БЕКА — ЕТИМОЛОГІЯ

загальнослов’янське утворення афективного характеру;

р. бя (вигук гидливості), бяка «бека», п. be, ч. bakaný, bekaný (дит.) «гидкий», [be’] «тс.», слц. baka «гидота», вл. bak «гидкий», слн. bàk (дит.) «тс.»;

неясне;

можливо, похідне від дит. бе́ка «бруд»;

тур. ст. beg «намісник», споріднене з тур. bey «пан», аз. бәк, каз. кирг. узб. бек «пан», є, очевидно, давнім запозиченням з китайської мови;

запозичення з турецької мови;

р. бр. бек, п. beg, bek, beh, ч. слц. beg, м. бег, схв. бȅг;

запозичення з англійської мови;

англ. back «захисник» є результатом видозміни значення back «задній», спорідненого з псл. bokъ, укр. бік;

р. бр. болг. м. бек, п. слц. bek, ч. bek, back, схв. бȅк, слн. bék;