БЛИМАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
бли́мати
паралельне до бли́кати утворення від основи іє. *bhlī- (*bhlei-) «сяяти», споріднене з блиск;
слц. blinkat’ «блимати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блим
(виг.)
бли́мавка
«блукаючий вогник»
блимли́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *bhlī- «сяяти» (*bhlei-) | індоєвропейська |
| blinkat' «блимати» | словацька |
| бли́кати | ? |
| блиск | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України