БГАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

бга́ти «складати, згортати; [вити (гніздо)]; втискувати, впихати, м’яти; робити з тіста пироги, коровай»

загальноприйнятої етимології не має;
вважається (Mikl. EW 82; Bern. I 366) результатом метатези основи *gъb-atí «гнути»;
пов’язується також (Потебня РФВ 4, 125; Ильинский РФВ 62, 253 – 254, 259; Machek Slavia 23, 65; Sł. prasł. І 463) з дінд. bhujáti «гне», гот. biugan «гнути», нвн. biegen «тс.», лит. pabūgti «злякатись», які походять від іє. *bheugh- «гнути»;
р. [бгать] «гнути, м’яти», [бга́ться] «протискуватися», [обы́га] «теплий одяг, ковдра», бр. [бгаць] «пхати, тиснути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бга́йниця «жінка, що робить із тіста весільні хліби»
бгал «колода для вигинання полозів»
бга́льня «дві вбиті в землю колоди для вигинання санних полозів; колодка для вигинання рибальських та інших крючків Я»
бгаля́р «майстер, що вигинає обіддя, полози»
бга́нка «складка, зморшка»
бга́нок «пакунок»
бгачки́й «гнучкий»
на́бгом «напхом, щільно»
обга́ва «бгал»
убига́ти «втискувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бгаць «пхати, тиснути» білоруська
biugan «гнути» готська
bhujáti «гне» давньоіндійська
*bheugh- «гнути» індоєвропейська
pabūgti «злякатись» литовська
biegen «тс.» нововерхньонімецька
бгать «гнути, м’яти» російська
бга́ться «протискуватися» українська
обы́га «теплий одяг, ковдра» українська
*gъb-atí «гнути» ?

буго́р «пагорб»

сумнівне пов’язання з укр. бга́ти, р. [бгать] (Ильинский РФВ 62, 258; Шанский ЭСРЯ І 2, 209) або гора́ (Mikl. EW 73), а також етимологічне виведення з чаг. bögri «кривий, зігнутий», тур. [bögri] «горб» (Преобр. І 50; Bern. І 97; Matzenauer LF 7, 17; Mikl. TEI Nachtr. II 90) або зіставлення з ос. būkʼ «згорблений», bokʼ «тс.», нвн. Buckel «горб» (Абаев ИЭСОЯ І 269);
мабуть, споріднене з лтс. baũgurs «горб, пагорок», buguraĩns «горбкуватий», bauga «поплавець на рибальській сітці», budzis «ґуля, жовно», а також дінд. bhugnáḥ «гнутий», нвн. biegen «гнути», гот. biugan «тс.», від іє. *bheug(h)- «гнути»;
псл. *bugъrъ;
р. бр. буго́р, бр. [буго́рынне] «нагромадження, купа», [буго́рыць] «будувати, зводити абияк»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

буге́р
бугі́р «тс.»
бугорча́тка «туберкульоз» (заст.)
бугра́стий
бугри́стий
бугрува́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
буго́р білоруська
буго́рынне «нагромадження, купа» білоруська
biugan «тс.» готська
bhugnáḥ «гнутий» давньоіндійська
*bheug(h)- «гнути» індоєвропейська
baũgurs «горб, пагорок» латиська
Buckel «горб» нововерхньонімецька
biegen «гнути» нововерхньонімецька
būkʼ «згорблений» осетинська
*bugъrъ праслов’янська
бгать російська
буго́р російська
bögri «горб» турецька
бга́ти українська
буго́рыць «будувати, зводити абияк» українська
bögri «кривий, зігнутий» чагатайська
bokʼ «тс.» ?
buguraĩns «горбкуватий» ?
bauga «поплавець на рибальській сітці» ?
budzis «ґуля, жовно» ?

бум «брус для гімнастичних вправ»

запозичення з англійської мови;
англ. boom «жердина, колода» походить від гол. boom «колода, дерево», спорідненого з двн. boum «дерево», нвн. Baum «тс.», англ. beam «тс., колода; промінь», шв. bom «колода, брус», двн. biogan «гнути», гот. biugan «тс.», дінд. bhujáti «гне, відсуває», можливо, також укр. бга́ти, бі́гти;
менш переконливе виведення бум від шв. bom (Шанский ЭСРЯ І 2, 225);
р. бр. бум, п. bum, bom, ч. bom;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
boom «жердина, колода» англійська
beam «тс., колода; промінь» англійська
бум білоруська
boom «колода, дерево» голландська
biugan «тс.» готська
boum «дерево» давньоверхньонімецька
biogan «гнути» давньоверхньонімецька
bhujáti «гне, відсуває» давньоіндійська
Baum «тс.» нововерхньонімецька
bum польська
bom польська
бум російська
бга́ти українська
bom чеська
bom «колода, брус» шведська
bom шведська
бі́гти ?
бум ?

