з німецької;
свн. blëch, нвн. Blech, споріднене з дісл. blik «сітка шолома», псл. blьskъ, укр. блиск;
непереконливою була спроба (Соболевский ЖСт 1892/2, 124) пов’язати з фр. plaque «пластинка, бляха з номером»;
р. бля́ха «металева пластинка», бр. бля́ха «жерсть», п. blacha, ч. plech, слц. bl’ach, plech, вл. нл. blach «тс.», болг. блех, блях «жерсть; пряжка», бля́ха «металева пластина на осі колеса»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бле́хлик
«бляшана мірка»
блешник
«тс.»
бляха
«зброя (XV ст.); жерсть (XVII ст.)»
бляха́р
бляха́рня
бляха́рство
бляхо́ваний
«критий бляхою; карбований»
бляхува́ти
«оббивати бляхою»
бляша́ний
бляша́нка
бля́шка
«мірка на горілку, децилітр»
ібляхі́вка
«літрова бляшанка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бля́ха «жерсть» | білоруська |
| блех | болгарська |
| blach «тс.» | верхньолужицька |
| blik «сітка шолома» | давньоісландська |
| blach «тс.» | нижньолужицька |
| Blech | нововерхньонімецька |
| blacha | польська |
| blьskъ | праслов’янська |
| бля́ха «металева пластинка» | російська |
| blëch | середньоверхньнімецька |
| bl'ach | словацька |
| plech | словацька |
| блиск | українська |
| блях «жерсть; пряжка» | українська |
| бля́ха «металева пластина на осі колеса» | українська |
| plaque «пластинка, бляха з номером» | французька |
| plech | чеська |
фле́гма «тягуча рідина, слиз, мокрота; незворушність, яка межує з байдужістю»
запозичене з грецької мови, можливо, через латинське посередництво (лат. phlegma);
гр. φλέγμα «вогонь, пожежа; флегма» пов’язане з φλέγω «палю, горю», спорідненим з дінд. bhrā́jate «світить, сяє», псл. blьskъ, укр. блиск;
р. бр. болг. м. фле́гма, п. ч. слц. flegma, схв. фле̏гма, слн. flégma, цсл. флегма;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фле́ґа
«мокрота»
флегма́тик
флегмати́чний
флегмо́на
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фле́гма | білоруська |
| фле́гма | болгарська |
| φλέγμα «вогонь, пожежа; флегма» | грецька |
| φλέγω «палю, горю» | грецька |
| bhrā́jate «світить, сяє» | давньоіндійська |
| phlegma | латинська |
| фле́гма | македонська |
| flegma | польська |
| blьskъ | праслов’янська |
| фле́гма | російська |
| фле̏гма | сербохорватська |
| flegma | словацька |
| flégma | словенська |
| блиск | українська |
| флегма | церковнослов’янська |
| flegma | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України