БАТЯРА — ЕТИМОЛОГІЯ

бе́тяр «волоцюга, розбійник»

в українську і західнослов’янські мови запозичено через посередництво yг. betyár «нероба, волоцюга, розбійник» з болгарської або сербської мови, де це слово походить від тур. bekâr «холостий», що зводиться до перс. bīkār (bī kar) «без заняття»;
виведення від ар. bikr «дівчина» чи перс. bekr «незайманий, непорочний» (БЕР І 41) помилкове;
п. [baciárz] «підліток; волоцюга», [bаtiar, byciár) «тс.», ч. діал. слц. beťár «пройдисвіт, розбійник», болг. бекя́рин, бекя́р «холостяк, бобиль», м. беḱар «холостяк, гультяй», схв. бèћāр «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́тяр
батя́рний
батярня́ (зб.)
батярува́ти
ба́цяр «тс.»
бетярчу́к
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бекя́рин болгарська
беḱар «холостяк, гультяй» македонська
baciárz «підліток; волоцюга» польська
бèћāр «тс.» сербохорватська
beťár «пройдисвіт, розбійник» словацька
bаtiar «тс.» українська
byciár «тс.» українська
бекя́р «холостяк, бобиль» українська
beťár «пройдисвіт, розбійник» чеська
beťár «пройдисвіт, розбійник» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України