бу́хта «затока»

запозичення з німецької мови;
нвн. Bucht «тс.; вигин, кривизна» пов’язане з дієсловом biegen «гнути», спорідненим з дангл. būgan «тс.», дінд. bhujáti «гне, відсуває», лит. būgti «злякатись», укр. бга́ти, бі́гти;
р. бр. болг. бу́хта, П. вл. нл. buchta;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́хта білоруська
бу́хта болгарська
būgan «тс.» давньоанглійська
bhujáti «гне, відсуває» давньоіндійська
būgti «злякатись» литовська
Bucht «тс.; вигин, кривизна» нововерхньонімецька
бу́хта російська
бга́ти українська
biegen «гнути» ?
бі́гти ?

га́ло «пристрій для вигинання обіддя, полозів»

результат спрощення форми *бгало, похідної від бга́ти «гнути»;
р. [га́ло] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
га́ло «тс.» російська
бгало ?
бга́ти «гнути» ?

забга́ти «прибрати до рук»

результат видозміни значення дієслова забга́ти «укласти щось куди-небудь; запхати, заховати», похідного від бга́ти «м’яти; складати, згортати; вкладати, втискаючи щось куди-небудь»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
забга́ти «укласти щось куди-небудь; запхати, заховати» ?
бга́ти «м’яти; складати, згортати; вкладати, втискаючи щось куди-небудь» ?

фраму́га «верхня частина віконної рами або дверей, яка звичайно відчиняється»

запозичення з польської мови;
п. framuga, framboga – складні слова, утворені з компонентів, які надійної етимології не мають;
перший компонент зіставляють (Фасмер IV 205) з н. Rahmen «рама», двн. rama «тс.» (‹*hrama), другий – з н. Bogen «дуга, арка, лук», двн. bogo, свн. boge «тс.» (Фасмер IV 205; Sławski I 236; Brückner 127), які пов’язані з biegen «гнути, згинати, нахиляти», спорідненим із свн. biegen, двн. biogan, гот. biugan, іє. *bheugh- «тс.», звідки, можливо, псл. *bъgati, укр. бга́ти;
менш імовірні припущення про зв’язок з н. Brandbogen «дуга, арка в кам’яній стіні» через асиміляцію b – b ≥ f – b (Sł. wyr. obcych 233; Bern. I 283) або зі шв. frambog «згин; плече, лопатка», frambyggnad «ванькир» (Matzenauer 160; Karłowicz SWO 169; SW I 771);
р. бр. фраму́га, п. framuga, заст. frambuga, framboga, [farmuga], ч. frambouch;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фарму́ґа
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фраму́га білоруська
biugan готська
rama «тс.» (‹*hrama) давньоверхньонімецька
bogo давньоверхньонімецька
biogan давньоверхньонімецька
*bheugh- «тс.» індоєвропейська
Rahmen «рама» німецька
Bogen «дуга, арка, лук» німецька
biegen «гнути, згинати, нахиляти» німецька
Brandbogen «дуга, арка в кам’яній стіні» німецька
framuga польська
framboga польська
framuga польська
frambuga польська
framboga польська
farmuga польська
*bъgati праслов’янська
фраму́га російська
boge «тс.» середньоверхньнімецька
biegen середньоверхньнімецька
бга́ти українська
frambouch чеська
frambog «згин; плече, лопатка» шведська
frambyggnad «ванькир» шведська

фу́га «форма поліфонічного твору» (муз.)

запозичення з італійської мови;
іт. fuga «фуга; біг; течія» походить від лат. fuga «втеча; біг; швидка течія; ряд, низка», fugio «тікаю», споріднених з гр. φεύγω «тікаю», яке зводиться до іє. *bheug(h)- «текти; гнути», звідки також дінд. bhujáti «згинає», гот. biugan «гнути», англ. bow «гнути», можливо, укр. бга́ти;
р. бр. болг. м. фу́га, п. ч. fuga, слц. слн. fúga, схв. фуга;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фу́ґа
фуга́то «епізод у музичному творі, побудований у стилі фуги»
фугува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bow «гнути» англійська
фу́га білоруська
фу́га болгарська
biugan «гнути» готська
φεύγω «тікаю» грецька
bhujáti «згинає» давньоіндійська
*bheug(h)- «текти; гнути» індоєвропейська
fuga «фуга; біг; течія» італійська
fuga «втеча; біг; швидка течія; ряд, низка» латинська
fugio «тікаю» латинська
фу́га македонська
fuga польська
фу́га російська
фуга сербохорватська
fúga словацька
fúga словенська
бга́ти українська
fuga чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України