БИРЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бир (вигук, яким підганяють овець)
вигуки бир, бер, бар виникли на основі відтворення крику овець, решта наведених слів є похідними від цих вигуків;
очевидно, з української мови походять уг. birka «вівця, баран» і запозичені з угорської мови ч. bira «вівця з короткою густою вовною», bírka, birka, слц. birka, схв. бȗрка «тс.», слн. [bîrka] «вівця»;
думки про запозичення би́рка в українську мову з угорської (Тимч. 90) або румунської (Niţă-Armaş та ін. Romanoslavica 16, 75) безпідставні;
р. бырь-бырь (вигук для скликання овець), [бе́ри-бе́ри, барь-барь, ба́ри-ба́ри] «тс.», [бы́рка> «ягня, ярка», п. birka «вівця, хутро, шапка», слн. bîrka «вівця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бар-бар
бер
бир-бир
(вигук для скликання овець)
би́раби́ра
бири́к-бири́к
(вигук для скликання індиків)
би́рка
«вівця; овеча шкура»
бирка́стий
«у дрібних завитках»
(про вовну)
би́ркати
(скликати овець)
бирца́-бирца́
би́ря
«тс.»
би́ря
«вівця»
(дит.)
брца-брца
«тс.»
відби́ркатися
«злучитися з бараном»
(про вівцю)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| birka «вівця, хутро, шапка» | польська |
| бырь-бырь (вигук для скликання овець) | російська |
| bîrka «вівця» | словенська |
| бе́ри-бе́ри | українська |
| барь-барь | українська |
| ба́ри-ба́ри «тс.» | українська |
| бы́рка «ягня, ярка» | українська |
бер «кладка, місток з двох колод»
менш переконливе зіставлення з бра́ти, псл. *bьrati (Brückner 26), а також з бри́ти (Ильинский РФВ 65, 224);
споріднене, можливо, з дісл. brú «міст», bryggia, двн. brucka, гал. brīva «тс.», лит. briaunà «край, ребро», далі з псл. *bry (brъvе) «брова»;
псл. *brьvь, *brъvь (› берв, з відпадінням кінцевого в);
др. брьвь «колода», п. ber (тільки у виразі czarnym szlakiem a berem iść з укр.), ч. ст. břev «місток», болг. бръв «перекладина, місток», схв. брв «колода, дошка», слн. bŕv «кладка, місток»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
берва
«тс.»
бере́
«стовбур дерева»
бир
«кладка»
(род. в. бирви, бирі)
бирх
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бръв «перекладина, місток» | болгарська |
| brīva «тс.» | галльська |
| brucka | давньоверхньонімецька |
| brú «міст» | давньоісландська |
| брьвь «колода» | давньоруська |
| briaunà «край, ребро» | литовська |
| ber (тільки у виразі czarnym szlakiem a berem iść з укр.) | польська |
| *bьrati | праслов’янська |
| *bry «брова» (brъvе) | праслов’янська |
| *brьvь | праслов’янська |
| брв «колода, дошка» | сербохорватська |
| bŕv «кладка, місток» | словенська |
| břev «місток» | чеська |
| бра́ти | ? |
| бри́ти | ? |
| bryggia | ? |
| *brъvь (› берв, з відпадінням кінцевого в) | ? |
| břev «місток» | ? |
би́рка «палка для карбування рахунків; вид дитячої гри»
пов’язувалося також і з псл. ѕъbiratі «збирати», др. биръ «подать» (Bern. І 57; Брандт РФВ 18, ЗО; Mikl. EW 9; Преобр. І 26; Шанский ЭСРЯ І 2, 122–123) або з тат. бермек «брати», уг. bér «податок» (SW I 152);
зіставлялося з норв. (і дат.) birk «береза» (Богданов Этногр. обозр. 109, 32–33; Zelenin ZfSlPh 2, 207);
остаточно не з’ясоване;
виводилось від тат. бир, ике «один, два» (Korsch AfSlPh 9,491; Mikl. TEl Nachtr. 1, 15; Тимч. 90);
р. би́рка кпалка для карбування», бр. бі́рка «тс.», п. bierka «гральна шашка, гральна кістка, прутик для дитячої гри, балотувальна куля, доля, жереб, вирок; позначка для розрахунку», [birka, biera] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
барки
«вид гри біля мерця у гуцулів»
бирка
«гральна шашка; жереб»
(1627)
биркува́ти
«робити помітки, карбувати»
бі́рка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бі́рка «тс.» | білоруська |
| биръ «подать» | давньоруська |
| birk «береза» (і дат.)(Богданов Этногр. обозр. 109, 32--33; Zelenin ZfSlPh 2, 207) | норвезька |
| bierka «гральна шашка, гральна кістка, прутик для дитячої гри, балотувальна куля, доля, жереб, вирок; позначка для розрахунку» | польська |
