БАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

бат «батіг Mo; палка»

зіставлення з кімр. bathu «бити, рубати» (Фасмер I 133) непевне, оскільки останнє може бути запозиченим з латинської мови (Walde–Hofm. І 99);
очевидно, похідне від іє. *bhāt«бити», з яким пов’язані також галльсько-лат. battuo «б’ю», двн. Batu- «битва», дангл. beadu «тс.», лат. con-fūto «збиваю» (Bern. I 46);
псл. batъ «палка», пов’язане з дієсловом baiati «бити, рубати»;
р. [бат] «дрючок», бр. [бат] «довгий батіг», п. bat «батіг; тонкий посторонок; тілесна кара, побиття», схв. «молоток, дрючок, батіг», бȁта «тс.», слн. bàt (bát) «дрючок, дерев’яний молоток»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бату́ра
батурме́н «тс.»
батю́га «великий батіг»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бат «довгий батіг» білоруська
beadu «тс.» давньоанглійська
Batu- «битва» давньоверхньонімецька
*bhāt «бити» індоєвропейська
bathu «бити, рубати» кімрська
con-fūto «збиваю» латинська
bat «батіг; тонкий посторонок; тілесна кара, побиття» польська
batъ «палка» праслов’янська
бат «дрючок» російська
bàt «дрючок, дерев’яний молоток» (bát) словенська
бȁта «тс.» українська
battuo «б’ю» ?
baiati «бити, рубати» ?

бат «вітрильний човен»

Фасмер (І 133) пов’язує р. [бат] «видовбаний з однієї колоди човен» з [бат] «дрючок», припускаючи початкове значення «колода, стовбур»;
може бути пов’язане з р. [бат] «видовбаний з однієї колоди човен», яке виводиться від дісл. batr «човен», що походить від дангл. bāt «тс.» (Elis. Meyer ZfSIPh 5, 144; Kluge-Mitzka 91; Skeat 54), або з п. bat «вітрильний човен», яке походить від іт. batto «човен», battello «тс.» (Brückner KZ 48, 162), що зводиться до того самого дангл. bāt;
походження остаточно не з’ясоване;
Фонетичні та словотвірні варіанти

батъ (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bāt «тс.» давньоанглійська
bāt давньоанглійська
batr «човен» давньоісландська
batto «човен» італійська
bat «вітрильний човен» польська
бат «видовбаний з однієї колоди човен» російська
бат «видовбаний з однієї колоди човен» російська
бат «дрючок» ?
значення «колода, стовбур» ?
battello «тс.» ?

абажур

фр. abat-jour утворено з дієслова abattre «збивати, ослабляти», яке складається з префікса а-, пов'язаного з лат. ab «від», ab- (перед приголосними c, q, t – abs-) «геть, у-», спорідненим з гр. ἄπο, ἀπο- «від, геть», гот. af «від», і дієслова battre «бити», пов’язаного з лат. battuere, *battere «тс.», спорідненим з укр. бат, та з іменника jour «день, світло»;
запозичення з французької мови;
р. бр. болг. м. Абажу́р, n. abażur, ч. слц. abažúr, схв. Аба́жу́р;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
абажу́р верхньонімецька
af «від» готська
ἄπο грецька
ἀπο- «від, геть» грецька
ab «від» латинська
ab- «геть, у-» (перед приголосними c, q, t -- abs-) латинська
battuere латинська
*battere «тс.» латинська
abs- латинська
абажу́р македонська
Аба́жу́р сербохорватська
abažúr словацька
бат українська
abat-jour «збивати, ослабляти» французька
a- французька
battre «бити» французька
jour «день, світло» французька
abattre французька
abažúr чеська
абажу́р ?
абажу́р ?

ба́дя «чоловік старшої сестри; (дит.) старший брат»

молд. ба́де «дядьку», рум. báde «тс.» походять, можливо, від болг. ба́тя, ба́тьо, ба́те «тс.»;
запозичення з східнороманських мов;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́діка «тс.»
ба́дьо «батько, старший віком чоловік»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́тя болгарська
ба́де «дядьку» молдавська
báde «тс.» румунська
ба́тьо ?
ба́те «тс.» ?

батале́в «збивачка в масничці; посуд на молоко Ко»

запозичення з східнороманських мов;
рум. bătălắu «праник для білизни; товкач» утворене за допомогою суфікса -ălău від основи дієслова báte «бити», яке noxoдить від лат. batt(u)ere «тс.», запозиченого з галльської мови і спорідненого з псл. batъ, batati, укр. бат, бата́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

батала́ «копистка. якою мішають сир»
батале́й «збивачка в масничці»
баталів «копистка для вимішування мамалиґи ДзАтл II, [баталю́в] «тс.»
бата́лів
баталі́я «колоті́вка, мішальник»
бателе́в
ботелев «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
batt(u)ere «тс.» латинська
batъ праслов’янська
bătălắu «праник для білизни; товкач» румунська
бат українська
báte «бити» ?
batati ?
бата́ти ?

