БЕШКЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ

бе́шкет

остаточно не з’ясоване;
виводилось (Потебня РФВ І 264) від нвн. Beschíss «обман, хитрість», снн. beschiten «обдурювати», утворених за допомогою префікса bе- «об-» від основи дієслова scheißen (снн. schiten) «випорожнятися, бруднити», спорідненого з лит. skíesti «розбавляти, розділяти», лтс. šķidrs «хворий на понос», лат. scindere «розколювати»;
але можливість запозичення з нижньонімецьких говорів слова, відомого лише на східноукраїнській території, сумнівна;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бешке́тник
бешке́тництво
бешкетува́ти
бе́шпет
бешпе́тити «бруднити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
scindere «розколювати» латинська
šķidrs «хворий на понос» латиська
skíesti «розбавляти, розділяти» литовська
Beschíss «обман, хитрість» нововерхньонімецька
beschiten «обдурювати» середньонижньонімецька
bе- «об-» ?
schiten «випорожнятися, бруднити» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України