БАХУР — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ба́хур «волоцюга, розпусник; байстрюк; [хлопчисько, єврейська дитина]»
запозичення з гебрайської мови;
гебр. bāxūr «юнак» (первісно «вишуканий, красивий»), ід. Bacher «юнак; учитель» є похідними від дієслова baxar «обирати, вибирати»;
р. [ба́харь] «полюбовник», бр. [ба́хур] «волоцюга; коханець; молодий єврей», [бахар] «коханець», п. bachor «вередлива дитина; байстрюк»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́хор
«хлопчик, шибеник»
бахоръ
«єврейська дитина»
(XVIII ст.)
ба́хурка
«розпусниця»
бахурня́
«дітлашня»
бахурня́тський
«розпусницький»
бахурува́ти
«розпутничати»
бахурув́атий
«розпусний»
бахурча́
«малий бахур»
бахуръ
«єврейська дитина (1616); полюбовник (XVIII ст.)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ба́хур «волоцюга; коханець; молодий єврей» | білоруська |
| bāxūr «юнак» (первісно «вишуканий, красивий») | гебрайська |
| Bacher «юнак; учитель» | ідиш |
| bachor «вередлива дитина; байстрюк» | польська |
| ба́харь «полюбовник» | російська |
| бахар «коханець» | українська |
| baxar «обирати, вибирати» | ? |
ба́ха «випуклість, складка»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане, як запозичення, з свн. bache «стегно, окорок», що є варіантом форми backe «тс.», від якої походить фр. ст. англ. bacon «бекон»;
з другого боку, може бути пов’язане з п. [bachórz] «пузо», [bachora] «тс.», ч. слц. bachor «пузо, рубець (частина шлунка жуйних тварин)», болг. [ба́хур] «товста кишка (у тварин)», які виводяться (Laskowski RSł 26/1, 51 – 57) від псл. *bax- «набухати, набрякати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баха́стий
«опуклий, зморшкуватий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bacon «бекон» | англійська |
| ба́хур «товста кишка (у тварин)» | болгарська |
| bachórz «пузо» | польська |
| *bax- «набухати, набрякати» | праслов’янська |
| bache «стегно, окорок» | середньоверхньнімецька |
| bachor «пузо, рубець (частина шлунка жуйних тварин)» | словацька |
| bacon «бекон» | французька |
| bachor «пузо, рубець (частина шлунка жуйних тварин)» | чеська |
| backe «тс.» | ? |
| bacon «бекон» | ? |
| bachora «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України