БАС — ЕТИМОЛОГІЯ

через польську мову запозичено з німецької, французької або італійської;

н. Bass «низький голос; смичковий інструмент», фр. basse «низький голос» походять від іт. basso «тс.», яке відповідає нар.-лат. bassus «товстий; низький», можливо, запозиченому з оскської мови;

р. бр.болг. м. бас, п. ч. слц. вл. нл. bas, схв. бȁс, слн. bás;

обидва припущення позбавлені достатніх підстав;

припускався (Iljinskij PF 11, 186–187) перерозподіл гіпотетичного дієслова *obazati (з префікса ob՝ і кореня, наявного в лат. ago «жену», гр. ἄγω «тс.», ав. azaiti «жене»);

зіставлялося (Горяев 9) з нвн. Bánse «амбар», дісл. bas «хлів»;

пор. тат. кар. баз «яма, льох», калм. бас «скотний двір»;

запозичення з тюркських або калмицької мов;

р. баз «двір, [скотний двір]»;

очевидно, псл. *bazъ «бузина», споріднене з лат. fāgus «бук», гр. φηγός, дісл. bōk, двн. buohha, гот. bōka «тс.» (іє. *bhāĝ-);

заслуговує на увагу і припущення (Bern. I 111) про походження слц. baza від псл. *bъz- (пор. укр. бзина, боз), у зв’язку з чим українські форми слід було б розглядати як запозичення з словацької мови;

р. [бас] «бузина», слц. baza, bazina, нл. baz «тс.»;

очевидно, результат видозміни форми па́сок під впливом назви музичного інструмента бас;

похідне утворення від назви музичного інструмента бас;

пор. ч. basovati «акомпанувати на басах; співати басом», слц. basovat’ «грати на контрабасі»;

зміна c в з, пов’язана з назвою бас, спостерігається і в слові ба́зок;

на словотвір і українські значення могли вплинути близькі за звучанням форми іншого походження;

очевидно, похідне від основи псл. bas-, збереженої в р. [бас] «прикраса», [бacá] «краса» і, мабуть, спорідненої з дінд. bhāsaḥ «світло, блиск», bhasat «світить, блищить», оскільки припущення про запозичення р. [бас, баса́] з мови комі викликає сумніви;

р. [баска́литься] «ламатися, маніритися, красуватися, кокетувати», [ба́згала] «пустун, гульвіса, жартівник», [ба́згальничать] «дуріти, пустувати»;

менш переконливе припущення (Фасмер–Трубачев І 139) про її походження від тюркської форми давального відмінка baška;

форма з -ка утворилась, мабуть, на ґрунті російської мови;

тур. bas «голова», аз. крим.-тат, тат. баш, як. бас, ойр. паш «тс.» є спільнотюркською основою;

запозичення з тюркських мов, очевидно, через російську;

р. башка́;

дальші зв’язки цих слів неясні;

англ. boss «хазяїн, патрон» походить від гол. baas, спорідненого з фриз. baes «тс.»;

запозичення з англійської мови;

р. босс, заст. бас, бр. болг. бос, п. ч. слц. boss, слн. bòs;

результат спрощення слова басама́ни «смуги» під впливом па́си;

Думка Шанського про походження р. [ба́ска] від р. [баса́] «краса» здається сумнівною;

фр. basque «оборка» є результатом видозміни під впливом basquine «широка сукня» давнішої форми baste «оборка», яке походить від іт. basta «складка», пов’язаного з дієсловом bastir «зшивати», похідним від франк. bast «кора», *bastjan «працювати з корою», споріднених з нвн. Bast «лико», двн. дісл. bast, дангл. baest «тс.», можливо, також лат. fascia «зав’язка», сірл. base «нашийна пов’язка», іллір. βαστά «взуття»;

запозичення з французької мови;

р. ба́ска «широка оборка на платті; [кофта в талію]»;

остаточно не з’ясоване;

зіставляється (Даль І 52) з р. [баса́] «краса»;

р. [басова́ть] «басувати», бр. [ба́соваць] «пустувати, дуріти»;