БЕЛЕТРИСТИКА — ЕТИМОЛОГІЯ
белетри́ст
очевидно, запозичення з німецької мови;
н. Belletríst утворено на основі фр. belles-lettres (мн.) «красне письменство», утвореного з прикметника belles (мн. жін. р. від beau «гарний»), що походить від лат. bellus (‹*duenlos) «гарний», спорідненого з лат. bonus «добрий», дінд. dúvaḥ «виявлення пошани», і lettres, яке походить від лат. littera «буква»;
р. беллетри́ст, бр. белетры́ст, п. beletrysta, ч. слц. beletrista, вл. beletristika, болг. м. белетри́ст, схв. белèтрист, слн. beletríst;
Фонетичні та словотвірні варіанти
белетриза́ція
белетри́стика
белетристи́чний
белєтризува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| белетры́ст | білоруська |
| белетри́ст | болгарська |
| beletristika | верхньолужицька |
| dúvaḥ «виявлення пошани» | давньоіндійська |
| bellus «гарний» (‹*duenlos) | латинська |
| bonus «добрий» | латинська |
| littera «буква» | латинська |
| белетри́ст | македонська |
| Belletríst | німецька |
| beletrysta | польська |
| беллетри́ст | російська |
| белèтрист | сербохорватська |
| beletrista | словацька |
| beletríst | словенська |
| belles-lettres «красне письменство» (мн.) | французька |
| beletrista | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України