БЛЕК — ЕТИМОЛОГІЯ
бле́кіт «цикута, Cicuta L.; болиголов, Conium maculatum L.; собача петрушка, Aethusa cynapium L. Mak» (бот.)
очевидно, пов’язане з блекотати «белькотіти, невиразно говорити», псл. blekotati, blekati «тс.» (пор. українську діалектну назву блекоти німи́ця);
подібні назви зумовлені отруйними властивостями відповідних рослин;
виведення від кореня іє. ’bhleik«сяяти» (Otrębski LP 1,122; Sadn.– Aitz. VWb. I 141–142) позбавлене підстав;
р. [блёкот] «болиголов; блекота», [блекота́] «тс.», бр. блёкат «блекота», п. blekot «собача петрушка», ч. [blekot] «тс.» (з укр. ?), слц. bl’akota «болиголов», вл. blek «блекота», болг. . [блек] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блекати́ця
«болиголов; блекота»
бле́кот
«блекота, Hyoscyamus niger L.; собача петрушка Mak»
блекота́
«Conium maculatum; Hyoscyamus niger; Cicuta virosa Mak»
блекотець
«болиголов»
зблекоти́тись
«збожеволіти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| блёкат «блекота» | білоруська |
| блек «тс.» | болгарська |
| blek «блекота» | верхньолужицька |
| 'bhleik «сяяти» | індоєвропейська |
| blekot «собача петрушка» | польська |
| blekotati | праслов’янська |
| блёкот «болиголов; блекота» | російська |
| bl'akota «болиголов» | словацька |
| блекота́ «тс.» | українська |
| blekot «тс.» (з укр. ?) | чеська |
| блекотати «белькотіти, невиразно говорити» | ? |
| blekati «тс.» (пор. українську діалектну назву блекоти німи́ця) | ? |
| блек «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України