БГАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

загальноприйнятої етимології не має;

вважається (Mikl. EW 82; Bern. I 366) результатом метатези основи *gъb-atí «гнути»;

пов’язується також (Потебня РФВ 4, 125; Ильинский РФВ 62, 253 – 254, 259; Machek Slavia 23, 65; Sł. prasł. І 463) з дінд. bhujáti «гне», гот. biugan «гнути», нвн. biegen «тс.», лит. pabūgti «злякатись», які походять від іє. *bheugh- «гнути»;

р. [бгать] «гнути, м’яти», [бга́ться] «протискуватися», [обы́га] «теплий одяг, ковдра», бр. [бгаць] «пхати, тиснути»;

сумнівне пов’язання з укр. бга́ти, р. [бгать] (Ильинский РФВ 62, 258; Шанский ЭСРЯ І 2, 209) або гора́ (Mikl. EW 73), а також етимологічне виведення з чаг. bögri «кривий, зігнутий», тур. [bögri] «горб» (Преобр. І 50; Bern. І 97; Matzenauer LF 7, 17; Mikl. TEI Nachtr. II 90) або зіставлення з ос. būkʼ «згорблений», bokʼ «тс.», нвн. Buckel «горб» (Абаев ИЭСОЯ І 269);

мабуть, споріднене з лтс. baũgurs «горб, пагорок», buguraĩns «горбкуватий», bauga «поплавець на рибальській сітці», budzis «ґуля, жовно», а також дінд. bhugnáḥ «гнутий», нвн. biegen «гнути», гот. biugan «тс.», від іє. *bheug(h)- «гнути»;

псл. *bugъrъ;

р. бр. буго́р, бр. [буго́рынне] «нагромадження, купа», [буго́рыць] «будувати, зводити абияк»;

запозичення з англійської мови;

англ. boom «жердина, колода» походить від гол. boom «колода, дерево», спорідненого з двн. boum «дерево», нвн. Baum «тс.», англ. beam «тс., колода; промінь», шв. bom «колода, брус», двн. biogan «гнути», гот. biugan «тс.», дінд. bhujáti «гне, відсуває», можливо, також укр. бга́ти, бі́гти;

менш переконливе виведення бум від шв. bom (Шанский ЭСРЯ І 2, 225);

р. бр. бум, п. bum, bom, ч. bom;

запозичення з німецької мови;

нвн. Bucht «тс.; вигин, кривизна» пов’язане з дієсловом biegen «гнути», спорідненим з дангл. būgan «тс.», дінд. bhujáti «гне, відсуває», лит. būgti «злякатись», укр. бга́ти, бі́гти;

р. бр. болг. бу́хта, П. вл. нл. buchta;

результат спрощення форми *бгало, похідної від бга́ти «гнути»;

р. [га́ло] «тс.»;

результат видозміни значення дієслова забга́ти «укласти щось куди-небудь; запхати, заховати», похідного від бга́ти «м’яти; складати, згортати; вкладати, втискаючи щось куди-небудь»;

запозичення з польської мови;

п. framuga, framboga – складні слова, утворені з компонентів, які надійної етимології не мають;

перший компонент зіставляють (Фасмер IV 205) з н. Rahmen «рама», двн. rama «тс.» (‹*hrama), другий – з н. Bogen «дуга, арка, лук», двн. bogo, свн. boge «тс.» (Фасмер IV 205; Sławski I 236; Brückner 127), які пов’язані з biegen «гнути, згинати, нахиляти», спорідненим із свн. biegen, двн. biogan, гот. biugan, іє. *bheugh- «тс.», звідки, можливо, псл. *bъgati, укр. бга́ти;

менш імовірні припущення про зв’язок з н. Brandbogen «дуга, арка в кам’яній стіні» через асиміляцію b – b ≥ f – b (Sł. wyr. obcych 233; Bern. I 283) або зі шв. frambog «згин; плече, лопатка», frambyggnad «ванькир» (Matzenauer 160; Karłowicz SWO 169; SW I 771);

р. бр. фраму́га, п. framuga, заст. frambuga, framboga, [farmuga], ч. frambouch;

запозичення з італійської мови;

іт. fuga «фуга; біг; течія» походить від лат. fuga «втеча; біг; швидка течія; ряд, низка», fugio «тікаю», споріднених з гр. φεύγω «тікаю», яке зводиться до іє. *bheug(h)- «текти; гнути», звідки також дінд. bhujáti «згинає», гот. biugan «гнути», англ. bow «гнути», можливо, укр. бга́ти;

р. бр. болг. м. фу́га, п. ч. fuga, слц. слн. fúga, схв. фуга;