БАСТА — ЕТИМОЛОГІЯ
ба́ста «кінець, досить» (виг.)
запозичення з італійської мови;
іт. basta «досить» є особовою формою дієслова bastare «бути достатнім», яке розвинулось у народній латині з етимологічно неясного гр. βασταν (βαστάζεɩν) «нести» з семантичним переходом «переносити, витримувати; тривати, бути достатнім (спочатку в грі в карти)»;
форма забасто́вка запозичена з російської мови, в якій є похідною від дієслова забастова́ть;
р. бр. болг. ба́ста «кінець, досить (зокрема, в грі в карти)», п. ч. слц. basta «досить», схв. бȁста, слн. básta «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бастува́ти
«страйкувати»
забасто́вка
«страйк»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ба́ста «кінець, досить (зокрема, в грі в карти)» | білоруська |
| ба́ста «кінець, досить (зокрема, в грі в карти)» | болгарська |
| βασταν «нести» (βαστάζεɩν) | грецька |
| basta «досить» | італійська |
| basta «досить» | польська |
| ба́ста «кінець, досить (зокрема, в грі в карти)» | російська |
| бȁста | сербохорватська |
| basta «досить» | словацька |
| básta «тс.» | словенська |
| basta «досить» | чеська |
| bastare «бути достатнім» | ? |
| переходом «переносити, витримувати; тривати, бути достатнім (спочатку в грі в карти)» | ? |
| забасто́вка | ? |
| забастова́ть | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України