БАСКЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

ба́ска «довга кофта з оборками Я; жіночий жакет, пошитий в талію Дз»

запозичення з французької мови;
фр. basque «оборка» є результатом видозміни під впливом basquine «широка сукня» давнішої форми baste «оборка», яке походить від іт. basta «складка», пов’язаного з дієсловом bastir «зшивати», похідним від франк. bast «кора», *bastjan «працювати з корою», споріднених з нвн. Bast «лико», двн. дісл. bast, дангл. baest «тс.», можливо, також лат. fascia «зав’язка», сірл. base «нашийна пов’язка», іллір. βαστά «взуття»;
Думка Шанського про походження р. [ба́ска] від р. [баса́] «краса» здається сумнівною;
р. ба́ска «широка оборка на платті; [кофта в талію]»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
baest «тс.» давньоанглійська
bast давньоверхньонімецька
bast давньоісландська
βαστά «взуття» іллірійська
basta «складка» італійська
fascia «зав’язка» латинська
Bast «лико» нововерхньонімецька
ба́ска російська
баса́ «краса» російська
ба́ска «широка оборка на платті; [кофта в талію]» російська
base «нашийна пов’язка» середньоірландська
bast «кора» франкська
basque «оборка» французька
basquine «широка сукня» ?
baste «оборка» ?
bastir «зшивати» ?
*bastjan «працювати з корою» ?

басува́ти «ставати дибки, скакати, пустувати, гордо виступати (про коня)»

зіставляється (Даль І 52) з р. [баса́] «краса»;
остаточно не з’ясоване;
р. [басова́ть] «басувати», бр. [ба́соваць] «пустувати, дуріти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

баски́й «гарячий, жвавий, шпаркий»
баско́ «завзятий працівник; баский кінь»
басо́ваний «галопуючий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́соваць «пустувати, дуріти» білоруська
баса́ «краса» російська
басова́ть «басувати» російська

босо́рка «ворожка, відьма, чаклунка»

очевидно, запозичення з угорської мови;
уг. boszorkány «дух померлих, примара, (ст.) відьма, чаклунка», можливо, пов’язане з тюрк. basyrkan «нічний кошмар», що походить від bas- «давити, штовхати; мучити»;
пор. узб. [basǝrγan] «відьма», удм. busturgan «нічний кошмар» (з чув.);
[босорку́н], очевидно, утворене від [босорка́ня] (Німчук НЗ УжДУ 14, 176);
менш переконлива спроба Ільїнського (РФВ 1911/1, 212–217) через др. босъ «біс» (?), босовъ пов’язати з псл. běзъ, укр. біс, басува́ти, баски́й;
мор.-слц. слц. [bosorka] «відьма, чаклунка», vozorka «тс.», bosorák «чаклун», vozorák, vozieraě «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бісу́рка
бісурканя
борсука́ня
боси́рка
босори́ти «ворожити»
босорку́н «упир»
босурґа́ня
босюрка́ня
бусурканя
ня «тс.; нічний метелик, Phalaenа; жаба, Būfo ВеУг»
пошурка́ня «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
босъ «біс» (?) давньоруська
běзъ праслов’янська
bosorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» словацька
vozorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» словацька
bosorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» словацька
vozorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» словацька
vozieraě «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» словацька
basyrkan «нічний кошмар» тюркські
boszorkány «дух померлих, примара, (ст.) відьма, чаклунка» угорська
busturgan «нічний кошмар»чув.) удмуртська
basǝrγan «відьма» узбецька
біс українська
bas- «давити, штовхати; мучити» ?
basǝrγan «відьма» ?
босорку́н ?
босорка́ня ?
босовъ ?
басува́ти ?
баски́й ?
bosorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» ?
vozorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» ?
bosorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» ?
vozorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» ?
vozieraě «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України