баті́г

похідне утворення від бат «палка» з тим самим суфіксом -og-, що і в слові пирі́г;
спроба пов’язати з тюрк. botak, budak «гілка, сук» (Mikl. TEI I 17; Sławski I 28; Добродомов Этимология 1967, 253–258) здається менш обґрунтованою;
р. бато́г «палка, хворостина, батіг», др. батогъ «батіг», п. batog «нагай, канчук», ч. ст. batoh «батіг», стсл. батогъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

баті́й
бато́жжя «батоги, нагаї»
батожи́лно «пужално»
батожи́на
батожи́стий
бато́жи́ти
бато́жник «той, що займається лише батогами і кіньми»
бату́г «батіг»
бату́га «великий батіг»
Ібаті́жє «батоги, довгі стебла, вуса у рослин»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
батогъ «батіг» давньоруська
batog «нагай, канчук» польська
бато́г «палка, хворостина, батіг» російська
батогъ «тс.» старослов’янська
botak тюркські
batoh «батіг» чеська
бат «палка» ?
-og- ?
пирі́г ?
budak «гілка, сук» ?
batoh «батіг» ?

бато́ва́ «запорозька валка в’ючних коней; лава, ряд; загін, партія; кілька пар волів цугом; [юрба; валка]» (заст.)

очевидно, похідне від *бат «посторонок, повід» (пор. п. bat «тонкий посторонок»), пов’язаного з бат «нагай, батіг, палка»;
п. [batownia] «валка пов’язаних в’ючних коней» (з укр.), bat «тонкий посторонок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бата́ва «тс.»
батівня́ «валка в’ючних коней»
батова́ти «робити батову; зв’язувати коней поводами»
батови́й «в’ючний»
батовня́ «юрба»
бато́вня́ «тс.»
батува́ти «тс.; брати в полон»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
batownia «валка пов’язаних в’ючних коней»«тонкий посторонок»укр.), bat польська
бат «посторонок, повід» (пор. п. bat «тонкий посторонок») ?
бат «нагай, батіг, палка» ?

ба́тько

думки про запозичення з іранських мов (Соболевский РФВ 64, 149), про субстратне бал՝ канське походження (Polák RSł 18, 28), як і про запозичення з тюркських мов (Mikł. EW 8), недостатньо обґрунтовані;
значення «батько» в такому разі розвинулось уже після спрощення;
вважається також результатом фонетичного спрощення псл. bratrъ «брат»;
очевидно, псл. bata, batja, яке може бути зіставлене з дінд. pita «батько», лат. pater, гр. πατήρ «тс.»;
р. ба́тя, ба́тька «батько», [ба́тко] «тс.», [бат] «брат», бр. [ба́цька], др. батя «батько», ч. báťa (звертання до простакуватого чоловіка), слц. báťa «дядько; [батько; старший брат]», болг. баща́ «батько», [ба́те] «старший брат», м. бате, батко «тс.», схв. ба́та «братик», бȁћа «тс.», [ба́ча] «батенько, свекор», бȁштина «батьківщина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

батусь
ба́тькі́вщи́на
батькува́ти «лаяти батька; бути батьком»
батьо
батю́хна «батенько»
ба́тюшка «піп»рос.)
батя
безба́тченко «позашлюбний син»
побатька́тися «стати в стосунки батька й сина»
поба́тько «прийомний батько»
Я
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́цька білоруська
баща́ «батько» болгарська
πατήρ «тс.» грецька
pita «батько» давньоіндійська
батя «батько» давньоруська
pater латинська
бате македонська
bratrъ «брат» праслов’янська
bata праслов’янська
ба́тя російська
ба́та «братик» сербохорватська
báťa «дядько; [батько; старший брат]» словацька
ба́тька «батько» українська
ба́тко «тс.» українська
бат «брат» українська
ба́те «старший брат» українська
батко «тс.» українська
бȁћа «тс.» українська
ба́ча «батенько, свекор» українська
бȁштина «батьківщина» українська
báťa (звертання до простакуватого чоловіка) чеська
значення «батько» ?
batja ?

ковба́тка «шматок, частина; великий шматок м’яса Ж»

очевидно, результат видозміни й переосмислення іменника [ковба́н] «колода, чурбак, оцупок дерева» під впливом дієслова батувати «різати великими шматками, панахати», [батати] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заковба́ти «залатати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ковба́н «колода, чурбак, оцупок дерева» ?
батувати «різати великими шматками, панахати» ?
бата «тс.» ?
ти «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України