| ѕъbiratі «збирати» | праслов’янська |
| би́рка | російська |
| бермек «брати» | татарська |
| бир | татарська |
| bér «податок» | угорська |
| birka «тс.» | українська |
| biera «тс.» | українська |
| ике «один, два» | ? |
би́рче «такса для збирання податку»
форма бирчий нагадує форми тюркського походження на -чий;
пов’язується також (Bern. I 57; Шанский ЭСРЯ І 2, 122–123; ЭССЯ 2, 98– 99) з слов’янським дієсловом бирати «збирати»;
вважається (БЕР І 49; Skok І 155; Sadn.–Aitz. VWb.I 281) запозиченням з булгарської чи якоїсь іншої давньої тюркської мови;
похідне від др. биръ «подать», якому відповідають болг. бир «подать», м. бир «подать на монастир чи священика», схв. бȗр «доходи священика», слн. bîr «придане», стсл. биръ «подушна подать»;
виводилось (Mikl. EW 13; Gombocz 43–44) від уг. bér «плата»;
єдиної точки зору на походження др. биръ, стсл. биръ немає;
др. биръчии «збирач податків»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бирчий
«збирач податків»
(XVI ст.)
бирчое
«оплата на користь бирчого»
(XVI ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бир «подать» | болгарська |
| биръ «подать» | давньоруська |
| биръ | давньоруська |
| биръчии «збирач податків» | давньоруська |
| бир «подать на монастир чи священика» | македонська |
| бȗр «доходи священика» | сербохорватська |
| bîr «придане» | словенська |
| биръ | старослов’янська |
| bér «плата» | угорська |
| бирчий | ? |
| чий | ? |
| бирати «збирати» | ? |
| биръ «подушна подать» | ? |
бір «податок»
очевидно, запозичення з румунської мови;
рум. bir «податок, данина», молд. бир «тс.» походить від болг. ст. бир «податок», стсл. биръ, «подать, данина»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бир «податок» | болгарська |
| бир «тс.» | молдавська |
| bir «податок, данина» | румунська |
| биръ | старослов’янська |
| бир «податок» | ? |
брись (вигук, яким проганяють котів)
давнє утворення афективного характеру, споріднене з тпрусь і, можливо, з бир, бр;
малопереконливе виведення р. брысь від дієслів [бры́снуть] «прогнати кота», броса́ть, брыка́ть, бры́згать (Шанский ЭСРЯ I 2, 205);
припущення звуконаслідувального походження (Преобр. І 48; ЭСБМ І 392; Фасмер І 223) позбавлене підстав;
р. брысь (вигук, яким відганяють котів), [брыс], бр. [брысь] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бри
«тс.»
(-гайда)] Mo
бризь
(вигук, яким відганяють ягнят)
бри́ськи
«тс.»
брусь
(вигук, яким відганяють овець)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| брысь «тс.» | білоруська |
| брысь «прогнати кота» | російська |
| бры́снуть «прогнати кота» | російська |
| брысь (вигук, яким відганяють котів) | російська |
| брыс | українська |
| тпрусь | ? |
| бир | ? |
| бр | ? |
| броса́ть | ? |
| брыка́ть | ? |
| бры́згать | ? |
наби́р-наби́р (вигук, яким підкликають овець)
результат злиття частки на 2 і вигука бир 1 (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
набе́р
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| набе́р | українська |
| бир | українська |
| на | українська |
| на | українська |
пррст (вигук, яким завертають овець)
звуконаслідувальні утворення, можливо, пов’язані з бир (вигук, яким підганяють овець), тпру (вигук, яким зупиняють коней);
п. [prru, prruć, prś, prśś] (вигуки, якими відвертають і закликають овець);
Фонетичні та словотвірні варіанти
пршьо
(вигук, яким підкликають коней)
рист
(вигук, яким підганяють овець)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| prru (вигуки, якими відвертають і закликають овець) | польська |
| prruć (вигуки, якими відвертають і закликають овець) | польська |
| prś (вигуки, якими відвертають і закликають овець) | польська |
| prśś (вигуки, якими відвертають і закликають овець) | польська |
| бир (вигук, яким підганяють овець) | українська |
| тпру (вигук, яким зупиняють коней). | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України